17 червня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/6310/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
I. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України та військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду та неналежного розгляду скарг ОСОБА_1 на дії військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на повторну медичну комісію до військово-лікарської комісії.
1.2. Ухвалою суду від 25.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. Згідно поданої до суду позовної заяви позиція позивача обґрунтовується наступним.
2.2. Так представник позивач зазначає, що 21 серпня 2023 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зупинений в АДРЕСА_1 під час прямування на роботу співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та о 09.15 год., без вручення повістки, примусово доставлений в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , де утримувався до 13.00 год.
2.3. За цей час ОСОБА_1 пройшов огляд військово-лікарської комісії. За результатами огляду, згідно довідки №15112 від 21.08.2023 ОСОБА_1 визнаний придатним до проходження військової служби та згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №181 був призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .
2.4. Разом з тим, медичний огляд ОСОБА_1 21 серпня 2023 року проведений формально та неналежним чином. Фактично медичний огляд не проводився, а виглядав швидше як фарс та знущання над людиною, що є грубим порушенням його конституційних прав та прав, які охороняються Конвенцією з прав людини.
2.5. Зазначає, що ОСОБА_1 повідомив лікарській комісії, що має складні хронічні захворювання, що призводить до значних розладів здоров'я та сильних болей. На підтвердження вказаних обставин, ОСОБА_1 надав комісії свою медичну документацію, яка містить необхідну інформацію. Натомість комісією ні доводи, ні медичні документи до уваги взяті не були. На додаткові обстеження до вузьких спеціалістів ОСОБА_1 не направили та протиправно визнали таким, що придатний до військової служби.
2.6. Наголошує, що усупереч положень Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, комісією наведені захворювання ОСОБА_1 взяті до уваги не були, додаткові дослідження проведені не були, ступені хвороб визначені не були, в результаті чого прийнято протиправне рішення про визнання його придатним до військової служби.
2.7. З огляду на викладене, із постановою лікарської комісії ОСОБА_1 не згідний та оскаржив її у відповідності до вимог чинного законодавства до ІНФОРМАЦІЯ_5 та до Центральної військово-лікарської комісії.
2.8. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 скаргу розглянуто неналежним чином, надано відписку про те, що у разі погіршення здоров'я необхідно звертатись до командира військової частини.
2.9. Як вбачається із поштового повідомлення, скарга ЦВЛК отримана 28.08.2023 року. Разом з тим, із розглядом скарг Відповідач-1 зволікає, на повторний огляд позивача не скеровано, відповіді на скаргу не надано.
2.10. Однак, до цього часу (станом на день подання позову до суду) скарга ОСОБА_1 . Центральною ВЛК не розглянута, а обласним ТЦК розглянута неналежним чином, на повторне медичне обстеження позивач не скерований. У той же час, стан здоров'я ОСОБА_1 значно погіршується, що і обумовило звернення до суду з даним позовом.
Позиція відповідача-1
2.11. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
2.12. Так, щодо позовних вимог визнати протиправною бездіяльність ЦВЛК ЗС України щодо не розгляду та неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 на дії військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , то в заперечення тверджень позивача, викладених у позовній заяві, щодо не розгляду ЦВЛК ЗС України скарги ОСОБА_1 на дії військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , зауважує, що скарга ОСОБА_1 була розглянута в ЦВЛК ЗС України, що підтверджується відповіддю від 06.10.2023 року № 598/10750 (додається). Таким чином, позовні вимоги щодо визнання бездіяльності ЦВЛК ЗС України протиправною є безпідставними.
2.13. Щодо позовних вимог направити ОСОБА_1 на повторну медичну комісію до військово-лікарської комісії, представник відповідача-1 з посиланням на практику Верховного Суду зазначив, що військово-лікарським комісіям надано виключне право визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, визначення ступеню придатності до військової служби військовослужбовців, військовозобов'язаних та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.
2.14. Крім того, згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.
Позиція відповідача-2
2.15. Відповідач-2 правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв'язку із цим, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін, судом встановлено, що 21.08.2023 року Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого згідно Довідки військово-лікарської комісії від 21.08.2023 року №15112 був визнаний придатним до військової служби.
