Справа № 615/181/24
Провадження № 2-ві/615/2/24
20 червня 2024 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі
Головуючого судді Левченка А.М.,
за участю
секретаря судового засідання Павлович В.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Токмакової Алли Петрівни у цивільній справі №615/181/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 19.06.2024 року зупинено провадження у цивільній справі №615/181/24, провадження №2/615/126/24, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Валківського районного суду Харківської області Токмакової Алли Петрівни передано для розгляду іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024 року заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Валківського районного суду Харківської області Токмакової Алли Петрівни, передано на розгляд судді Валківського районного суду Харківської області Левченку Андрію Миколайовичу.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про відвід судді Токмакової Алли Петрівни підтримав, пояснив, що вважає суддю упередженою у цій справі, про що свідчить те, що під час допиту свідків суддею знімаються запитання, які ставляться відповідачем. Крім цього пояснив, що 30.04.2024 року відповідач прибув до суду для участі в судовому засіданні, але секретар судового засідання повідомив, що судове засідання відкладається. Прибувши в судове засіданні 05.06.2024 року під час судового процесу суддя Токмакова А.П. повідомила його, що судове засідання 30.04.2024 року не відбулося з причин його неявки до суду. Вважає, що термін відкладення судового засідання з 30.04.2024 року до 05.06.2024 року є занадто тривалим. Крім цього, суддею Токмаковою А.П. під час судового засідання, було попереджено доньку ОСОБА_1 , яка допомагає йому в судовому засіданні, про її видалення із зали судового засідання, що на думку ОСОБА_1 свідчить про упередженість судді. Також відповідач пояснив, що у 2007 році у Валківському районному суді Харківської області слухалось кримінальне провадження стосовного його сина. ОСОБА_1 тоді, було заявлено відвід усьому складу суддів, оскільки, як стверджував ОСОБА_1 , йому стало відомо про незаконне фінансування роботи Валківського районного суду Харківської області місцевою державною адміністрацією. З цих підстав ОСОБА_1 вважає, що суддя Токмакова А.П. виявляє до нього особисту упередженість.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.Якщо у позивача по справі виникли сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді, то у нього, відповідно до наведеного, виникає право заявити судді відвід.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Відповідно до п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але із боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З системного аналізу положень вимог закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
При цьому суд зауважує, що твердження ОСОБА_1 про той факт, що суддя Токмакова А.П. виявляє до нього особисту упередженість через те, що у 2007 році під час розгляду Валківським районним судом Харківської області кримінального провадження стсоовно його сина, ним було заявлено відвід усьому складу суду, є тільки його припущеннями, і не підтверджені належними та допустимими доказами.
Фактично ОСОБА_1 не погоджується з процесуальними діями судді, які здійснюються суддею в процесі судового провадження.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вказані обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді Токмакової А.П. не доводять про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, ОСОБА_1 не наведено.
Суд застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96) та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02), у пунктах 43 та 50 яких відповідно зазначено, що особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Призначення та проведення судових засідань, оцінка доказів, у тому числі допит свідків, є процесуальною діяльністю головуючого у справі та у разі порушення цієї діяльності може бути приводом для апеляційного оскарження рішення, яке буде ухвалено суддею тільки в нарадчій кімнаті, а тому зазначені доводи ОСОБА_1 не є підставами для відводу судді в розумінні ст. 36 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Токмакової А.П.
Керуючись ст. ст. 36 - 40 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Токмакової Алли Петрівни у цивільній справі №615/181/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Левченко