Справа № 761/18312/24
Провадження № 3/761/4486/2024
31 травня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП
До провадження Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
28.04.2024 року о 12 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинив відносно своєї мами ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: погрожував нанесення тілесних ушкоджень, фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства - тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, судом вжито вичерпних заходів, щодо забезпечення його явки.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
До того ж Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
З урахуванням наведеного, враховуючи, що судом вжито всіх можливих заходів для розгляду справи за участю особи, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, слід вказати на таке.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась, судом вжито вичерпних заходів задля її повідомлення.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Дослідивши наявні в розпорядженні матеріали справи, такі як протокол про адміністративне правопорушення від 28.04.2024 серія ГП 530749, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , викладені письмово, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, є всі підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В той же час, слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення від 28.04.2024, серії ГП №530749, відносно ОСОБА_1 складений за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з ти, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено довідку за підписом інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №3 полку №2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Крижанської Ю., у якій остання зазначила, що положенням ст. 256 КУпАП не передбачено можливості внесення змін, доповнень або уточнень безпосередньо у тому ж самому бланку протоколу про адміністративне правопорушення або складання нового (додаткового) протоколу за те ж саме адміністративне правопорушення. Повідомила, що інспектор взводу № 1 роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берегу) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції сержанту ОСОБА_3 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП серія ГП № 530749 від 28.04.2024 відносно гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допущено помилку, а саме не вірно зазначено частину статті 173-2 КУпАП. Просила кваліфікувати діяння зазначене у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
Щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП слід вказати на таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд лише оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності, допустимості і належності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У рішенні у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оскільки, складений уповноваженою особою протокол про адміністративне правопорушення не відображає об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КупАП, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що відсутні підстави для перевалфікації дій ОСОБА_1 .
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суддя приходить до переконання про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та доведеність його вини.
Наведені вище суддею докази є належними та такими що поза розумним сумнівом доводять наявність події адміністративного правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а тому приймаються судом до уваги.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, суд вважає, що мірою відповідальності, належною і достатньою для виховання правопорушника та запобігання вчиненню новим буде стягнення в межах санкції статті ч.1 ст. 173-2 КУпАП - штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст.33,34,36, 40-1, 173-2,283,289 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 170 / сто сімдесят/ грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп. на користь держави.
Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Антоніна КВАША