Справа № 395/1337/23 Провадження № 2/395/33/2024
12 червня 2024 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Забуранного Р.А.
при секретарі Притулі О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,-
До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, в якій просить: поділити в натурі земельну ділянку площею 5,7377 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська територіальна громада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523886500:02:000:0255, виділивши у власність: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3523886500:02:000:0255 площею 3,8251 га (позначена на план (схемі) поділу земельної ділянки як ділянка № НОМЕР_2 ); ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 1/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3523886500:02:000:0255 площею 1,9126 га (позначена на план (схемі) поділу земельної ділянки як ділянка № НОМЕР_4 ); припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,7377 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська територіальна громада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523886500:02:000:0255; поділити в натурі земельну ділянку площею 5,7512 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська територіальна громада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523886500:02:000:0254, виділивши у власність: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3523886500:02:000:0254 площею 3,8341 га (позначена на план (схемі) поділу земельної ділянки як ділянка № НОМЕР_2 ); ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 1/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3523886500:02:000:0255 площею 1,9171 га (позначена на план (схемі) поділу земельної ділянки як ділянка № НОМЕР_4 ); припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,7312 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська територіальна громада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523886500:02:000:0254.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказала, що Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та інші речові права на земельну ділянку станом на 02.10.2023 року власниками земельних ділянок з кадастровими номерами 3523886500:02:000:0255 (площею 5,7377 га), 3523886500:02:000:0254 (площею 5,7512 га) є ОСОБА_1 (2/3 частки) та ОСОБА_2 (1/3 частки).Вказані земельні ділянки знаходяться на території Новомиргородської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.На даний час в позивача виникла необхідність у виділенні в натурі земельних ділянок, оскільки спільна власність на вказані земельні ділянки створює для нього перешкоди у вільному володінні та розпорядженні земельними ділянками у зв'язку з тим, що будь-які дії з приводу володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою мають здійснюватися спільно всіма співвласниками.Укласти договір з ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з нерухомого майна в нотаріальному порядку не можливо, так як він відмовляється вчиняти будь-які дії в добровільному порядку.Тому на теперішній час позивач має перешкоди у вільному володінні, користуванні та розпорядженні належними йому на праві власності земельними ділянками.Технічна можливість виділити належну позивачу 1/2 частину земельних ділянок є.В результаті виділу 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 5,7377 га, кадастровий номер 3523886500:02:000:0255, площа земельної ділянки становитиме 3,8251 га, 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 5,7512 га кадастровий номер 3523886500:02:000:0254, площа земельної ділянки становитиме 3,8341 га.
Позивач та представник позивача повідомлені у встановленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, проте представник позивача направив до суду клопотання, в якому зазначив, що просить розглянути справу без його участі, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення, яке розміщене на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2024 року, від 11.06.2024 року, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.
Отже, за вищевказаних обставин у відповідності до ст. 130 ЦПК України ОСОБА_2 про час та місце розгляду у справі повідомлений належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України: суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Третя особа, повідомлений у встановленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання, в якому зазначив, що просить розглянути справу без його участі, та не заперечує щодо ухвалення позову.
За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін та зі згоди сторони позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Безпосередньо дослідивши докази в справі: ознайомившись з письмовими доказами та іншими матеріалами справи, суд вважає за необхідне позовну заяву задовольнити із таких міркувань.
Згідно ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розрядження землею.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Водночас відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частинами 1 та 2 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Судом встановлено, що власниками земельних ділянок з кадастровими номерами 3523886500:02:000:0255 (площею 5,7377 га), 3523886500:02:000:0254 (площею 5,7512 га) є ОСОБА_1 (2/3 частки) та ОСОБА_2 (1/3 частки), що підтверджується копіями інформаційних довідок №348749363 від 02.10.2023 року(а.с.17-18) та №348748481 від 02.10.2023 року(а.с.19-20).
15 січня 2020 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з однієї сторони, та ОСОБА_3 , з іншої сторони, було укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3523886500:02:000:0255, площею 5,7377 га, 3523886500:02:000:0254, площею 5,7512 гастроком на 49 (сорок дев'ять) років ( а.с.9-16).
В матеріалах справи міститься план (схема) поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3523886500:02:000:0255 загальною площею 5,7377 га(а.с.79-80) та план (схема) поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3523886500:02:000:0254 загальною площею 5,7512 га(а.с. 77-78).
Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Статтею 183 ЦК України встановлено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Частина 1 статті 356 ЦК України передбачає, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13, кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно частини першої, третьої, четвертої статті 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
У відповідності до частини першої статті 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 № 1127.
Статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Вчинення нотаріальних дій щодо порядку володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі присвячено пункт 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.
Відповідно до вищевказаного пункту Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.
Згідно статті 89 Земельного Кодексу України визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.
Нормами статті 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації, цих прав, а відповідно до статті 126 цього ж Кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України,можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Частинами другою, третьою статті 110 ЗК України передбачено, що перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.
Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
За нормою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок.
Отже, з планів (схем) поділу земельних ділянок слідує, що в результаті виділення позивачу частки в натурі, частки відповідача в праві власності не зменшуються та не змінюється порядок користування ними.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши належність й достатність наданих доказів у їх сукупності, а також встановивши правовідносини, які випливають із досліджених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити.
Поділити в натурі земельну ділянку площею 5,7377 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська територіальна громада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523886500:02:000:0255, виділивши у власність: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3523886500:02:000:0255 площею 3,8251 га (позначена на план (схемі) поділу земельної ділянки як ділянка № НОМЕР_2 ); ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 1/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3523886500:02:000:0255 площею 1,9126 га (позначена на план (схемі) поділу земельної ділянки як ділянка № НОМЕР_4 ).
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,7377 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська територіальна громада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523886500:02:000:0255.
Поділити в натурі земельну ділянку площею 5,7512 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська територіальна громада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523886500:02:000:0254, виділивши у власність: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3523886500:02:000:0254 площею 3,8341 га (позначена на план (схемі) поділу земельної ділянки як ділянка № НОМЕР_2 ); ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 1/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3523886500:02:000:0255 площею 1,9171 га (позначена на план (схемі) поділу земельної ділянки як ділянка № НОМЕР_4 ).
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,7312 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська міська територіальна громада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523886500:02:000:0254.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Р. А. Забуранний
Повний текст судового рішення виготовлений 20 червня 2024 року.