Справа № 127/10236/24
Провадження № 33/801/531/2024
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шлапак Д. О.
Доповідач: Голота Л. О.
19 червня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,
за участі : представника Вінницької митниці Самсонюка Д. М.,
захисника Кобзіної Альони Сергіївни,
розглянувши апеляційну скаргу захисника Кобзіної Альони Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10.05.2024 по справі № 127/10236/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання в Україні: АДРЕСА_1 , паспорт гр. Росії для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 25.04.2014 органом «ФМС 31009» Росії, тимчасова посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_2 видана 12.10.2009 органом УГІРФО ГУ МВС України в м. Києві, за порушення митних правил, передбачених частиною шостою статті 481 МК України, -
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.05.2024 визнано ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 МК України та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 170000 (сто сімдесят тисяч) грн. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Як зазначено в постанові суду, 9.02.2024 о 17:49 в зону митного контролю пункту пропуску «Могилів - Подільський - Отач» відділу митного оформлення № 2 митного поста «Дністер» Вінницької митниці з метою перетину митного кордону, в напрямку «в'їзд в Україну» по смузі руху «зелений коридор», заїхав транспортний засіб марки «CHERY TIGGO 2», реєстраційний номер України НОМЕР_3 , під керуванням гр. Росії ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), який слідував з Р. Молдова в Україну.
Під час проведення митного контролю, на підставі інформації АСМО «Інспектор», встановлено, що громадянин Росії ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) 8.07.2015 через пункт пропуску «Сеньківка - Нові Юрковичі» Чернігівської митниці ДФС, ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «TOYOTA COROLLA», реєстраційний номер Росії НОМЕР_4 , VIN-код - НОМЕР_5 , в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року», з метою особистого користування.
Станом на 9.02.2024 інформація щодо вивезення вказаного транспортного засобу за межі митної території України або поміщення його в інший митний режим відсутня.
Таким чином, відповідно до Закону України від 8.11.2018 № 2612-VIII «Про внесення змін до МК України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», гр. Росії ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), в порушення вимог ч. 1, ч. 6 ст. 380 МК України, перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу «TOYOTA COROLLA», реєстраційний номер Росії НОМЕР_4 , VTN-код - СЕ1075024293, більше ніж на 30 діб.
Не погоджуючись із постановою суду, захисником Кобзіною А. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх № 46971 від 28.05.2024), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, не дослідження та ненадання оцінки наявним у справі доказам, просить постанову суду скасувати та застосувати адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що призначаючи адміністративне стягнення у виді штрафу, суд першої інстанції не надав оцінки обставинам справи, зокрема тій обставині, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію в розмірі 2361 грн. Інші види доходів у ОСОБА_1 відсутні. ОСОБА_1 є власником однієї квартири по АДРЕСА_1 , що є його єдиним житлом. На утриманні ОСОБА_1 перебувають двоє дітей (син та донька). У зв'язку з чим штраф є непомірним тягарем для особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції всупереч статті 467 МК України накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення після закінчення строку, встановленого для накладення стягнення. Судом не взято до уваги те, що ОСОБА_1 протягом 2016-2019 років неодноразово перетинав державний кордон України, факт порушення строку вивезення автомобіля міститься в ЄІАС, доступ до якої мають підрозділи митного органу України. Митний орган міг дізнатись та скласти протокол про адміністративне правопорушення раніше. ОСОБА_1 ввіз на митну територію України транспортний засіб в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» 8.07.2015. У зв'язку з чим строк тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України сплив 8.07.2016. Митними органами дій щодо складення протоколів про порушення митних правил ОСОБА_1 вчинено не було, а протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 складено лише 9.02.2024, тобто майже через 8 років з моменту порушення строку тимчасового ввезення автомобіля.
В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Кобзіна А. С., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 10.05.2024 з тих підстав, що 10.05.2024 судом першої інстанції прийнята постанова у відсутності ОСОБА_3 ; 20.05.2024 ОСОБА_4 звернувся до юристів у м. Києві та дізнався, що в реєстрі судових рішень наявне рішення про накладення на нього стягнення у виді 170000 грн.; 22.05.2024 ОСОБА_3 , уклав договір з адвокатом про надання правової допомоги та в цей же день адвокатом подано клопотання про ознайомленні з матеріалами справи, доступ до матеріалів справи надано адвокату 27.05.2024, 28.05.2024 подано апеляційну скаргу, тобто протягом десяти днів з дня ознайомлення захисника з матеріалами справи.
У судовому засіданні захисник Кобзіна А. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Представник Вінницької митниці Самсонюк Д. М. заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Щодо заміни виду адміністративного стягнення також заперечив, зазначивши, що ОСОБА_1 та його захисник не надали суду достовірних доказів, які б підтверджували наявність у особи даного автомобіля у належному та справному стані.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Щодо клопотання про поновлення строку на оскарження.
