про залишення позову без розгляду
17 червня 2024 року Справа № 826/10681/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., за участю секретаря судового засідання Криворук Ю.А., представника відповідача - Сергієнко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
за позовомПублічного акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії"
доДержавної авіаційної служби України
провизнання протиправною та скасування постанови,
Публічне акціонерне товариство "Аерофлот-російські авіалінії" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 13.06.2016 № 6591 про накладання штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2016 (суддя Літвінова А.В.) відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10681/16 та призначено попереднє судове засідання на 10.10.2016 о 09:00 год.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2016 (суддя Літвінова А.В.) зупинено провадження в адміністративній справі 826/10681/16 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/10462/14.
У подальшому адміністративну справу № 826/10681/16 у відповідності до положень пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
23.10.2023 наведена вище адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Харченко С.В.) прийнято до провадження адміністративну справу, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №826/10681/16 розподіллено судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу. Зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.
На виконання вимог ухвали суду представником відповідача подано клопотання про поновлення провадження у справі, в якому останній зазначив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2022 у справі №826/10462/14 у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання нечинним та скасування рішення відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 поновлена провадження у справі №826/10681/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови. Призначено судове засідання на 20 травня 2024 року.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 20.05.2024 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Розгляд справи було відкладено на 17.06.2024, у зв'язку з першою неявкою позивача.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 17.06.2024 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Судом поставлено на обговорення питання щодо залишення даної позовної заяви без розгляду, у зв'язку з неявкою представника позивача у судові засідання, які призначались на 20.05.2024 та 17.06.2024.
Представник відповідача не заперечував щодо заявленого клопотання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену в Постанові від 12 січня 2023 року, у справі 9901/278/21, згідно якої ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Суд зазначає, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Згідно пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21 зазначила, що "пунктом 4 частини першої статті 240 КАС визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відтак, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів".
Також, при наданні оцінки наслідкам повторної неявки позивача в судове засідання, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень статті 205 КАС України, викладені в постанові від 18.12.2019 по справі № 9901/949/18, в якій зазначено, зокрема: “Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору. Законодавче формулювання частини п'ятої “… якщо неявка перешкоджає розгляду справи” означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.”
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з цим суд зазначає, що у справах “Осман проти Сполученого королівства” та “Креуз проти Польщі” Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справи “Олександр Шевченко проти України” 26 квітня 2007 року, справа “Трух проти України” від 14 жовтня 2003 року).
Суд зауважує, що позивач не повідомляв суду про зміну реєстрації адреси, зміну номера телефону, як і не вказував інші альтернативні способи зв'язку з ним.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що оскільки позивач не з'явився в судові засідання, призначені на 20.05.2024 та 17.06.2024 без надання суду доказів про поважність причин його відсутності, враховуючи розумний строк розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даного позову без розгляду згідно частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 205, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 13.06.2016 № 6591 про накладання штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Колеснікова І.С.