Ухвала від 19.06.2024 по справі 560/20192/23

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

19 червня 2024 року

м. Київ

справа №560/20192/23

провадження № К/990/22931/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №560/20192/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У 2023 році ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просив:

- визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо ненарахування та зобов'язати виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату у сумі 2000 гривень передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» установлену з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону;

- визнати протиправним бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та зобов'язати перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з розрахунку 80% розміру грошового забезпечення, урахуванням 2000 грн доплати передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 та здійснювати виплату індексації у розмірі 14% з відповідних сум, що складатиме 3385,47 грн за 2022 рік, індексації у розмірі 1,197 (коефіцієнт збільшення), що складатиме 5430,78 грн за 2023 рік, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень максимального розміру.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024, позов задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, з урахуванням виплачених сум;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення ОСОБА_1 розміру пенсії із розрахунку 70% суми грошового забезпечення;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01.04.2019 із розрахунку 80% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці, виданій Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області №221 від 24.05.2021, без обмеження максимальним розміром;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при здійсненні її перерахунку з 01.03.2022 та з 01.03.2023;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2022 з урахуванням індексацій згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням проведених виплат;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленими у цій справі рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Своєю чергою, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції постанов Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №580/5238/20, від 05.05.2018 у справі №704/87/17, від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17 та від 15.05.2019 у справі №554/492/19 щодо питання перерахунку пенсії, призначених особам відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» та Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто, висновки, що стосуються спорів у неподібних правовідносинах, з іншим правовим регулюванням. Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 відступив від правової позиції, сформульованої у постанові від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування зазначених постанов Верховного Суду.

Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №560/20192/23, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №560/20192/23.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові через підсистему «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Попередній документ
119849302
Наступний документ
119849304
Інформація про рішення:
№ рішення: 119849303
№ справи: 560/20192/23
Дата рішення: 19.06.2024
Дата публікації: 20.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (19.06.2024)
Дата надходження: 13.06.2024
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії