Справа № 495/1917/23
Номер провадження 2-р/495/11/24
10 червня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Боярського О.О.,
за участі секретаря судових засідань Гасанзаде М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення № 495/1917/23, -
ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з заявою, про роз'яснення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 березня 2023 року по справі № 495/1917/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 березня 2023 року по справі № 495/1917/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини було розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано 30 травня 2018 року народження у Білгород-Дністровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №206, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
У зв'язку з фактом самостійного виховання дитини батьком ОСОБА_1 без участі матері визначено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , за адресою постійного місця проживання батька ОСОБА_1 .
Проте заявник зазначає, що йому не зрозуміло, чи є дане рішення суду підтвердженням факту самостійного виховання та утриманням батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в рішенні суду не встановлено юридичного факту самостійного виховання та утримання дитини батьком. Тобто рішенням суду в окремому провадженні не можливо встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт самостійного виховання та утримання дитини.
В судове засідання сторони по справі не з'явились, повідомлялись, причини неявки суду не відомі.
Згідно ч.3 ст.271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Отже, на підставі ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" N 14 від 18.12.2009 р. зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (2001 р.) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Зі змісту клопотання, про роз'яснення судового рішення, вбачається, що заявник прохає суд роз'яснити та надати тлумачення норм законодавства, з приводу того, як діяти головному розпоряднику коштів при виплаті заробітної плати відповідно до Наказу Міністерства фінансів України N 1407 від 24.12.2012 року "Про затвердження Порядку організації роботи казначейського обслуговування державного бюджету за витратами та наказу ДКСУ від 08.07.2016 року N 191 "Про затвердження Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі управління коштами єдиного казначейського рахунку".
Відповідно до положень ст. 217 ЦПК України визначено, що роз'яснення рішення судом можливо тоді коли учасники процесу подають відповідну заву.
Рішення суду незалежно від його форми містить такі частини: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну.
Дане рішення відповідає зазначеним вимогам процесуального закону.
Так, воно містить вступну, описову та мотивувальну частини.
Зокрема, у мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, які норми законів України було порушено відповідчем (на момент спірних правовідносин), а також вказані норми права, якими регулюються дані правовідносини на момент постановлення рішення судом
Резолютивна частина викладена чітко та зрозуміло.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
В заяві про роз'яснення судового рішення заявник фактично просить роз'яснити: мотиви чи підстави ухвалення судового рішення, шляхом тлумачення норм законодавства, що виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 271 ЦПК України.
Суд не вбачає підстав для роз'яснення судового рішення, оскільки воно викладено зрозуміло і не потребує додаткових роз'яснень, а тому у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення необхідно відмовити.
Механізм визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення.
В ухвалі Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі N 800/211/16 встановлено таке: "необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення по справі 495/1917/23.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -
Заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по цивільній справі за № 495/1917/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя О.О. Боярський