20.06.2024
ЄУН 389/1555/24
Провадження №1-кп/389/78/24
20 червня 2024 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121020000147 від 14.02.2024 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
Прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які класифікуються як тяжкі злочини з мірою покарання до 10 років позбавлення волі, раніше не судимий, не одружений, утриманців не має, не працює, тож не має міцних соціальних зв'язків і постійного джерела доходів, проживає не за місцем реєстрації і в будь-який момент може змінити місце проживання, може переховуватися від суду, впливати на свідків з метою зміни показань на його користь, вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України які були підставою обрання такого запобіжного заходу і на даний час не зникли і не змінились. Більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане ним клопотання, просив його задовольнити та вказав на недостатність підстав застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора через необгрунтованість та недоведеність зазначених ризиків, вважають все видумкою прокурора. Просили змінити даний запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою, з носінням електронного засобу стеження.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного.
Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо ОСОБА_4 свідчить наступне.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які класифікуються як тяжкі злочини з мірою покарання до 10 років позбавлення волі тому, усвідомлюючи тяжкість кримінальних правопорушень, розуміючи можливе покарання у разі доведення його вини, з метою уникнення кримінальної відповідальності, беручи до уваги характер та обставини протиправних дій, враховуючи особу обвинуваченого, зважаючи на те, що заявлені ризики та суспільна небезпека обвинуваченого не зменшилися, що вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинуваченого від суду.
Зважаючи на те, що на даний час судом ще не допитано свідків та не досліджено матеріали провадження, тому є вагомі підстави вважати, що у разі застосування до обвинуваченого альтернативного по відношенню до тримання під вартою запобіжного заходу, не пов'язаного з виключними запобіжниками у комунікації та його переміщеннях, останній зможе здійснити незаконний вплив на даних осіб з метою зміни раніше наданих ними показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєні злочини.
Водночас судом враховано, що обвинувачений раніше не судимий, не одружений, утриманців не має, не працює, тож не має міцних соціальних зв'язків і постійного джерела доходів, проживає не за місцем реєстрації і в будь-який момент може змінити місце проживання, що свідчить, за відсутності постійного місця проживання та коштів для існування, про ймовірність вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Судом також враховано, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Ризики, які були підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, не змінились і не зменшились, що дає достатні підстави вважати, що у разі зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить із необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, продовжують існувати, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи захисника обвинуваченого про необгрунтованість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 судом не можуть бути враховані із вищезазначених підстав.
Разом з тим, враховуючи вимоги ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави буде в достатній мірі гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків і не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.П'ятихатки П'ятихатського району Дніпропетровської області, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 13.55 години 20 червня 2024 року до 13.55 години 18 серпня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави у 55 (п'ятдесят п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 540 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот сорок) грн.
Застава має бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Кіровоградській області, отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; банк отримувача: ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA 458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно зі ст.182 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000147 від 14.02.2024; застава за ОСОБА_4 ; найменування суду, що виніс рішення.
У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 : прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1