Справа № 462/1759/24
19 червня 2024 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Мруць І.С.
за участю секретаря судового засідання - Шостак К.Р.,
справа №462/1759/24
позивач - Львівське комунальне підприємство «Львівводоканал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом представника Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Бегей Наталії Володимирівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
встановив:
представник позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на суму 39929 грн. 51 коп., та сплачений судовий збір у розмірі 3028.00 грн.
В обґрунтування позову покликається на те, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та користуються послугами ЛМКП «Львівводоканал», однак всупереч ст. 68 Житлового кодексу оплату за такі послуги не здійснюють оплату, що спричинило виникнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.02.2020 року по 01.02. 2024 року на суму 39014 грн. 15 коп., а також заборгованості за абонентське обслуговування постачання води в сумі 608.31 коп., та заборгованість за абонентське обслуговування відведення води в сумі 307грн. 05 коп. за період з 01.03.2022 року по 01.02.2024 року, а разом заборгованість у сумі 39929 грн. 51 коп. Зазначає, що заборгованість не погашена у зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали, про розгляд справи повідомлялися належним чином шляхом неодноразового направлення поштової рекомендованої кореспонденції за зареєстрованим місцем її проживання, яку вони з невідомих причин не отримували, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до наявних матеріалів справи судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується Довідкою №1 з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації ЛКП «Львівводоканал» м. Львів від 31.01.2024 року, а також відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області від 11.03.2024 року. (а.с. 4, 18-20)
Позивачем пред'явлено позов про стягнення заборгованості у розмірі 39929 грн. 51 коп. яка складається з заборгованості за період з 01.02.2020 року по 01.02.2024 року у розмірі 39014.15 коп., заборгованості з 01.03.2022 року по 01.02.2024 року за абонентське обслуговування постачання води в сумі 608.31 коп. за абонентське обслуговування відведення води в сумі 307.05 грн.
Доводи позову представник позивача підтверджує долученими до матеріалів справи відомостями про нарахування та оплату за централізоване постачання холодної води та водовідведення; абонентське обслуговування постачання води; абонентське обслуговування водовідведення води (а.с. 6-8).
Згідно з приписами ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зазначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов'язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
При цьому, такому праву прямо відповідає визначений у ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов'язок, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Статтею 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водопостачання визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.
Згідно із ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.
Згідно з вимогами статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 цього Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з п.3 ч. 2 ст. 21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. А тому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів, як споживачів від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна позиція міститься у висновку Верховного суду України викладеним у постанові від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13, про те що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання i водовідведення.
Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627, встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Згідно із п. 17, 21 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630 та чинних на час спірних правовідносин, плата за надані послуги вноситься щомісячно за нормами і тарифами, з розрахунку на 1 кв. метр житла на одного мешканця та за нормами на ведення особистого підсобного господарства або за показаннями засобів обліку води і теплової енергії, встановленими на вводі у будинок чи у квартиру (приватний будинок), та тарифами за 1 куб. метр води або 1 Гкал. теплової енергії. Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. А у відповідності до п. 30 даних Правил споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Тлумачення як положень частини першої статті 714, так і інших норм глави 54 ЦК, дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається забезпечення споживача холодною водою та водовідведення, є видом договору купівлі-продажу.
Положеннями частини першої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а відповідно до частини третьої споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на забезпечення його холодною водою та водовідведення, він несе обов'язок щодо оплати цих послуг, якщо належними та допустимими доказами не доведе, що ці послуги йому не надавалися.
Виходячи із відомості про нарахування та оплату за централізоване постачання холодної води та водовідведення, відомості про нарахування та оплату послуг абонентського обслуговування постачання води, відомості про нарахування та оплату послуг абонентського обслуговування водовідведення води, відповідачі користувалися послугами з централізованого водопостачання та водовідведення, частково оплачували за такі, проте не здійснили оплати у повному розмірі, у зв'язку із чим виникла заборгованість. (а.с. 6-8)
На час звернення позивача до суду із позовною заявою, відповідачами заборгованість не оплачена. Доказів іншого суду не подано.
Розрахунки заборгованості стороною відповідачів не оспорювались, будь-яких інших розрахунків суду не подано, а відтак такі беруться судом до уваги.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, шо між сторонами існують фактичні договірні відносини. Відповідачі неналежним чином виконували свої обов'язки з оплати наданих послуг у зв'язку із чим утворилась заборгованість, яка підтверджена позивачем.
Отже, суд дійшов висновку, що з відповідачів в користь позивача необхідно стягнути заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.02.2020 року по 01.02.2024 року у розмірі 39014.15 коп., заборгованості з 01.03.2022 року по 01.02.2024 року за абонентське обслуговування постачання води в сумі 608.31 коп. за абонентське обслуговування відведення води в сумі 307.05 грн., а позов задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При поданні заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028.00 грн. (а.с.3).
Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського комунального підприємства «Львівводоканал» - 39929 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень, 51 копійка заборгованості яка складається із: заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.02.2020 року по 01.02.2024 року у розмірі 39014.15 коп., заборгованості з 01.03.2022 року по 01.02.2024 року за абонентське обслуговування постачання води в сумі 608.31 коп., за абонентське обслуговування відведення води в сумі 307.05 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського комунального підприємства «Львівводоканал» по 1009 (одна тисяча дев'ять) гривень, 33 копійки судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Львівське комунальне підприємство «Львівводоканал», місце знаходження - м. Львів, вулиця Зелена, буд. № 64, код ЄДРПОУ 03348471;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Судове рішення складено 19 червня 2024 року.
Суддя: І.С. Мруць