12 червня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/230/24
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк"
до відповідача Фізичної особи - підприємця Федака Андрія Євгеновича
про стягнення заборгованості в розмірі 119 618,23 грн
уповноважені представники сторін у судове засідання не прибули
ВСТАНОВИВ: До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява АТ "Акцент-Банк" до приватного підприємця Федака А.Є. про стягнення боргу.
Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання його контрагентом зобов'язань за кредитним договором №N20.48.0000000341 від 05.09.2023, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням штрафних санкцій та процентів, заявлена до стягнення у судовому порядку.
Повноважний представник позивача у судове засідання не прибув, однак у позовній заяві вказав про її розгляд судом за його відсутності.
В свою чергу, відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому процесуальним законодавством порядку. Зокрема, наявне в матеріалах справи поштове повідомлення повернулось з відміткою поштового відділення про те, що "адресат відсутній за вказаною адресою".
Досліджуючи питання обізнаності про розгляд даного спору відповідачем суд враховує, що порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, судом здійснено всі дії щодо належного повідомлення підприємця про час, місце та дату розгляду справи. Тому наявні підстави стверджувати, що відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
При цьому суд зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника у судові засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Відтак, за положеннями ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст.251 ГПК України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Технічна фіксація судового процесу в порядку ст.222 ГПК України не здійснювалась.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності судом встановлено наступне.
05.09.2023 між АТ "Акцент-Банк" (далі Банк) та Фізичною особою-підприємцем Федаком Андрієм Євгеновичем (далі Позичальник) було укладено кредитний договір №N20.48.0000000341 (далі - Договір), відповідно до п.А2 якого ліміт цього Договору: у розмірі 132 290,62 грн на погашення кредитних зобов'язань за договорами: №20.12.0000000424 від 02.07.2021, №SAMABWFC00001000112 від 26.04.2017, №N70.40.0000013048 від 27.03.2023.
За умовами п.А3 Договору термін повернення кредиту - 04.09.2024. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
Сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за Договором * ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна процентна ставка/кількість днів поточного року) * кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту-сума щомісячного платежу за %.
Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 7-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 7 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 04.09.2024.
У пункті А4 Договору зазначено рахунок для обслуговування кредиту UA673077700000029092313138292 (в гривнях) отримувач АТ "А-Банк", МФО 307770, код ЄДРПОУ/ код ІПН 2939805176.
Відповідно до п. А6 правочину за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 24,90% річних.
У випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань або при реалізації права Банку, передбаченого п.А3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 69229,06 грн та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата штрафу здійснюється в день, наступний за датою, передбаченою повідомленнями, а пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням (п. А7 Договору).
Згідно з п. А.8 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважається одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360"). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
За умовами п. А10 укладеного правочину, Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Відповідно до п. А11 Договору Позичальник сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% від суми встановленого у п. А2 цього Договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту за Договором. Рахунок для сплати винагороди UA673077700000029092313138292.
Згідно з п. 1.1 Договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 Договору, з лімітом та на цілі, значені у п. А.2 Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеною у третьому абзаці п. 2.1.2 Договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Строковий кредит (далі - кредит) надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 Договору. Цей термін може бути змінений згідно з п.п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 Договору.
Зобов'язання Позичальника визначені у п. 2.2 Договору, зокрема: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 Договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 Договору; сплатити Банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 Договору.
У п. 6.1 Договору сторони передбачили, що цей правочин вважається укладеним з моменту підписання його сторонами.
Відповідно до п. 6.2 угоди Договір в частині п. 4.4 набуває чинності з моменту його підписання, в решті частин - з моменту надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах, зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.
Згідно з п. 6.3 укладеного правочину цей Договір може були змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та Договором порядку.
Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору "Графік погашення", відповідно до якого кредит підлягає сплаті щомісячно до 05 числа відповідного місяця включно, починаючи з жовтня 2023 року та з терміном остаточного повернення не пізніше 04.09.2024.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 132 290,62 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.31942326.37428.70198 від 05.09.2023.
Однак, в порушення договірних умов відповідач не оплатив наданий кредит, у зв'язку з чим у останнього станом на 03.04.2024 виникла заборгованість в розмірі 119 618,23 грн, з яких 104 602,89 грн заборгованість за наданим кредитом, 5 310,61 грн залишок заборгованості за процентами, 2 090, 20 грн залишок заборгованості за винагородою, 1000 грн штраф (фіксована складова), 6 614,53 грн штраф (змінна складова).
З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача направлялась вимога від 13.03.2024 щодо сплати заборгованості. Проте відповіді на неї від Підприємця Банком не отримано.
Вказані вище обставини слугували підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 262 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
Згідно зі ст. 610 цього ж Кодексу , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 132 290,62 грн, однак зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати процентів у повному обсязі ним не виконано. Внаслідок цього у Підприємця виникла заборгованість за наданим кредитом (за тілом кредиту) в сумі 104 602,89 грн, заборгованість за процентами в сумі 5 310,61 грн та заборгованість за винагородою в сумі 2 090,20 грн.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, вищенаведені нарахування проведені за фактичні періоди прострочення в межах строків, визначених законодавством, та у відповідності до погоджених сторонами в Кредитному договорі умов. Розрахунок позову є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги погоджені сторонами умови договору, де сторони чітко визначили всі його істотні умови, а також погодили умови погашення кредиту в розмірі та строки відповідно до графіку платежів, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за спірним договором в частині повернення суми наданого кредиту, позовні вимоги про стягнення 104 602,89 грн заборгованості за тілом кредиту; 5310,61 грн боргу за процентами; 2090,20 грн недоїмки за винагородою, суд визнає обґрунтованими.
Щодо нарахованих позивачем штрафів суд враховує таке.
Законодавець у статті 611 ЦК України обумовив, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У пункті 5.8 Договору його контрагенти домовилися, що у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених Договором, більш ніж на 7 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за формулою: 1000,00 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
З огляду на ці домовленості, позивач просить суд стягнути з Підприємця штраф (фіксована складова) у розмірі 1 000,00 грн. та штраф (змінна складова) у розмірі 6614,53 грн.
Натомість суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-ІХ від 15.03.2022 Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України доповнені пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому законодавцем установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час вирішення цього спору в суді воєнний стан в Україні продовжено.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення штрафу (фіксована складова) у розмірі 1 000,00 грн. та штрафу (змінна складова) у розмірі 6614,53 грн. задоволенню не підлягають.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача 104 602,89 грн заборгованості за наданим кредитом, 5 310,61 грн залишку заборгованості за процентами, 2 090,20 грн залишку боргу за винагородою.
У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Федака Андрія Євгеновича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства "Акцент-Банк" (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ14360080) - 104 602 (сто чотири тисячі шістсот дві) грн 89 коп. заборгованості за кредитом, 5 310 (п'ять тисяч триста десять) грн 61 коп. заборгованості за процентами, 2 090 (дві тисячі дев'яносто) грн 20 коп. заборгованості за винагородою, 2 835 (дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн 25 коп. витрат зі сплати судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 18.06.2024.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко