20.06.2024
ЄУН 389/2509/23
Провадження №1-кп/389/121/23
20 червня 2024 року Знам'янський міськрайоний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі ВКЗ кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121020000283 від 15.03.2023 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.ч.1,2 ст.307 КК України, -
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, обгрунтувавши клопотання тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, які закон класифікує як тяжкі злочини, з мірою покарання до 10 років позбавлення волі, хоча раніше і не судима, не заміжня, утриманці відсутні, не працевлаштована, джерел доходів не має, тому зазначені обставини вказують на відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків та підтверджують існування можливості ухилення останньої від кримінальної відповідальності, оскільки тяжкість кримінальних правопорушень, свідчить про те, що обвинувачена може вчинити спробу, направлену на переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від відповідальності за скоєний злочин.
Обвинувачена та її захисник адвокат - ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Просили змінити даний запобіжний захід на домашній арешт, оскільки обвинувачена тривалий час тримається під вартою, прокурор не навів вагомих доказів про необхідність тримання ОСОБА_4 під вартою. що у свою чергу є порушенням вимог ст. 318 КПК України.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, які закон класифікує як тяжкі злочини, з мірою покарання до 10 років позбавлення волі, раніше не судима, не заміжня, утриманці відсутні, не працевлаштована, джерел доходів не має, а тому зазначені обставини вказують на відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків та підтверджують існування можливості ухилення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, оскільки тяжкість кримінальних правопорушень, по яким їй оголошено обвинувачення, зібрані у справі докази та можливе покарання у разі доведення її вини, свідчать про те, що обвинувачена може вчинити спробу, направлену на переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від відповідальності за скоєний злочин.
Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких обрано обвинуваченій запобіжний захід у вигляді взяття під варту, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу. При цьому, враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченій заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави буде в достатній мірі гарантувати виконання обвинуваченим покладених на неї обов'язків і не буде завідомо непомірним для неї.
Керуючись ст.177-179, ст. 182,183 КПК України, суд, -
Продовжити запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 12.55 год. 20 червня 2024 року по 12.55 год. 18 серпня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави у 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) грн.
Застава має бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Кіровоградській області, отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; банк отримувача: ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA 458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно зі ст.182 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121020000283 від 15.03.2023; застава за ОСОБА_4 ; найменування суду, що виніс рішення.
У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави ОСОБА_4 з під варти звільнити. Зобов'язати обвинувачену ОСОБА_4 : прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Попередити обвинувачену ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченій.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1