Апеляційне провадження
№33/824/2768/2024
29 травня 2024 року місто Київ
справа 761/43258/23
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника-адвоката Паруль Юлії Олегівни,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника -адвоката Паруль Юлії Олегівни, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 квітня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Паруль Ю.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову скасувати, а провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що відсутня така кваліфікуюча ознака, як керування транспортним засобом та ОСОБА_1 за вказаних обставин не є суб'єктом адміністративного правопорушення - водієм, а відповідно до вимог, передбачених п. 2.5 Правил дорожнього руху України, такому огляду підлягають водії.
Вказувала, що суд першої інстанції не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_2 та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Зазначала, що в межах об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення обов'язково має бути встановлено факт виконання останнім функцій водія та приведення ним транспортного засобу до руху.
Посилалася на те, що ОСОБА_1 не зобов'язаний доводити відсутність у своїх діях складу адміністративного правопорушення. На відеозаписі чітко продемонстрована подія, всі сумніви суду повинні трактуватися на користь останнього.
Вказувала, що відмова від проходження медичного огляду спровокована працівниками поліції та не може бути прийнятою з урахуванням пояснень.
Зазначала, що працівники поліції не роз'яснили наслідки відмови від проходження медичного огляду та взагалі будь-яких прав і обов'язків правопорушнику.
Посилалась на те, що працівник поліції своєю поведінкою провокував відмову від медичного освідування на місці, а саме ставив запитання у яких містилась потрібна відповідь.
Вказувала, що матеріали справи не містять передбачених законодавством достовірних і належних доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а саме: пояснення свідків.
У судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Паруль Ю.О., доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити з вищевказаних підстав. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п.п.2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №527832, 10 листопада 2023 року о 23.45 год. в місті Київ на проспекті Перемоги, 9Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольцваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з відеозапису, працівники поліції пропонували пройти водію ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки (23:48:11) та повідомляли останньому, що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук та різка зміна забарвлення шкірного покриву, на що ОСОБА_1 відповів, що він завжди має червоний колір шкіри (23:48:27). В подальшому, працівники поліції знову запропонували водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер» або в медичному закладі (23:48:30, 23:49:04), на що останній відповів: «Я би не хотів, фіксуйте відмову» (23:48:50), після чого водій ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він відмовляється зараз пройти огляд на стан сп'яніння, проте згодний пройти огляд зранку (23:50:19).
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 10 листопада 2023 року;
відеозаписом з камери.
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 листопада 2023 року;
розпискою громадянина ОСОБА_2 про підтвердження факту залишення на зберігання транспортного засобу;
Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не роз'яснили наслідки відмови від проходження медичного огляду та взагалі будь-яких прав і обов'язків правопорушнику, оскільки як вбачається з відеозапису долученого до матеріалів справи, водію ОСОБА_1 працівником поліції було повідомлено водію, що за відмову пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, відносно нього буде складено протокол (23:50:20).
Відповідно до відеозапису, ОСОБА_3 не заперечувався факт керування транспортним засобом та останній не висловлював свою незгоду з діями працівників поліції.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що вина ОСОБА_3 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Паруль Юлії Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.