Справа № 758/2058/24 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3790/2024 Доповідач: ОСОБА_2
12 червня 2024року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
законного представника - ОСОБА_8 ,
особи, відносно якої
застосовано примусові
заходи медичного характеру - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» про заміну раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді надання стаціонарної допомоги у психіатричному відділенні зі звичайним наглядом на амбулаторну примусову психіатричну допомогу ОСОБА_9 ,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні заяви директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» про заміну раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді надання стаціонарної допомоги у психіатричному відділенні зі звичайним наглядом на амбулаторну примусову психіатричну допомогу ОСОБА_9 .
При цьому, враховуючи ступінь суспільно-небезпечного діяння, обставини та спосіб його вчинення, діагноз ОСОБА_9 та її психічний стан, можливі непередбачувані наслідки її перебування поза наглядом лікарів-психіатрів у відділенні зі звичайним наглядом, суд дійшов висновку про передчасність подання заяви про заміну раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді надання стаціонарної допомоги у психіатричному відділенні зі звичайним наглядом на амбулаторну примусову психіатричну допомогу.
Захисник ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій просить скасувати судове рішення та задовольнити заяву директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія».
На обґрунтування своїх вимог захисник посилається на положення ст.95 КК України та ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» та звертає увагу на те, що суд не є спеціалістом в галузі надання медичної допомоги особам, хворим на психіатричні захворювання, а відповідними спеціалістами - лікарями КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» встановлено факт поліпшення психічного стану ОСОБА_9 , а саме тому й підготовлено та направлено до суду заяву про заміну раніше застосованих до ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання стаціонарної допомоги у психіатричному відділенні зі звичайним наглядом на амбулаторну примусову психіатричну допомогу.
Отже, на думку захисника, через покращення стану здоров'я ОСОБА_9 лікарі просять у суду дозвіл на подальше надання останній психіатричної допомоги, що включає в себе обстеження психічного стану на підставах і в порядку, передбаченому зазначеним законом та іншими законодавчими актами, а також надання лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію, в амбулаторних умовах (без госпіталізації в лікарню).
Стверджує, що суд повинен був задовольнити подану заяву медичного закладу.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, законного представника ОСОБА_8 , пояснення ОСОБА_9 , на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного. Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення. Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 514 КПК зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Розгляд питання про зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру може також здійснюватися за письмовою заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.
Суд першої інстанції врахувавши положення ч. 1 ст. 514 КПК України,ч.1, ч. 2 ст. 95 КК України та ч. 3 ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» зазначив в ухвалі про те, що відсутні підстави вважати, що рівень суспільної небезпеки внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, зменшився від дати судового рішення про застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки ОСОБА_9 , неодноразово перебуваючи на стаціонарному лікуванні у психіатричному відділенні протягом життя, менше року отримує лікування в примусовому порядку.
Врахувавши ступінь суспільно-небезпечного діяння, обставини та спосіб його вчинення, діагноз ОСОБА_9 та її психічний стан, можливі непередбачувані наслідки її перебування поза наглядом лікарів-психіатрів у відділенні зі звичайним наглядом, суд дійшов висновку про передчасність подання заяви про заміну раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді надання стаціонарної допомоги у психіатричному відділенні зі звичайним наглядом на амбулаторну примусову психіатричну допомогу.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з таких підстав.
Частиною першою статті 95 КК України та частиною третьою статті 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» регламентовано, що зміна, припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
З матеріалів провадження слідує те, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22.12.2022 року відносно ОСОБА_9 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, оскільки 01.09.2022 року ОСОБА_9 вчинила суспільно-небезпечне діяння за ознаками ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. 25.04.2023 року на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_9 поступила до закладу охорони здоров'я для отримання примусового лікування.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.09.2023 року ОСОБА_9 продовжено примусові заходи медичного характеру у вигляді надання стаціонарної допомоги у психіатричному відділенні зі звичайним режимом нагляду.
Як убачається з матеріалів провадження на обґрунтування поданої заяви директор КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» посилається на те, що за час перебування в лікувальному закладі патологічні прояви хвороби в ОСОБА_9 суттєво зменшилися, суспільної небезпеки пацієнт не становить, немає потреби в раніше застосовуваних заходах медичного характеру, зважаючи на консультативний висновок нейрохірурга про необхідність хірургічного втручання - видалення кавернозної ангіоми правої скроневої долі головного мозку, а тому вона потребує зміни застосованих до неї раніше примусових заходів медичного характеру (а.п.2).
До заяви директор КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» надав висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру від 16.02.2024 року, в якому зазначено висновок з урахуванням того, що на момент проведення комісії в ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 психічний стан стабільний та ступінь суспільної небезпечності мінімальна, тому пацієнтка потребує заміни примусових заходів медичного характеру у вигляді надання стаціонарної допомоги у психіатричному відділенні з звичайним режимом нагляду на амбулаторну примусову психіатричну допомогу за місцем фактичного проживання (а.п.3-4).
З урахуванням наведеного колегія суддів, дійшла висновку про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали суду та постановлення нової ухвали, якою задовольнити заяву директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» про заміну раніше застосованих до ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання стаціонарної допомоги у психіатричному відділенні зі звичайним наглядом на амбулаторну примусову психіатричну допомогу.
У зв'язку з цим, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу захисника обґрунтованою та яка підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.95 КК України, ст.ст. 407, 409, ч.1 ст.514 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 - ОСОБА_10 задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» про заміну раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді надання стаціонарної допомоги у психіатричному відділенні зі звичайним наглядом на амбулаторну примусову психіатричну допомогу ОСОБА_9 , скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» задовольнити.
Змінити примусові заходи медичного характеру, застосовані до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4