м. Вінниця
19 червня 2024 р. Справа № 120/3717/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 07.03.2024 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області. Однак рішенням №025650009207 від 14.03.2024 йому було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Ухвалою від 08.04.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачами подано відзиви на позовну заяву, в яких останні заперечили щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначили, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003, з 01.01.2004 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За результати розгляду документів, доданих до заяви: - за наданими документами та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, до страхового стажу зараховані всі періоди. Страховий стаж позивача становить 34 роки. Пільговий стаж - відсутній.
До пільгового стажу не зараховані періоди зазначені у довідці, оскільки форма довідки не відповідає додатку 5 до порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, а саме не коректно зазначена посада відповідальної особи (кадровик), відсутній код професії, зазначена посада майстер не відповідає записам трудової книжки (змінний майстер), у 2014-2015 працює в дробильному цеху, що не відповідає професії зазначеній в постанові (фахівці підземних дільниць).
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що 07.03.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI.
До заяви про призначення пенсії позивачем надано зокрема, довідку від 05.03.2024 №11, видану ПАТ «Іванівський спеціалізований кар'єр», уточнюючу пільговий характер роботи позивача в періоди роботи з 01.08.1988 по 13.07.1994 на посаді майстра гірничого цеху; з 18.12.2014 по 12.05.2015 на посаді старшого майстра дробильного цеху.
За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснило Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області. Зокрема, рішенням відповідача 2 від 14.03.2024 №025650009207 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Вказана відмова мотивована тим, що до пільгового стажу не зараховано періоди зазначені у довідці, оскільки форма довідки не відповідає додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, а саме не коректно зазначена посада відповідальної особи (кадровик), відсутній код професії, зазначена посада майстер не відповідає записам трудової книжки (змінний майстер), у 2014-2015 працює в дробильному цеху, що не відповідає професії зазначеній в постанові (фахівці підземних дільниць).
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Як слідує з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 05.04.1984, позивач з 01.08.1988 по 13.07.1994 працював в гірничому цеху на посаді змінного майстра. Згідно запису №10 трудової книжки, позивач 01.10.1988 звільнений з посади майстра І групи гірничого цеху.
Також, за даними трудової книжки позивач 18.12.2014 прийнятий на посаду старшого майстра в дробильно-сортувальний цех ПАТ "Іванівський спецкар'єр" та з 12.05.2015 звільнений з займаної посади за згодою сторін.
Відповідно, суд вважає, що спірні у даній справі періоди роботи ОСОБА_1 підтверджуються записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05.04.1984.
Крім цього, на підтвердження спірного періоду роботи позивачем долучено до позовної заяви копії:
- архівного витягу від 23.02.2024 за №01-17/159, згідно з яким 30.07.1988 прийнято наказ №85-К по Комбінату "Вінницядоржелезобетон" про переведення ОСОБА_1 на посаду майстра з гірничий цех;
- архівного витягу від 23.02.2024 за №01-17/160, згідно з яким 13.07.1994 прийнято наказ №78-к по Іванівський спецкар'єр про переведення ОСОБА_1 з посади майстра гірничого цеху на посаду механіка транспортного цеху;
- архівного витягу від 23.02.2024 за №01-17/161, згідно з яким 18.12.2014 прийнято наказ №00000000207-501 по ПАТ "Іванівський спеціалізований кар'єр" про прийняття з 18.12.2014 ОСОБА_1 на роботу в дробільний цех старшим майстром;
- архівного витягу від 23.02.2024 за №01-17/162, згідно з яким наказом №00000000068-501 по ПАТ "Іванівський спеціалізований кар'єр" ОСОБА_1 з 12.05.2015 звільнено з посади старшого майстра дробільного цеху.
Також, 05.03.2024 ПАТ «Іванівський спеціалізований кар'єр» видало позивачу довідку №11, якою засвідчило пільговий характер роботи позивача в періоди роботи з 01.08.1988 по 13.07.1994 на посаді майстра гірничого цеху; з 18.12.2014 по 12.05.2015 на посаді старшого майстра дробильного цеху.
Суд звертає увагу, що відповідачем не зазначено у відмові в призначенні пенсії позивачу про відсутність у трудовій книжці позивача, яка є основним документом на підтвердження трудового стажу, відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовляючи позивачу у зарахуванні періодів зазначених у довідці №11 від 05.03.2024 та трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05.04.1984 покликалось на те, що форма вищезазначеної довідки №11 від 05.03.2024 про пільговий характер виконуваної позивачем роботи не відповідає додатку №5 Порядку №637, а саме: не коректно зазначена посада відповідальної особи (кадровик), відсутній код професії, зазначена посада майстра не відповідає записам трудової книжки (змінний майстер), у 2014-2015 працював в дробильному цеху, що не відповідає професії зазначеній в постанові (фахівці підземних дільниць).
Такі доводи відповідача, на думку суду, зводяться до формальних підстав.
Суд враховує правову позицію зазначену Верховним судом у постанові від 17.11.2021 у справі № 242/5635/16-а, в якій зазначено проте, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв'язку з невідповідністю довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.
При цьому суд зауважує, що обов'язок належного оформлення документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні уточнюючої довідки.
Згідно з пунктом 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Тобто в період роботи позивача необхідно застосовувати Список 2, який був чинний у цей період.
Як встановив суд, згідно з трудовою книжкою серії серії НОМЕР_1 від 05.04.1984 та довідкою №11 від 05.03.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПАТ "Іванівський спеціалізований кар'єр", позивач в період з 01.08.1988 по 13.07.1994 працював на посаді майстра гірничого цеху, а в період з 18.12.2014 по 12.05.2015 на посаді старшого майстра дробильного цеху, що передбачена Списком №2 розділ 1, підрозділ 1.1б. Також в довідці міститься інформація про проведення атестації робочих місць за умовами праці, зокрема в 2010, 2015 роках.
Отже, доводи відповідача про не підтвердження зайнятості позивача на роботах, передбачених Списком №2 є необґрунтованими. Також довідка в№11 від 05.03.2024 є чинною. Доказів протилежного не надано.
Як наслідок, надані документи підтверджують право позивача на врахування періоду роботи з 01.08.1988 по 13.07.1994, з 18.12.2014 по 12.05.2015 до пільгового стажу, а в відповідача не було підстав для відмови у зарахування зазначеного періоду роботи до пільгового стажу.
Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області слід зобов'язати зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.08.1988 по 13.07.1994, з 18.12.2014 по 12.05.2015.
Разом з цим суд відмічає, що згідно з вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Тобто, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємства, в якому працював позивач, або архівних установ для отримання відомостей щодо спірного періоду роботи позивача.
Отже, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права.
При цьому, суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми.
У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Таким чином, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 14.03.2024 № 025650009207 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім цього, вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає про те, що адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.
При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Відтак, з метою ефективного поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву позивача від 07.03.2024 щодо призначення пенсії на пільгових умовах, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. За вищевикладених обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень в порядку, визначеному частиною третьою ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №025650009207 від 14.03.2024 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 01.08.1988 по 13.07.1994, з 18.12.2014 по 12.05.2015.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2024 щодо призначення пенсії на пільгових умовах, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна