Справа № 580/8940/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
17 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Мельничука В.П.,
Шведа Е.Ю.,
При секретарі: Долинській Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної 24.02.2022 відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 №69/2022, згідно із абз. 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути питання надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної 24.02.2022 Указом Президента від 24.02.2022 №69/2022, відповідно до абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову в наданні відстрочки, як такому, що не пройшов медичне обстеження для визначення ступеню працездатності, та не додано документи щодо відсутності інших осіб, які відповідно до закону можуть утримувати ОСОБА_2 1978 р.н.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що його дружині - ОСОБА_2 встановлено групу інвалідності на строк до 01.01.2025, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААВ №642865, де зазначається, що ОСОБА_2 протипоказана важка фізична праця та довготривале перебування на ногах та рекомендовано лікування та нагляд профільного спеціаліста і сімейного лікаря.
На думку позивача, не зважаючи на те, що ОСОБА_2 проживає з позивачем і саме він здійснює догляд і утримання, втім батьки ОСОБА_2 є людьми поважного віку, дітей ОСОБА_2 від попередніх шлюбів та у шлюбі з позивачем не має, тому він є єдиним, хто може утримувати ОСОБА_2 як особу з інвалідністю.
З огляду на вказане, рішення відповідача про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної 24.02.2022 відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 №69/2022, згідно із абз. 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ є протиправними, що вказує на наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Cторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, а подання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі відповідно до статті 304 КАС України є правом, а не обов'язком учасників справи, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_1 позивачу присвоєне звання солдат, який придатний до військової служби.
01 вересня 2023 року позивач звернувся із заявою до відповідача та на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із сімейними обставинами, де зазначив, що його дружина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи та відсутні інші працездатні особи, які згідно закону зобов'язані її утримувати.
У додатках до заяви від 01.09.2023 та у клопотанні про приєднання додаткових документів від 06.09.2023 позивач зазначив про копії нотаріально завірених документів: паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_1 ; довідка видана Виконавчим комітетом Вільховецької сільської ради від 05.11.2019 №302; свідоцтво про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 27.10.2017; ІД-картка ОСОБА_2 ; картка платника податків ОСОБА_2 ; копія довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 AAB №642865.
Крім того, до клопотання від 06.09.2023 зокрема додав: нотаріально завірену копію військового квитка ОСОБА_1 ; витяг з реєстру Звенигородської територіальної громади стосовно місця проживання ОСОБА_1 ; витяг з реєстру Звенигородської територіальної громади стосовно місця проживання ОСОБА_2 ; нотаріально завірена копія паспорта ОСОБА_3 (батька ОСОБА_2 ); нотаріально завірена копія картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_3 ; витяг з реєстру Городищенської територіальної громади щодо місця проживання ОСОБА_3 ; нотаріально завірена копія довідки МСЕК серії 10AAB №853690 від 11.09.2014 року, виданої на ім'я ОСОБА_3 про встановлення йому другої групи інвалідності безтерміново; нотаріально завірена копія паспорта ОСОБА_4 ; нотаріально завірена копія картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_4 ; витяг з реєстру Шевченківської територіальної громади стосовно місця проживання ОСОБА_4 .
Відповідач листом від 18.09.2023 на адвокатський запит скерував витяг з протоколу від 07.09.2023 №31, яким відмовлено в наданні відстрочки як такому, що не пройшов медичне обстеження для визначення ступеню придатності, оскільки заявник не надав документи щодо відсутності інших осіб, які відповідно до закону можуть утримувати ОСОБА_2 1978 р.н.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач відмовляючи позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, відповідно до абзацу 11 частини першої ст. 23 Закону № 3543, діяв у порядку, спосіб та межах що визначені Конституцією та законами України, тому підстав для задоволення позовних вимог - відсутні.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом частин першої, другої статті 17 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, у відповідності до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан.
У свою чергу, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі- Закон №3543-XII) закріплює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
За правилами статті 1 вищезазначеного Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно частини другої статті 4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
У відповідності до частин п'ятої та шостої статті 4 Закону №3543-XII передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.
Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, згідно абзацу першого частини першої вищевказаної статті громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Частиною третьої статті 22 Закону №3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Частиною п'ятою статті 22 вищевказаного Закону передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Статтею 23 Закону №3543-XII встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно із п. 11 частини першої статті 23 вказаного Заакону (у редакції до 30.06.2023) було передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
У подальшому, Законом України від 28.06.2023 №3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» внесено зміни до абзацу 11 частини першої ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо уточнення кола осіб, які можуть мати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно, внесеними змінами було визначено, що на військову службу під час мобілізації не підлягають призову військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що чинним законодавством було встановлено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, у той же час не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю.
При цьому, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок №1487).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
У силу вимог пункту 9 Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, у тому числі: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
У відповідності до абз. 8 п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, та відповідно вчиняється відповідна відмітка у військовому квитку або запис у посвідченні.
Як свідчать матеріали справи, 01 вересня 2023 року позивач звернувся із заявою до відповідача та на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із сімейними обставинами, де зазначив, що його дружина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи та відсутні інші працездатні особи, які згідно закону зобов'язані її утримувати.
У додатках до заяви від 01.09.2023 та у клопотанні про приєднання додаткових документів від 06.09.2023 позивач зазначив про копії нотаріально завірених документів: паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_1 ; довідка видана Виконавчим комітетом Вільховецької сільської ради від 05.11.2019 №302; свідоцтво про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 27.10.2017; ІД-картка ОСОБА_2 ; картка платника податків ОСОБА_2 ; копія довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 AAB №642865.
При цьому, у відповідності до наданої довідки СЕК серії 12 ААВ №642865 дружині позивача - ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.01.2025.
Крім того, до клопотання від 06.09.2023 зокрема додав: нотаріально завірену копію військового квитка ОСОБА_1 ; витяг з реєстру Звенигородської територіальної громади стосовно місця проживання ОСОБА_1 ; витяг з реєстру Звенигородської територіальної громади стосовно місця проживання ОСОБА_2 ; нотаріально завірена копія паспорта ОСОБА_3 (батька ОСОБА_2 ); нотаріально завірена копія картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_3 ; витяг з реєстру Городищенської територіальної громади щодо місця проживання ОСОБА_3 ; нотаріально завірена копія довідки МСЕК серії 10AAB №853690 від 11.09.2014 року, виданої на ім'я ОСОБА_3 про встановлення йому другої групи інвалідності безтерміново; нотаріально завірена копія паспорта ОСОБА_4 ; нотаріально завірена копія картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_4 ; витяг з реєстру Шевченківської територіальної громади стосовно місця проживання ОСОБА_4 .
З огляду на вказане вбачається, що ні до заяви від 01.09.2023, ні до клопотання від 06.09.2023 документів щодо проходження позивачем медичного огляду з наданням документів військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби не надано.
Разом з тим, в обліково-послужній картці до військового квитка серії НОМЕР_1 міститься запис №13 щодо рішення призовної комісії: придатний до військової служби - 17.04.2007.
У той же час, згідно із п. 3.1 розділу ІІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП .
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд (п.3.8 Положення № 402).
Для отримання відстрочки від призову по мобілізації за сімейними обставинами військовозобов'язаному необхідно пройти медичний огляд військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби.
Враховуючи, що прийняттю рішення про надання або відмову у наданні відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час за сімейними обставинами передує особисте звернення військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та надання військово-облікового документу, а також проходження військовозобов'язаним медичного огляду військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби, відтак відповідач, відмовляючи позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, діяв у порядку, спосіб та межах що визначені Конституцією та законами України.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді В.П. Мельничук
Е.Ю. Швед