3.2. У подальшому, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2023 року №181 ОСОБА_1 , відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», виключений з 21.08.2023 року з військового обліку та направлений для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 .
3.3. 22.08.2023 року представником позивача надіслано скарги до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та голови Центральної військової-лікарської комісії, в яких зазначено, що ОСОБА_1 не погоджується з постановою позаштатної постійно діючої при ІНФОРМАЦІЯ_7 , вважає її протиправною, а медичний огляд таким, що проведений в порушення вимог чинного законодавства та прав людини. У зв'язку з цим, представник позивача просив провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо визначення його придатності до військової служби.
3.4. Листом від 06.09.2023 року №8971 ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив представника позивача про те, що на даний час ОСОБА_2 являється діючим військовослужбовцем. Згідно Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XІV, з питань проходження служби військовослужбовець повинен звертатися до безпосереднього командира. В разі погіршення стану здоров'я військовослужбовець звертається до медичного пункту військової частини за місцем проходження служби для отримання медичної допомоги, а в разі потреби - для скерування до медичної установи для отримання лікування чи проходження ВЛК.
3.5. Окрім цього, як повідомляє представник позивача, згідно поштового повідомлення скарга ЦВЛК отримана 28.08.2023 року, що відповідач-1 не спростовується. Оскільки станом на момент подання позову відповіді від Центральної військово-лікарської комісії щодо розгляду скарги представника позивача не надходило, та вважаючи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду скарги та Центральної військово-лікарської комісії щодо не розгляду скарги протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
3.6. Однак, судом також встановлено, що Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України, в межах повноважень, розглянута скарга представника позивача щодо незгоди з постановою військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) від 21.08.2023 року щодо визначення ступеня придатності до військової служби громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та листом від 06.10.2023 року №598/10750 повідомлено наступне:
«…Медичний огляд військовослужбовців проводиться згідно вимог глави 6 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу II Положення, направлення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище.
Обов'язково направляються на медичний огляд ВЛК військовослужбовці у випадках, визначених пунктами 1.12 глави 1 та 6.4 глави 6 розділу ІІ Положення, а також при прийнятті на військову службу за контрактом, призначення на посади національного персоналу до багатонаціональних органів військового управління, у разі вирішення питання щодо залишення військовослужбовця на військовій службі понад граничний вік, що передбачено Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170.
З інших випадках потребу (доцільність) у направленні на медичний огляд ВЛК визначає командування військової частини за результатами медичного огляду та динамічного спостереження за військовослужбовцем медичною службою частини.
Відповідно до статті 14 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатись до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Ураховуючи зазначене, у випадку погіршення здоров'я, громадянину ОСОБА_1 пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини, у якій він проходить військову службу, щодо направлення його до закладів охорони здоров'я з метою обстеження та лікування, а у разі необхідності - медичного огляду ВЛК».
ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
4.1. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент виникнення спірних правовідносин та на час розгляду цієї адміністративної справи у суді строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
4.2. Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
4.3. Згідно із статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин,), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
4.4. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
4.5. Статтею 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що:
- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
4.6. Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-XII, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
4.7. Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону №3543-XII, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
4.8. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
4.9. Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (частина 5 статті 22 Закону №3543-XII).
4.10. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
4.11. Так, згідно частин 1, 2 та 10 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
4.12. Відповідно до частини 13 статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
4.13. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року №402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402, в редакції станом на 21.08.2023 року - дату проходження ОСОБА_1 медичного огляду).
4.14. Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
4.15. Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
4.16. Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
4.17. Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
4.18. Відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
4.19. Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
4.20. Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту. 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов'язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
4.21. Згідно абзацу 4 підпункту 2.4.5 пункту. 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
4.22. Таким чином, із наведених вище норм слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
4.23. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК. (підпункт 2.6.1 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення №402).
4.24. У відповідності до підпункту 2.6.4 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
4.25. Пунктом 2.10.1 пункту 2.10 глави 2 розділу I Положення №402 встановлено, що ВЛК військового комісаріату створюється у районному (міському) військовому комісаріаті в установленому законодавством порядку за узгодженням із заінтересованими органами.
ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону (підпункт 2.10.3 пункту 2.10 глави 2 розділу I Положення №402).
Медичний огляд проводиться військово лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
4.26. Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу II Положення №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
4.27. Питання медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402.
4.28. Зокрема, згідно пунктів 3.1. та 3.2. глави 3 розділу II Положення №402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
4.29. Відповідно до пункту 3.8. глави 3 розділу II Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби"; "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)"; "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)"; "Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
4.30. Згідно пунктом 3.11. глави 3 розділу II Положення №402 у разі коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров'я військовозобов'язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.
4.31. Пунктом 3.12 глави 3 розділу II Положення №402 передбачено, що якщо військовозобов'язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що потребує лікування (відстрочки від прийняття на військову службу, збір), то за поданням військового комісаріату місцеві органи охорони здоров'я направляють військовозобов'язаного на лікування до відповідного лікувального закладу. Після закінчення лікування військовозобов'язаний оглядається ВЛК військового комісаріату.
4.32. В пункті 3.13 глави 3 розділу II Положення №402 вказано, що у спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.
4.33. З сукупного аналізу наведених норм слідує, що ВЛК районного (міського) військового комісаріату проводить медичний огляд та виносить постанови про придатність до військової служби під час мобілізації виключно відносно військовозобов'язаних, і лише постанови про придатність військовозобов'язаних можуть бути переглянуті військово-лікарською комісією військового комісаріату області або ж військово-лікарською комісією регіону або ж Центральною військово-лікарською комісією.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
5.1. Предметом цього спору, згідно змісту позовних вимог, є бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 та військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 .
5.2. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет правомірності такої бездіяльності відповідачів, оцінивши її через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5.3. При цьому суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.
Щодо суті спору
5.4. Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого згідно Довідки військово-лікарської комісії від 21.08.2023 року №15112 був визнаний придатним до військової служби.
5.5. Однак, 22.08.2023 року представником позивача надіслано скарги до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та голови Центральної військової-лікарської комісії, в яких зазначено, що ОСОБА_1 не погоджується з постановою Військово-лікарської ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає її протиправною, а медичний огляд таким, що проведений в порушення вимог чинного законодавства та прав людини. У зв'язку з цим, представник позивача просила провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 щодо визначення його придатності до військової служби.
5.6. Стосовно вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не належного розгляду скарги ОСОБА_1 на дії військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд зазначає наступне.
5.7. Суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
5.8. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
5.9. Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 18 лютого 2021 року по справі №160/6885/19.
5.10. У цій справі судом встановлено, що листом від 06.09.2023 року №8971 ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив представника позивача про те, що на даний час ОСОБА_1 являється діючим військовослужбовцем. Згідно Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XІV, з питань проходження служби військовослужбовець повинен звертатися до безпосереднього командира. В разі погіршення стану здоров'я військовослужбовець звертається до медичного пункту військової частини за місцем проходження служби для отримання медичної допомоги, а в разі потреби - для скерування до медичної установи для отримання лікування чи проходження ВЛК.
5.11. Суд звертає увагу на те, що у частині 9 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: 1) допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; 2) призовники - особи, приписані до призовних дільниць; 3) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; 4) військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; 5) резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
5.12. Відповідно до абзацу 1 пункту 1.3 глави 1 розділу Положення №402 основними завданням військово-лікарської експертизи є, зокрема, добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України.
5.13. Як вже зазначалося судом, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
5.14. Згідно пункту 2.7.1 Положення №402 госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях.
5.15. Абзацом 2 пункту 2.7.2 Положення №402 передбачено, що на воєнний час при армійських тилових запасних військових частинах можуть бути створені гарнізонні ВЛК. На них покладається огляд військовослужбовців, а також огляд поповнення, яке поступає у ці військові частини, і контроль за організацією огляду військовослужбовців у військових частинах і батальйонах (командах) осіб, які одужують.
5.16. Глава 6 розділу ІІ Положення №402 регулює медичний огляд військовослужбовців.
5.17. Відповідно до пункту 6.1. розділу ІІ Положення №402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.
