Справа № 159/2583/24 Провадження №33/802/420/24 Головуючий у 1 інстанції:Денисюк Т. В.
Доповідач: Денісов В. П.
18 червня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Тертичного Ю.В., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2024 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 гривень 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 16.04.2024 о 19.24 годині за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до дружини ОСОБА_2 , а саме, ображав її нецензурною лайкою, принижував, висловлював погрози, залякував, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною та необгрунтованою. Посилається на те, що обставини викладені в постанові, не відповідають дійсності, а оформлення адміністративних матеріалів проведено з порушенням законодавства, яке регламентує дане питання. Вказує, що порушень прав своєї дружини він не допускав. Матеріали справи не містять жодних доказів його вини у вчиненні домашнього насильства. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у даній справі, потерпілу ОСОБА_2 , яка заперечила доводи апеляційної скарги та просила постанову залишити без змін, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Так, відповідальність за змістом ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Положеннями Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З матеріалів справи убачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №369400 від 16.04.2024 (а.с.1), заявою потерпілої ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення від 16.04.2024 (а.с.3), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 (а.с.4), а також іншими матеріалами справи.
Відповідно до заяви потерпілої ОСОБА_2 від 16.04.2024, вона просить притягнути до адміністративної відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , за вчинення ним домашнього насильства (а.с.3).
В письмових поясненнях потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що 16.04.2024 після її повернення додому, чоловік почав її ображати словесно, виражався нецензурною лайкою та принижував (а.с.4).
Під судового розгляду в суді першої інстанції потерпіла вказала, що ОСОБА_1 систематично вчиняє відносно неї домашнє насильство. Воно проявляється в образах, залякуваннях, переслідуванні. Він вимикає у квартирі світло та воду, відключає холодильник, не дає користуватись комунальними послугами. Зокрема 16 квітня 2024 року він довів її своїми діями до нервового зриву, через що вона змушена була викликати швидку медичну допомогу та поліцію. На даний час виїхала з квартири, щоб уникати контактів з чоловіком.
Такі пояснення потерпілої об'єктивно підтверджуються терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 16.04.2024 (а.с.2) та довідкою КП «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» №63/1.13 від 23.05.2024, з якою вбачається, що ОСОБА_2 , 1994 р.н., 16.04.2024 о 21 год 06 хв надавалась медична допомога за адресою АДРЕСА_1 . Попередній діагноз: «гостра реакція на стрес» (а.с.14).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є необґрунтованими та не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки повністю спростовуються сукупністю вище зазначених доказів, які містяться в матеріалах справи.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Тому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2024 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов