Справа № 346/1413/24
Провадження № 33/4808/655/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Повзло
19 червня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Костромін Н.Р.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Костромін Наталії Романівни, що діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір.
Суддя суду першої інстанції встановив, що 14 березня 2024 року о 19 год. 55 хв. в с. Турка, по вул. Молодіжна, Коломийського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 211540», д.н.з. « НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди вказаного водія огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із використанням спеціального технічного приладу, газоаналізатора «Алкофор 507», результат: 2.80 ‰ (проміле). Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необ'єктивним, оскільки суд провів неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що в матеріалах справи немає документів, які б підтверджували правомірність зупинки транспортного засобу.
Вказує, що судом не взято до уваги, що в протоколі про адмінправопорушення відсутня вказівка про те, яким технічним засобом проводилась відеофіксація події і на якому конкретно носії вона долучена до матеріалів справи.
Також вказує, що судом не надано правової оцінки тому, що ОСОБА_1 на початку підозри у вчиненому правопорушенні, не було належним чином забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз'яснено право на мовчання і не свідчити проти себе, що є істотними процесуальними порушеннями його конституційного права на правовий захист.
Наголошує, що неможливо встановити на якому приладі проводився огляд ОСОБА_1 , оскільки працівники поліції пропонували йому пройти огляд за допомогою приладу «Аlcotest Drager 6820», в матеріалах справи долучено свідоцтво на прилад «Алкофор 507», а в рапорті зазначено прилад «Алкофор 607»
Зазначає, що відеозаписи не відображають всіх подій, зокрема не зафіксовано складання документів.
Наголошує, що ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду, але працівники поліції не доставили його на повторний огляд в медичний заклад і це підтверджується відсутністю підпису на роздруківці огляду.
Також ОСОБА_1 не було вручено один з примірників акту огляду, не надано документи для ознайомлення та не запропоновано надати пояснення.
Адвокат Костромін Н.Р. з'явилася в судове засідання апеляційного суду. Їй роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просила розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до початку судового засідання подав заяву у якій просив розглядати справу без його участі.
Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Твердження апелянта про те, що було порушено право на захист, оскільки ОСОБА_1 на початку підозри у вчиненому правопорушенні, не було належним чином забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз'яснено право на мовчання і не свідчити проти себе,не є слушним, оскільки право на захист виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та роз'яснення прав, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Працівниками поліції було роз'яснено права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зокрема право особи користуватися юридичною допомогою адвоката, який представляє його інтереси в суді. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 березня 2024 року серії ААД № 587264 (а.с. 1) 14 березня 2024 року о 19 год. 55 хв. в с. Турка, по вул. Молодіжна, Коломийського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 211540», д.н.з. « НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди вказаного водія огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із використанням спеціального технічного приладу, газоаналізатора «Алкофор 507», результат: 2.80 ‰ (проміле). Від проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився. Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обвинувачення є зрозумілим та таким, що не підлягає будь-якому подвійному тлумаченню.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським Коломийського РВП старшим сержантом ОСОБА_2 з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.
ОСОБА_1 від підпису та дачі пояснень відмовився.
Апелянт вважає, що йому не пред'явлено адміністративне звинувачення, оскільки йому не надано копію протоколу та акту огляду, однак такі доводи не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 знав про складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього, він був ознайомлений з його змістом поліцейським, йому був відомий зміст висунутого обвинувачення та уповноваженими особами вжито всіх заходів для реалізації його права на захист.
Також з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису у проколі та акті, але не відмовився від отримання їх копій. Відсутність копії таких документів у матеріалах справи свідчить про те, що ОСОБА_1 отримав такі копії, йому відомий їх зміст та він користується передбаченими законодавством правами, тому вважаю, що у даному випадку не порушено права ОСОБА_1 .
Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 4), не підписана ОСОБА_1 , але засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Алкофор 507» - 2,80 ‰проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле).
Твердження апелянта про наявність розбіжностей в назві приладу яким проводився огляд ОСОБА_1 та в номері тесту є слушним, але такі розбіжності не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки є очевидними описками та не впливають на доведеність факту керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками, такими як: запах алкоголю з ротовою порожнини, порушення мови, порушення координації, поведінка, що не відповідає обстановці пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою «Алкофор 507», з результатом 2,80 ‰ проміле, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився, але не підписав акт.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП «Коломийська ЦРЛ» (а.с. 3), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп'яніння - запах алкоголю з ротовою порожнини, порушення мови, порушення координації, поведінка, що не відповідає обстановці огляд на стан алкогольного сп'яніння пройшов на місці з результатом 2,80 ‰ проміле. Огляд в лікарні не проводився.
На відеозаписах, які містяться на компакт-дисках в матеріалах справи (а.с. 8), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано як працівники поліції після зупинки транспортного засобу повідомляють водія про причин зупинки, а саме через те, що поступила інформація про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння. Далі працівники поліції перевірили документи у водія ОСОБА_1 та встановили ознаки сп'яніння у зв'язку з чим запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки. На таку пропозицію водій погодився. Далі зафіксовано процес проходження огляду водієм в ході якого ОСОБА_1 повідомив, що випив два джин-тоніка. Після проходження огляду прилад показав результат - 2,80 ‰ проміле, з результатом ОСОБА_1 погодився. Також зафіксовано складання процесуальних документів.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що відеозаписи не відображають складання процесуальних документів є слушним, але досліджені відеозаписи є інформативними і фіксують факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме це, згідно п. 2.9. а ПДР ставиться у вину ОСОБА_1 .
Також не впливає на висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9. а ПДР факт відсутності посилання в протоколі на номер технічного засобу яким здійснювалася відеофіксація.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, погодився з його результатами.
Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому твердження апелянта про те, що працівники поліції не доставили його на повторний огляд у медичний заклад не є слушним.
Також згода ОСОБА_1 з результатом огляду на місці підтверджується наявними відеозаписами на яких ОСОБА_1 не висловлював не згоду з результатом і бажання пройти огляд у медичному закладі.
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять жодного документального підтвердження правомірності його зупинки, що є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі докази незаконними не є слушним та не є підставою для закриття провадження по справі, оскільки причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Отже встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу марки «ВАЗ 211540», д.н.з. « НОМЕР_1 », у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння, пройшов огляд на стан сп'яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп'яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп'яніння.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Костромін Наталії Романівни залишити без задоволення.
Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло