Справа № 33/824/1515/2024 Головуючий суддя у суді першої інстанції: Бондаренко М.С.
20 травня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника Влащенка О.А., потерпілого ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3 , розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року, -
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції мотивував свої рішення тим, що у діях ОСОБА_1 не вбачається порушень п. 16.13 ПДР України, позаяк з отриманих показань, наданих суду фотозображень з місця ДТП, встановлено, що дані, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтвердилися.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ААД №727746 від 31.12.2023, ОСОБА_1 31.12.2023 о 13 год. 35 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Григоренка у м. Києві, при розвороті не надав перевагу у русі автомобілю «Audi» НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, та здійснив з ним зіткнення, чим порушив п. 16.13 ПДР України, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні ушкодження, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року, представник ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року та постановити нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
В обґрунтування наведеного апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, не дослідив та не дав належну оцінку усім доказам, що призвело до помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень п. 16.13 ПДР України, а відтак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Разом з цим, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду як такий, що пропущений з поважних причин. Зокрема вказує на те, що ОСОБА_2 не був обізнаний про зміст прийнятого судом першої інстанції рішення, що унеможливило складання обґрунтованої апеляційної скраги. Копію зазначеної постанови отримав 09.02.2024, що підтверджується адміністративними матеріалами.
Розглянувши клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 , з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити йому строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на спростування його доводів про необізнаність щодо мотивів прийнятого рішення, що унеможливлювало належне обґрунтування доводів апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3 , які підтримали апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_1 , його захисника Влащенка О.А., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 16.13 ПДР України перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються рівнозначною дорогою в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ААД №727746 від 31.12.2023, ОСОБА_1 31.12.2023 о 13 год. 35 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Григоренка у м. Києві, при розвороті не надав перевагу у русі автомобілю «Audi» НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, та здійснив з ним зіткнення, чим порушив п. 16.13 ПДР України, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні ушкодження, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що рухався на автомобілі «Audi» НОМЕР_2 , на зелений сигнал світлофора у своїй смузі руху, у той час як автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 непередбачувано виїхав перед ним з другорядної дороги попри те, що повинен був керуватися дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу», оскільки світлофор регулював виключно рух пішоходів та ніяким чином не регулював виїзд на проспект П. Григоренка.
ОСОБА_1 пояснив, що рухався по вул. Мішуги у напрямку проспекту П.Григоренка побачив зелений сигнал світлофора для пішоходів та, розраховуючи, що автомобілі, що рухались у зустрічному напрямку, зупиняться, щою пропустити пішоходів, та почав здійснювати маневр, а автомобіль «Audi» НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 проїхав на червоний сигнал світлофора, що призвело до зіткнення транспортних засобів.
Вислухавши у судовому засіданні апеляційної інстанції пояснення ОСОБА_1 , його захисника Влащенка О.А., потерпілого ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3 , дослідивши докази, наявні у матеріалах справи: протокол про адміністративне правопорушеннясерії ААД №727746 від 31.12.2023, дані схеми ДТП (місце зіткнення транспортних засобів, локалізацію механічних ушкоджень транспортних засобів, розміщення дорожніх знаків), - оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 порушення п. 16.13 ПДР України, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження, тобто складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При цьому, суд першої інстанції бере до уваги висновок експерта за результатами інженерно-транспортної експертизи від 15.02.2024, який долучив представник потерпілого ОСОБА_3 , з огляду на те, що даний висновок узгоджується з іншими доказами у справі та фактичними обставинами справи.
З технічної точки зору в даній дорожній обстановці ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen», здійснював виїзд в місці розриву (роздільного газону) на проспект П.Григоренка і повинен був керуватися дорожнім знаком пріоритету 2.1 «Дати дорогу», який знаходився у напрямку його руху перед виїздом на проспект П.Григоренка. Отже, він мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «Audi», який рухався по проспекту П.Григоренка в зустрічному напрямку у лівій смузі руху, шляхом належного виконання вимог п. п. 1.5, 2.3д, 1.10 (в частині значення терміну «дати дорогу»), п. п. 10.1, 16.13 ПДР України, а також розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР України (в частині вимог знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу»). У даній дорожній ситуації дії ОСОБА_1 з технічної точки зору не відповідали п. п. 1.5, 2.3д, 1.10 (в частині значення терміну «дати дорогу»), п. п. 10.1, 16.13 ПДР України, а також розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР України (в частині вимог знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу») та вказані невідповідності перебувають у причинному зв'язку із настанням ДТП.
Водночас слід зазначити, що висновок експерта №020-24 за результатами авто технічного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, долучений захисником Влащенко О.А., судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки у мотивувальній частині висновку експерт вказує про те, що згідно схеми місця ДТП, подія сталась на проспекті Григоренка біля будинку 39 у м. Києві. Автомобіль «Volkswagen», виконуючи розворот, виїжджав на проїзну частину проспекту Григоренка, що має напрямок до проспекту М.Бажана, а автомобіль «Audi» рухався прямо на проспекту Григоренка. Безпосередньо перед місцем розвороту знаходиться регульований пішохідний перехід, тобто світлофор регулював виключно пішохідний перехід.
Отже, даний висновок суперечить фактичним обставинам справи та не узгоджується із об'єктивними даними, зафіксованими на схемі ДТП, у частині розташування дорожніх знаків та світлофора.
Також судом не береться до уваги пояснення свідка ОСОБА_4 про те, що автомобіль «Audi» на великій швидкості перетнув пішохідний перехід на червоний сигнал світлофора, позаяк предметом апеляційного розгляду є наявність порушень ПДР України саме в діях ОСОБА_1 , а також пояснення свідка ОСОБА_5 , оскільки свідок є дружиною ОСОБА_1 , тобто зацікавленою особою, а тому її пояснення викликають обґрунтовані сумніви щодо їх об'єктивності та неупередженості.
На переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно не з'ясував обставини та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який не відповідає фактичним обставинам та спростовується дослідженими доказами.
З огляду на викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням у порядку ст. 294 КУпАП нової постанови, якою ОСОБА_1 належить визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження закрити у зв'язку із закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року про закриття провадження щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - скасувати.
Постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.М. Сітайло