Справа № 759/12030/23 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/460/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
04 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівської області м. Прилуки, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого у ТОВ «Агро -Надія» на посаді водія, маючого на утриманні неповнолітню дитину 9 років, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, 17.06.2023 у складі екіпажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" заступник командира взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки Управління патрульної поліції (далі - УПП) в Київській області Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП) старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , та інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки УПП в Київській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_10 , відповідно до розстановки сил та засобів батальйону патрульної поліції територія обслуговування БПП заступили на добову зміну та перебували на службі по нагляду за безпекою дорожнього руху у складі автопатруля «ІНФОРМАЦІЯ_2» на службовому автомобілі "Toyota Corola" р.н. НОМЕР_1 по територія обслуговування БПП.
Так, 17.06.2023 приблизно о 22 годині 50 хвилин під час несення служби на території оперативного обслуговування с. Чайки, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 було помічено транспортний засіб «GEELY» р.н. НОМЕР_2 , якому згідно п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було завчасно подано вимогу про зупинку на підставі того, що даний автомобіль був в орієнтуванні.
Після зупинки транспортного засобу «GEELY» р.н. НОМЕР_2 ,, керування якого здійснювалося ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поліцейським було повідомлено останнього, що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення, з метою притягнення його до адміністративної відповідальності.
В свою чергу ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що відносно нього будуть складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП з метою уникнення настання негативних правових наслідків для нього, за скоєне ним адміністративне правопорушення та з метою уникнення адміністративної відповідальності, виник злочинний умисел спрямований на пропозицію надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою дії в інтересах того хто пропонує таку вигоду, з використанням службового становища, а саме не складання відносно останнього адміністративного протоколу.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на пропозицію надати службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує таку вигоду, а саме не складання відносно нього, адміністративного протоколу за порушення ним правил дорожнього руху, приблизно о 23 год. 07 хв. 17.06.2023 року за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 достовірно знаючи, що заступник командира взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки УПП в Київській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , є службовою особою органів Національної поліції України, оскільки останній перебував в однострої, представився та в посадові обов'язки якого входить робота пов'язана із застосуванням до порушників заходів адміністративного впливу, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою уникнення адміністративно відповідальності для нього, ОСОБА_8 розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, в ході розмови спочатку висловив словесну пропозицію надати працівнику поліції неправомірну вигоду, після чого самовільно присів до службового автомобіля та поклав на ліве заднє сидіння, під рюкзак чорного кольору, грошові кошти у розмірі 1720 гривень, тим самим надав працівникам поліції неправомірну вигоду за не складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_8 , обвинувачується у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року ОСОБА_8 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень із розстрочкою виплати на десять місяців, тобто до 17.08.2024 року включно, визначивши щомісячну частину платежу в розмірі 1700 грн. Вирішено питання речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2023 змінити в частині правової кваліфікації діяння у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Постановити нову ухвалу, якою вважати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто у пропозиції службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища. В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, в частині правової кваліфікації діяння.
Звертає увагу, що відповідно до обставин вчинення кримінального правопорушення, визнаних судом доведеними, ОСОБА_8 достовірно знаючи, що старший лейтенант поліції ОСОБА_9 є службовою особою органів Національної поліції України, в ході розмови спочатку висловив словесну пропозицію надати працівнику поліції неправомірну вигоду, після чого самовільно присів до службового автомобіля та поклав на ліве заднє сидіння під рюкзак 1720 грн., які фактично працівник поліції не прийняв.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозицію неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
За таких обставин, з додержанням вимог закону України про кримінальну відповідальність, обвинувачений не може визнаватися винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, з формулюванням обвинувачення як надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища. Така кваліфікуюча ознака, як надання неправомірної вигоди, є зайвою при кваліфікації дій ОСОБА_8 і підлягає виключенню з обвинувачення.
Відтак, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2023 стосовно ОСОБА_8 підлягає зміні в частині кримінальної кваліфікації діяння у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин своєї відсутності не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про можливість проведення апеляційного розгляду без участі обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1, 3 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а його зміст повинен відповідати положенням ст.374 КПК.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються:
- формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення;
- статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений;
- докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів;
- мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.
Проте, суд першої інстанції істотно порушив наведені вимоги кримінального процесуального законодавства.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції визнав обвинуваченого ОСОБА_8 винним у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що безпосереднім об'єктом цього злочину є встановлений порядок службової діяльності в окремих ланках державного апарату й апарату місцевого самоврядування, апарату управління державних або комунальних підприємств, установ та організацій. Предметом даного злочину є неправомірна вигода, під якою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. З об'єктивної сторони даний злочин характеризується вчиненням таких діянь стосовно неправомірної вигоди: 1) пропозиція неправомірної вигоди; 2) її обіцянка; 3) її надання.
Передбачене ст. 369 КК України кримінальне правопорушення у формі надання неправомірної вигоди є закінченим з моменту, коли відповідна службова особа прийняла хоча б частину неправомірної вигоди.
Так, відповідно до обставин вчинення кримінального правопорушення, визнаних судом доведеним, ОСОБА_8 достовірно знаючи, що старший лейтенант поліції ОСОБА_9 є службовою особою органів Національної поліції України, в ході розмови спочатку висловив словесну пропозицію надати працівнику поліції неправомірну вигоду, після чого самовільно присів до службового автомобіля та поклав на ліве заднє сидіння під рюкзак 1720 грн., які фактично працівник поліції не прийняв.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозицію неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Разом з тим, як вірно зазначено прокурором в апеляційній скарзі, в даному конкретному випадку, обвинувачений не може визнаватись винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, з формулюванням обвинувачення як надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, не відповідає тому, яке поставлено у вину ОСОБА_8 .
Зазначене порушення є істотним, оскільки правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, але й для реалізації права обвинуваченого на захист від конкретного обвинувачення.
Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченому. Тому, наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Такі порушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваного вироку з призначенням нового судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
За наявності зазначених вище істотних порушень вимог кримінального процесуального закону вирок Святошинського районного суду міста Києва від 16.10.2023 щодо ОСОБА_8 не може визнаватись законним та обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, оскільки формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним відноситься до компетенції суду першої інстанції, що, відповідно до вимог КПК України позбавляє суд апеляційної інстанції можливості постановити своє рішення у даному провадженні і є безумовною підставою для скасування вироку.
При новому судовому розгляді необхідно усунути зазначені порушення, перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора та в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінального процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_8 - скасувати.
Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4