17 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/6838/23 пров. № А/857/1974/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Гуляка В.В., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року (ухвалене головуючою суддею Дерех Н.В. за правилами спрощеного позовного провадження у м. Тернополі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 2), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №192350007294 від 06.10.2023 про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати їй до пільгового стажу періоди роботи дояркою з 20.05.2005 по 31.10.2020 в ПСП "Агрофірма "Горинь" та з 28.07.2021 по 31.03.2023 в СТОВ "Нове життя" та призначити і виплачувати їй пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.5 ч.2 ст.114 цього Закону, з дня її звернення із заявою про призначення пенсії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах №192350007294 від 06.10.2023, зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком згідно п.5 ч.2 ст.114 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи на посадах доярки з 20.05.2005 по 31.10.2020 в ПСП "Агрофірма "Горинь", з 28.07.2021 по 31.03.2023 в СТзОВ "Нове життя" та зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах, прийнявши відповідне рішення, з врахування правових висновків, зазначених судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що форма уточнюючої довідки передбачена додатком №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637). Вважає, що основним документом, який підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умови праці є наказ по підприємству, організації. Відтак, у зв'язку з тим, що у трудовій книжці позивачки не зазначені відомості про умови праці, просить врахувати, що для підтвердження спеціального трудового стажу необхідна уточнююча довідка підприємства. До пільгового стажу позивачки не були зараховані наступні періоди роботи, а саме : з 20.05.2005 по 31.10.2020 в ПСП "Агрофірма "Горинь", відповідно наданої довідки №11 від 11.01.2023, оскільки надана довідка не відповідає Додатку 5 Порядку №637, зокрема, не вірно посилання на норму законодавства, згідно якого визначається право на пільгове пенсійне забезпечення. Документальні підтвердження про виконання встановлених норм обслуговування голів худоби відсутні; з 28.07.2021 по 31.03.2023 в СТзОВ “Нове Життя”, відповідно наданої довідки №210 від 20.09.2023, оскільки надана довідка не відповідає Додатку 5 Порядку №637, зокрема, невірне посилання на норму законодавства, згідно якого визначається право на пільгове пенсійне забезпечення. Наданим актом перевірки № 1900-1103-1/1881 від 27.04.2023 не підтверджено виконання встановлених норм обслуговування корів за вищевказаний період. У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, вважає, що ГУ ПФУ в Донецькій області правомірно винесено рішення про відмову №192350007294 від 06.10.2023.
Позивачка не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що 29.09.2023 позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності вказану заяву позивачки розглянуто ГУ ПФУ в Донецькій області, яким прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №192350007294 від 06.10.2023, оскільки на момент звернення до територіального органу пенсійного фонду заявниця не має необхідного пільгового стажу.
З даного рішення слідує, що відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж складає 37 років 08 місяців 00 днів, пільговий стаж 03 роки 09 місяців 00 днів. До пільгового стажу незараховані наступні періоди роботи: з 20.05.2005 по 31.10.2020 в Агрофірмі “Горинь”, відповідно наданої довідки №11 від 11.01.2023, оскільки надана довідка не відповідає Додатку 5 Порядку №637, а саме: не вірно посилання на норму законодавства, згідно якого визначається право на пільгове пенсійне забезпечення. Документальні підтвердження про виконання встановлених норм обслуговування голів худоби відсутні; з 28.07.2021 по 31.03.2023 в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю “Нове життя”, відповідно наданої довідки №210 від 20.09.2023, оскільки надана довідка не відповідає Додатку 5 Порядку №637, а саме: не вірно посилання на норму законодавства, згідно якого визначається право на пільгове пенсійне забезпечення. Наданим актом перевірки від 27.04.2023 №1900-1103-1/1881 не підтверджено виконання встановлених норм обслуговування корів за вищевказаний період.
Про вказане рішення позивачку повідомлено листом ГУПФУ в Тернопільській області №1900-0211-8/44017 від 13.10.2023.
Вважаючи відмову ГУ ПФУ в Донецькій області протиправною, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи трудовою книжкою із записом про характер виконуваної позивачкою роботи та уточнюючими довідками підтверджуються періоди роботи позивачки на посадах доярки з 20.05.2005 по 31.10.2020 в ПСП "Агрофірма "Горинь" та з 28.07.2021 по 31.03.2023 в СТОВ "Нове життя" та виконання встановлених норм обслуговування тварин.
Надаючи правову оцінку вказаному висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині та не вбачає підстав для застосування положень частини другої цієї статті.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон №1058-IV), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Як видно з матеріалів справи, підставою для відмови у призначенні пенсії за віком стало не зарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи на посадах доярки, оскільки довідки №11 від 11.01.2023 та №210 від 20.09.2023 не відповідають Додатку 5 Порядку №637, а саме: не вірно посилання на норму законодавства, згідно якого визначається право на пільгове пенсійне забезпечення. Також, відсутнє документальне підтвердження про виконання встановлених норм обслуговування голів худоби, в тому числі і наданим Актом перевірки №1900-1103-1/1881 від 27.04.2023.
