Справа № 560/2307/24
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
18 червня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від від 21.02.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
В подальшому, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав невиконання останнім вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунення виявлених недоліків.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
За приписами ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положеннями ч. 1 ст. 168 КАС України визначено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України.
Так, згідно приписів цієї норми, у позовній заяві позивач, окрім іншого, зазначає повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Статтею 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб'єктивною.
Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.
Згідно п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виходячи з викладеного, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі частини 4 статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Як встановлено судом, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 21.02.2024 року суд першої інстанції відзначив про те, що позивачем в позовній заяві зазначено місце реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 . На цю ж адресу позивач надіслав адміністративний позов із додатками. Разом з тим, відповідно до відповіді від 21.02.2024 №459184 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідача, за вказаними реквізитами у позовній заяві, не знайдено.
Задля усунення виявлених недоліків, судом запропоновано позивачу надати довідку з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про податкову адресу відповідача з обґрунтованими пояснення щодо надіслання відповідачу позовної заяви на адресу АДРЕСА_1 та пояснення щодо надіслання відповідачу податкової вимоги і податкових повідомлень-рішень на адресу АДРЕСА_1 .
На виконання вказаних вимог та в установлений судом першої інстанції строк позивачем було подано відповідні пояснення.
Так, позивачем відзначено, що згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Податкові повідомлення - рішення та податкова вимога були надіслані на єдину відому адресу відповідача, оскільки відомостей про зміну місця проживання від відповідача не надходило.
Ухвалою від 04.03.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали надати суду інформацію, яка міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі, щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
На виконання ухвали суду від 04.03.2024 Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області повідомило, що станом на 18.03.2024 відповідач зареєстрованим/ знятим з реєстраційного обліку на території Хмельницької області не значиться.
Суд першої інстанції за результатом дослідження поданих позивачем пояснень та інформації отриманої від Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області дійшов висновку про невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та повернув позовну заяву позивачу.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог (предмет позову) слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підстави позову як елемент його змісту, повинні пояснювати, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм якого закону позивач просить про захист свого права.
Як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції, залишаючи позов без руху, вказав про необхідність, окрім іншого, надати пояснення щодо надіслання відповідачу податкової вимоги і податкових повідомлень-рішень на адресу АДРЕСА_1 .
В свою чергу, зі змісту поданих позивачем пояснень встановлено, що податковий орган вимоги суду першої інстанції виконав та надав ті пояснення та докази, які, на переконання заявника, є достатніми для розгляду справи та, зокрема, вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Колегія суддів зазначає, що на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати оцінку тим чи іншим доказам та заявленим вимогам, з'ясувати достатність доказів для вирішення справи, їх належність та допустимість, а тому повернення позовної заяви з підстав ненадання тих чи інших доказів або необгрунтування певних вимог, не можна визнати доцільним.
Аналізуючи наведені обставини, колегія суддів не піддає сумніву те, що певні підстави для усунення недоліків позовної заяви існували. Проте, приймаючи до уваги формальні вимоги до позовної заяви, передбачені КАС України, та спосіб, у який вони були застосовані у цій справі, повернення позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 5 КАС України).
На переконання суду апеляційної інстанції, надати оцінку дотримання позивачем процедури належного надіслання платнику податків податкової вимоги та податкових повідомлень - рішень, в тому рахунку і узгодження суми податкового боргу, суд першої інстанції повинен був в ході розгляду справи, шляхом встановлення всіх дійсних обставин справи та в призмі тих доказів, які на думку позивача є достатніми для вирішення справи. До того ж, суд першої інстанції не був позбавлений можливості витребувати додаткові докази вже в ході розгляду справи, якщо виникне така необхідність.
В контексті викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання судом першої інстанції необхідних умов, за яких позов підлягає поверненню.
Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Доводи апелянта є підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.
Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вбачає наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду 25.03.2024 року, і як наслідок, направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття позовного провадження відповідно до ч.3 ст.312 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття позовного провадження.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.