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Норми КУпАП не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З матеріалів справи вбачається, що 10.05.2024 судом першої інстанції прийнята постанова у відсутності ОСОБА_1 , який подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Доказів отримання ОСОБА_1 постанови суду поштою чи іншими засобами зв'язку матеріали справи не містять. 27.05.2024 року захисник Кобзіна А.С. ознайомилася з матеріалами справи та постановою суду. 28.05.2024 подано апеляційну скаргу захисником, тобто протягом десяти днів з дня коли захисник ознайомився з матеріалами справи та змістом оскаржуваної постанови.
З огляду на зазначене, наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження постанови місцевого суду суд апеляційної інстанції вважає поважними та доходить висновку про поновлення строку на оскарження постанови, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження.
Щодо перегляду справи апеляційним судом.
Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (стаття 487 МК України).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (стаття 495 МК України).
Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Суд апеляційної інстанції вважає, що докази, які містяться у справі, свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) складу порушення митних правил, передбачених частиною шостою статті 481 МК України.
Диспозиція частини шостої статті 481 МК України передбачає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (стаття 103 МК України).
Згідно з частиною першою статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 МК України зроблено судом першої інстанції на підставі зібраних у справі доказів та не заперечується в апеляційній скарзі.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій в апеляційній скарзі не оспорюється.
Доводи апеляційної скарги про те, що штраф призначений судом першої інстанції є непомірним для ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки зазначене стягнення призначено в межах санкції частини шостої статті 481 МК України, з урахуванням обставин справи та даних про його особу.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує те, що надані апелянтом копія пенсійного посвідчення з 07.05.2024 року та довідка про доходи про отримання ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 01.11.2023 року по 31.05.2024 року не є достатніми доказами на підтвердження того факту, що сума штрафу є непомірним тягарем для ОСОБА_1 , оскільки не свідчать про його скрутне матеріальне становище.
Виходячи з сукупності наявних у матеріалах справи доказів, а саме: довідки про доходи ( зворот) у якій наявна інформація, що ОСОБА_1 у 2022 та 2023 роках, як страхувальник за кодом 2332218851 ( ФОП основний КВЕД46.33 оптова торгівля молочними продуктами, харчовими оліями та жирами, в процесі припинення не перебуває) сплачував збір, як фізична особа підприємець ; інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , відповідно до якої має у власності за договором купівлі-продажу з 22.10.2021 року квартиру загальною площею 65,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ; наявність у власності автомобіля «TOYOTA COROLLA», реєстраційний номер Росії НОМЕР_4 , VTN-код - СЕ1075024293, який є предметом адміністративного правопорушення; копії паспорта з відмітками про неодноразові авіа подорожі ( Домініканська Республіка, Україна, Туреччина, Єгипет) дають підстави суду для висновку, що визначений судом першої інстанції штраф, який обраний судом в межах санкції частини шостої статті 486 МК України є посильним для ОСОБА_1 .
Підстав вважати штраф надто суворим апеляційний суд не вбачає. У свою чергу, суд звертає увагу, що конфіскація транспортного засобу є більш суворим видом стягнення порівняно із штрафом.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції всупереч статті 467 МК України накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення після закінчення строку, встановленого для накладення стягнення, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки правопорушення, передбачене частиною шостою статті 481 МК України є триваючим, його було виявлено митним органом 9.02.2024, а постанова суду у справі прийнята 10.05.2024, тому адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 з дотримання положень статті 467 МК України.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_1 протягом 2016-2019 років неодноразово перетинав державний кордон України, а відтак митний орган міг дізнатись та скласти протокол про адміністративне правопорушення раніше, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на вимоги ст. ст. 1, 9 КУпАП та зважаючи, що на час розгляду справи ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку щодо вивезення автомобіля, а отже перебуває у стані безперервного продовження протиправних дій, за які і передбачена відповідальність. У судовому засіданні представник Вінницької митниці Самсонюк Д. М. пояснив, що технічна можливість виявити інкриміноване правопорушення митний орган має лише у разі перетину державного кордону особою в якості водія або пішого перетину, тоді як в період з 2016-2019 роки ОСОБА_1 здійснював перетин державного кордону на літаку та поїздом.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє захисник Кобзіна Альона Сергіївна, строк на оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 10.05.2024 по справі № 127/10236/24.
Апеляційну скаргу захисника Кобзіної Альони Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10.05.2024 по справі № 127/10236/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порушення митних правил, передбачених частиною шостою статті 481 МК України, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. О. Голота