П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/13183/23
Перша інстанція: суддя Величко А.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,
суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 400/13183/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, третя особа Державна судова адміністрація України, про визнання рішення протиправним № 45/06-447вих від 25.09.2023 та зобов'язання вчинити певні дії,, -
Короткий зміст позовних вимог.
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просила:
- визнати протиправним рішення Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області № 45/06-447вих від 25.09.2023 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 невиплачену частину грошового забезпечення за лютий 2023 по серпень 2023 року у розмірі грошового забезпечення поліцейського;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення починаючи з лютого 2023 року щомісячно у розмірі грошового забезпечення поліцейського, у відповідності до ч. 2 ст. 165 ЗУ «Про судоустрій та статус судів».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка проходить службу в ТУ ССО у Миколаївській області на посаді контролера I категорії (заступник командира) 2 відділення 1 взводу охорони 1 підрозділу охорони ТУ Служби. У відповідності до положень ч. 2 ст. 165 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками. Починаючи з лютого 2023 року мінімальне грошове забезпечення поліцейського було встановлено на рівні 17000 гривень. Зокрема, розмір грошового забезпечення поліцейського НПУ за посадою «Командир взводу» станом на лютий 2023 року складає приблизно 30 тис грн., що підтверджується інформацією про складові грошового забезпечення видане ГУНП в Миколаївській області. Проте, позивачеві виплачується грошове забезпечення в значно меншому розмірі. ОСОБА_1 08.09.2023 звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку грошового забезпечення за період з лютого 2023 року по серпень 2023 року та в подальшому нараховувати та здійснювати виплати грошового забезпечення у розмірі грошового забезпечення не нижче ніж у поліцейського. 26.09.2023 позивачці була надана відповідь ТУ Служби судової охорони в Миколаївській області № 45/06-447вих від 25.09.2023 про неможливість нарахування та виплати ОСОБА_1 невиплачену частину грошового забезпечення за лютий 2023 по серпень 2023 року у розмірі грошового забезпечення поліцейського. Позивач вважає відмову нарахувати та виплатити належні до отримання суми грошового забезпечення протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Представник Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що кошторисом на 2023 рік Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області передбачені видатки на виплату грошового забезпечення співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області. Для видання наказу про виплату співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських необхідна наявність у затвердженому кошторисі ТУ ССО у Миколаївській області за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів. Відповідні бюджетні асигнування до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області не надходили, нарахування та виплата зазначеної винагороди не проводились.
Від Державної судової адміністрації України до суду першої інстанції пояснень щодо позову не надходило.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 08.02.2024 у справі № 400/13183/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області про визнання протиправним рішення Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області № 45/06-447вих від 25.09.2023 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 невиплачену частину грошового забезпечення за лютий 2023 по серпень 2023 року у розмірі грошового забезпечення поліцейського та зобов'язання Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення починаючи з лютого 2023 року щомісячно у розмірі грошового забезпечення поліцейського, у відповідності до ч. 2 ст. 165 ЗУ «Про судоустрій та статус судів» відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що діі? Територіального управління Служби судовоі? охорони у Миколаі?вськіи? області, які полягають у порушенні вимог статті 165 Закону Украі?ни "Про судоустріи? і статус суддів", є протиправними, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 та недотримання належного розміру грошового забезпечення з 01.02.2023, на рівні не нижчому ніж поліцеи?ським.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на службі у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Миколаївській області на посаді контролера I категорії (заступник командира) 2 відділення 1 взводу охорони 1 підрозділу охорони ТУ Служби.
ОСОБА_1 08.09.2023 звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати невиплаченої частини грошового забезпечення за період з лютого 2023 року по серпень 2023 року та в подальшому нараховувати та здійснювати виплати грошового забезпечення у розмірі грошового забезпечення не нижче, ніж у поліцейського.
26.09.2023 позивачці була надана відповідь ТУ Служби судової охорони в Миколаївській області № 45/06-443вих від 25.09.2023 про неможливість нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у розмірі грошового забезпечення поліцейського.
Не погоджуючись з відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 2 Постанови №289 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
Також суд вказав, що Постановою № 289 Кабінет Міністрів України визначив, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року та встановлено їх фіксовані розміри.
При цьому суд акцентував, що відповідач у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимогам підзаконних нормативно правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірним в контексті розгляду даної справи є питання щодо застосуванням положень ч. 2 ст. 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме нарахування Територіальним управлінням Служби судової охорони у Миколаївській області позивачці грошового забезпечення у розмірі менше, ніж у поліцейського за аналогічною посадою.
Вирішуючи спірне питання колегія суддів виходить з такого.
Положеннями статті 161 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).
Згідно з частинами 1, 2 статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).
Відповідно до пунктів 4-7 Порядку № 384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).
Пунктами 8, 10 Порядку № 384 встановлено, що грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
Пунктом 17 Порядку № 384 визначено, що виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця.
Також, згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 384 грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.
Грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Положеннями пунктів 5-7 Порядку № 384 встановлено, що до щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за стаж служби.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Відповідно до вказаного Порядку, підставою для виплати грошового забезпечення, в тому числі його основних, додаткових та одноразових додаткових видів є накази Служби або територіального управління Служби.
Згідно пункту 10 Порядку грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
Відповідно до статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби.
Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з частиною 1 статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками (частина друга статті 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Отже, законодавець делегував Уряду повноваження щодо визначення розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, а тому покликання позивача на допущення протиправної бездіяльності з боку відповідача щодо самостійного нарахування та виплати грошового забезпечення у розмірі не нижчому аніж нарахованого та виплаченого поліцейським, є безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до частини другої статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №289, якою затвердив схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.
Пунктом 2 Постанови № 289 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
Отже, Постановою № 289 Кабінет Міністрів України визначив, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року та встановлено їх фіксовані розміри.
Вказана вище Постанова є чинною та у встановленому законом порядку не скасована.
При цьому апеляційний суд акцентує, що відповідач у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимогам підзаконних нормативно правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
З огляду на викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відповідач правомірно застосовував розміри посадових окладів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 289, які було прийнято на виконання частини 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відтак, правильними є висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надана оцінка в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст позовної заяви та ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 400/13183/23 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк