Справа № 452/3631/23
"12" червня 2024 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кущ Т.М.,
при секретарі судового засідання Роман Л.І.,
за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
05 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу між сторонами, який зареєстровано 21 травня 2009 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Самбору реєстраційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції у Львівській області, відповідний актовий запис за №79. Позивач вказала, що сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що сімейне життя не склалося через розбіжність в характерах, різні погляди на сімейне життя та відсутність взаєморозуміння. Вказане привело до того, що сім'я розпалась, між сторонами припинено сумісне проживання та сторони не ведуть спільного господарства більше трьох місяців. За таких обставин позивач вимушена була звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить її інтересам. Крім того, у заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_2 суму понесених судових витрат (а.с.1).
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 17 січня 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та вперше призначено розгляд справи по суті з повідомленням сторін без їх виклику на 05 березня 2024 року (а.с.15), який не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого судді на онлайн-навчанні (а.с.19-20). В подальшому, розгляд справи по суті було призначено на 09 квітня 2024 року, який було відкладено на 12 червня 2024 року у зв'язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду (а.с.25).
Позивач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.27), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавала. Разом з тим, у відповідних письмових заявах, поданих нею до суду під час судового розгляду справи, зазначила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, бажання зберегти шлюб не має та заперечує проти надання строку для примирення, прохала суд провести розгляд справи без її участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.22,23).
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.27 зворотна сторона,28), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Виходячи з положень ч.5 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.
Суд, з'ясувавши позицію позивача, викладену в позовній заяві та у додаткових письмових заявах, поданих нею до суду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Із свідоцтва про шлюб, виданного повторно, вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 21 травня 2009 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Самбору реєстраційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції у Львівській області, про що 21 травня 2099 року складено відповідний актовий запис №79 (а.с.3).
Від даного шлюбу сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4,5).
З письмових пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що сімейне життя сторін не склалося через розбіжність в характерах, різні погляди на сімейне життя та відсутність взаєморозуміння. Вказане привело до того, що сім'я розпалась, між сторонами припинено сумісне проживання та сторони не ведуть спільного господарства більше трьох місяців. При цьому, позивач вважає подальше спільне життя і збереження шлюбу між ними неможливим, оскільки суперечить її інтересам (а.с.1,6-7,9,10,22,23,24).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову з посиланням на відповідні докази не надав, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечував.
Таким чином, на переконання суду, відповідач ОСОБА_2 вищезазначені обставини у справі не оспорював, фактично їх визнав, тому у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.
Згідно положень статті 111 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Позивач ОСОБА_1 прохала позов задовольнити, за змістом позову та за змістом додаткових заяв, поданих нею до суду, письмово заперечувала проти надання подружжю строку для примирення (а.с.1,22,23).
Відповідач ОСОБА_2 клопотань про надання подружжю строку для примирення не заявляв.
За таких обставин суд вважає, що сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини.
Спору про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та поділ спільного майна подружжя між сторонами на час розгляду даної справи немає.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.3).
Разом з тим, у п.2 позовної заяви позивач ОСОБА_1 прохала суд залишити їй прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.1 зворотна сторона).
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_6 ».
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено, суд в порядку ст.141 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесених нею судових витрат в сумі 1073 грн. 60 коп., а саме, в межах суми сплаченого судового збору при пред'явленні позову до суду (а.с.2).
Керуючись стст.24,110-113 СК України, стст.12-13,76-82,141,247,259,263-268,274,279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Самбір Львівської області (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Самбірським МВ ГУМВС України у Львівській області від 20 липня 2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Шумбар Шумського району Тернопільської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Кременецьким РВ УМВС України у Тернопільській області від 12 листопада 2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), зареєстрований 21 травня 2009 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Самбору реєстраційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції у Львівській області, відповідний актовий запис №79 від 21 травня 2009 року, які мають двох спільних неповнолітніх дітей.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 й надалі іменуватися цим самим прізвищем.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Кременецьким РВ УМВС України у Тернопільській області від 12 листопада 2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Самбірським МВ ГУМВС України у Львівській області від 20 липня 2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) суму понесених судових витрат в розмірі 1073 (однієї тисячі сімдесяти трьох) гривень 60 (шістдесяти) копійок.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.М. Кущ