5.18. З аналізу наведених норм вбачається, що направлення військовослужбовців, які проходять службу у відповідній військовій частині проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище.
5.19. Також, відповідно до п. 6.6. розділу ІІ Положення № 402 військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
5.20. За змістом п. 6.28. розділу ІІ Положення № 402 у разі коли ВЛК після амбулаторного обстеження не може прийняти остаточної постанови, вона направляє військовослужбовця на стаціонарне обстеження у військовий лікувальний заклад з подальшим оглядом його госпітальною ВЛК.
5.21. Тобто, Положення № 402 також визначає, що військовослужбовці підлягають медичному огляду госпітальною ВЛК, якій за результатами військово-лікарської експертизи надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби.
5.22. Як встановлено судом, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2023 року №181 ОСОБА_1 , відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», виключений з 21.08.2023 року з військового обліку та направлений для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 .
5.23. Тобто, з моменту прийняття ОСОБА_1 на військову службу та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_2 позивач набув статусу військовослужбовця та вибув для проходження військової служби до військової частини.
5.24. Як визначено, пунктом 1 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які призвані чи прийняті на військову службу.
5.25. Відтак, станом на момент подання скарги у керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні повноваження направляти військовослужбовця ОСОБА_1 на медичний огляд (у тому числі повторний), оскільки такий, згідно положень законодавства, виключений з військового обліку у зв'язку із зарахування у військову частину для проходження військової служби.
5.26. Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання бездіяльності відповідача-2 щодо не розгляду скарги фактично є необґрунтованими, адже ІНФОРМАЦІЯ_8 , з дотримання принципу належного урядування у діяльності суб'єкта владних повноважень, розглянуто скаргу представника позивача від 21.08.2023 року.
5.27. При цьому, суд зауважує, що оскільки позивач у цьому позові не оскаржує саме рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання його придатним до військової служби, викладене у довідці від 21.08.2023 року №15112, то твердження у позовній заяві про те, що такий огляд проведено формально та неналежним чином оцінці судом не підлягають.
5.28. В контексті доводів позову про наявні у позивача захворювання суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у цій категорії справ, наведений у постанові від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18, згідно якого до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
5.29. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки як зазначено вище, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
5.30. Вказане свідчить про відсутність допущеної відповідачем-2 протиправної бездіяльності щодо не розгляду скарги представника позивача від 22.08.2023 року.
5.31. Стосовно вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 на дії військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд зазначає наступне.
5.32. У відзиві на позовну заяву представник відповідача-1 повідомив суду про те, що скарга від 22.08.2023 року була розглянута. Зокрема, 06.10.2022 року Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України було фактично розглянуто скаргу від 22.08.2023 року, про що повідомлено листом від 06.10.2023 року №598/10750.
5.33. Натомість, представником позивача, не наведено жодних доводів ставного того, що скарга від 22.08.2023 року Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України розглянута не належним чином, не наведено норм матеріального права, які, на думку позивача або ж його представника, були порушені відповідачем-1 під час розгляду вказаної скарги.
5.34. Наведена обставина спростовує твердження представника позивача про допущення відповідачем-1 бездіяльності у спірних відносинах щодо не розгляду скарги від 22.08.2023 року.
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ
6.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
6.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
6.3. Відповідачем-1 доведено суду безпідставність вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 на дії Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак у цій частині позов задоволенню не підлягає.
6.4. Також, не знайшли свого підтвердження доводи представника позивача про те, що скарга ОСОБА_1 від 22.08.2023 року була не належним чином розглянута військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 , що дає суду підстави стверджувати про не обґрунтованість вимог позивача у цій частині.
6.5. Окрім цього, суд вважає безпідставною та фактично спростованою вимогу позивача про направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на повторну медичну комісію до військово-лікарської комісії, оскільки така вимога виходить за межі спірних правовідносин.
6.6. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
6.7. Суд також зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
7.1. Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
7.2. Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. У задоволені позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 .).
Відповідач-1 - Центральна військово-лікарська комісії Збройних Сил України (м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, код ЄДРПОУ 08356179).
Відповідач - Військово-лікарська комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя О.В. Анісімов