Справа № 761/19623/24
Провадження № 1-кс/761/12850/2024
12 червня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021100010000995 від 08.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367 КК України про встановлення органу досудового розслідування процесуального строку для допиту свідка, -
у травні 2024 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021100010000995 від 08.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367 КК України про встановлення органу досудового розслідування процесуального строку для допиту свідка.
Клопотання мотивоване тим, що Державного бюро розслідувань в м.Києві здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за №62021100010000995 від 08.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367 КК України. Між тим, у встановлений прокурором строк для виконання вказівок про допит приватного виконавця ОСОБА_5 до сих пір виконано не було та постановою слідчого від 22.05.2024 року про допит вказаної особи було відмовлено. Відтак, слідчий вже протягом 2,5 років не допитує свідка. Відтак, у відповідності до вимог ст..ст.28,113, 114 КПК України заявник просив слідчого суддю зобов'язати слідчого провести такий допит до 30.06.2024 року.
В судове засіданні учасники не з'явивлись, про причини неявки суд не повідомили.
Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.
Слідчим суддею із наданих заявниками копій документів встановлено, що Державного бюро розслідувань в м.Києві здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за №62021100010000995 від 08.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367 КК України.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, то ОСОБА_4 є заявником і потерпілою у цьому провадженні, а згідно копії вказівок прокурора до слідчого ТУ ДБР в м.Києві визначено про необхідність допиту приватного виконавця ОСОБА_5 . Аналогічні вказівки надані заступником керівника ГСУ ДБР в м.Києві.
Постановою слідчого 2-го СВ ТУ ДБР в м.Києві від 22.05.2024 року у задоволені ряду клопотань адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021100010000995 було відмовлено в частині встановлення строків виконання слідчих дій.
Розглядаючи вказане клопотання заявника слід зазначити наступне.
Так, за умовами статті 64 Конституції України визначено заборону обмежувати права, що їх надано Основним законом, крім випадків, установлених самою Конституцією. При цьому Конституція України не містить норм, які б обмежували право особи на судовий захист її порушеного права.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Звертаючись до слідчого судді із вказаним клопотанням адвокат вказав про необхідність встановлення слідчим суддею процесуальних строків для здійснення слідчим процесуальних дій на виконання ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 09.04.2024 року про повернення вилучених 03.04.2024 року грошлвих коштів з урахуванням вимог ст.ст.28,114, 169 КПК України.
Між тим, вказана позицію адвоката є помилковою з огляду на наступне.
Так, положеннями ст.28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
За вимогами за ч.6 ст.28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст.113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Відповідно до ч. 1 статті 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Системний аналіз Конституцій України та зазначених норм процесуального закону в сукупності з положеннями пунктів 10, 18 частини 1 статті 3, статей 7, 9, 28, 303, 306, 307 КПК України дає підстави вважати, що слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки лише при розгляді конкретної слідчої чи процесуальної дії.
Вимогами КПК України не визначно поняття «процесуальної дії», але в кримінально-процесуальному праві під правовою природою «процесуальної дії» розуміються усі дія, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження на різних стадіях кримінального процесу, проведення яких забезпечується силами, засобами кримінального провадження, на підставах і в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.
При цьому, предметом розгляду клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 28 КПК України щодо необхідності встановлення строку для здійснення окремих процесуальних дій у більш короткі строки можуть стати лише ті процесуальні дії, граничний строк виконання яких прямо передбачений нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Між тим, вимоги КПК України не містять прямих норм, що вказують на пряму необхідність встановлення слідчим суддею строків органу досудового розслідування на виконання вказівок прокурора при наявності постанови слідчого про відмову у задоволенні аналогічного клопотання слідчом.
Встановлення конкретних чи розумних процесуальних строків на проведення певної процесуальної дії у кримінальному провадженні, строк на проведення якої положеннями КПК України не визначено, знаходиться поза межами повноважень слідчого судді.
Відтак, заявником у клопотанні не доведено обставин необхідності встановлення органу досудового розслідування відповідного строку для виконання вказівок прокурора, оскільки встановлення таких строків можливо лише при вчиненні конкретної процесуальної дії.
Також, за ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Крім того, за ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що адвокатом слідчому судді належним чином не доведено беззаперечну необхідність для зобов'язання слідчого ТУ ДБР в м.Києві для допиту свідка, а тому слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення такого клопотання.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 28, 113, 114, 219, 283, 303, 304, 309, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -
відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021100010000995 від 08.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367 КК України про встановлення органу досудового розслідування процесуального строку для допиту свідка.
У відповідності до вимог ст..309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_6