Згідно Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7, згідно з яким до доярок належать працівники, які оформлені на роботу доярками, свинарками, мають відповідні посвідчення, які постійно зайняті протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Дояркам, свинаркам, які відпрацювали повний польовий період на колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, доярки та свинарки яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "доярка" та свинарка, запроваджена в 1961 році.
Таким чином, як слушно зауважив суд першої інстанції, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання роботи доярки, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.
Відмовляючи у призначенні пенсії, пенсійний орган зазначив, що страховий стаж позивачки становить 37 років 08 місяців 00 днів, пільговий стаж 03 роки 09 місяців 00 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.
Як видно з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 01.07.1991, позивачка з 20.05.2005 по 31.10.2020 працювала дояркою в ПСП "Агрофірма Горинь", з 28.07.2021 по 01.11.2021 працювала дояркою в СТОВ "Нове життя", з 02.11.2022 прийнята дояркою в СТОВ "Нове життя".
Вказані записи скріплено печатками роботодавців, у хронологічному порядку з посиланням на первинні документи та підписами відповідних осіб підприємств.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 “Про трудові книжки працівників”, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначене, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Такі висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 09.08.2019 по справі № 654/890/17 та від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 12.09.2022 у справі №569/16691/16-а.
Водночас, як стверджує ГУПФУ в Донецькій області, що довідки від 11.01.2023 за №11 та від 20.09.2023 за №210 не відповідають Додатку 5 Порядку №637, а саме: не вірно посилання на норму законодавства, згідно якого визначається право на пільгове пенсійне забезпечення.
Також ГУПФУ в Донецькій області дійшло висновку про відсутність документальних підтверджень про виконання встановлених норм обслуговування голів худоби, в тому числі і наданим Актом перевірки від 27.04.2023 за №1900-1103-1/1881.
На підтвердження роботи дояркою у періоди з 20.05.2005 по 31.10.2020 в ПСП "Агрофірма "Горинь" та з 28.07.2021 року по 31.03.2023 року в СТОВ "Нове життя" позивачкою долучено до матеріалів справи довідку ПСПА "Горинь" №93 від 16.02.2023, довідку цього підприємства №12 від 11.01.2023, №11 від 11.01.2023, №90 від 15.02.2023, відомості ПСПА "Горинь" про кількість зароблених трудоднів (людиноднів), трудова участь в колгоспному виробництві №468 від 26.12.2022, довідку ПСПА "Горинь" №468 від 26.12.2022, довідку СТзОВ "Нове життя" №210 від 20.09.2023, довідку СТзОВ "Нове життя" №211 від 20.09.2023, довідку СТзОВ "Нове життя" №213 від 20.09.2023, довідку СТзОВ "Нове життя" №214 від 20.09.2023, відомості про кількість зароблених трудоднів (людиноднів), трудова участь в колгоспному виробництві СТзОВ "Нове життя" №215 від 20.09.2023, відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5)
З приводу вказаного, колегія суддів зазначає, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці, а також довідок щодо спірних періодів роботи позивачки ГУПФУ в Донецькій області суду не надано, вказані вище довідки не визнані нечинними, не відкликані, а тому, їх безпідставно не взято до уваги відповідачами при обрахуванні пільгового стажу роботи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.03.2018 по справі №754/14898/15-а.
Більше того, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що відповідачі звертались до підприємств, у яких працював позивач або до архівної установи для підтвердження відомостей щодо спірних періодів роботи позивачки.
При цьому, ГУПФУ в Донецькій області не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на застосуванні при розгляді заяви позивачки щодо призначення пенсії принципу екстериторіальності та вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи видно, що позивачка звернулася із заявою про призначення їй пенсії із зниженням пенсійного віку до ГУ ПФУ в Тернопільській області, яка була передана за принципом екстериторіальності до ГУПФУ в Донецькій області.
Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України №13-1 від 07.07.2014), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 (далі - Порядок №22-1).
30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України №25-1 від 16.12.2020 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України №339/35961 від 16.03.2021” (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами ПФУ принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів ПФУ в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів : єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до п.1.1 розділу І Порядку №22-1, заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу ПФУ через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно п.4.2 розділу ІV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно п.4.10 розділу ІV Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналізуючи зазначені норми Порядку №22-1, колегія суддів зазначає, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території; після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу ПФУ), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу ПФУ), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10); виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган ПФУ) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Отже, з урахуванням п.4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1, належним відповідачем у спірних правовідносинах, в частині визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії №192350007294 від 06.10.2023 є ГУПФУ в Донецькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.
При цьому, колегія суддів зазначає, що ГУ ПФУ в Тернопільській області не здійснювало розгляду заяви позивачки, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для задоволення щодо нього позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вчинити певні дії змінити.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України” (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Згідно п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року по справі №500/6838/23 змінити, а саме : в абзаці третьому та четвертому резолютивної частини рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року по справі №500/6838/23 слова “Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області” замінити на “Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області”.
В решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року по справі №500/6838/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді В. В. Гуляк
С. М. Шевчук