18 червня 2024 року Справа № 480/11466/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми клопотання ОСОБА_1 про встановлення строку для подання відповіді на відзив у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якій просить суд зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області вчинити дії, передбачені законодавством про загальнообов'язкове пенсійне страхування (здійснити розрахунок, сплату та подання інформації про страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України) з метою приведення у відповідність до фактичних даних інформацію про застраховану особу за період з 01.01.2004 (дата набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування) до 2016 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що звернулася до відповідача із запитом на інформацію від 10.05.2023. У запиті позивачем зазначала про необхідність надання відповідної інформації про позивача, як застраховану особу, за період проходженні служби в органах внутрішніх справ, зокрема стосовно подання відповідної звітності до органів Пенсійного фонду. Також зазначала, що в разі неподання такої інформації до територіального органу ПФУ просила забезпечити подання таких відомостей до територіального органу Пенсійного фонду України.
Позивач на запит про надання інформації отримала від ГУНП в Сумській області лист, в якому зазначено перелік нормативно-правових актів з питань, що регулюють подання звітності в разі оформлення документів на призначення пенсії, а також зазначено, що подання звітності у разі відсутності відомостей передбачено для осіб, які звернулися за отримання пенсії.
Позивач не погодилася із тим, що відповідачем не направлено до територіального органу ПФУ звітності щодо неї в період проходження служби, у зв'язку із чим відсутні відомості в Реєстрі застрахованих осіб, а тому звернулася до суду і зазначає, що у відповідача є обов'язок, в т.ч. і як правонаступник УМВС України в Сумській області, вчинити дії, передбачені законодавством про загальнообов'язкове пенсійне страхування, зокрема, здійснити розрахунок, сплату та подання інформації про страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України з метою приведення у відповідність до фактичних даних інформацію про позивача, як застраховану особу, за період з 01.01.2004 (дата набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування) до 2016 року.
Позивач зазначає, що відсутність таких даних в разі отримання статусу безробітної, виплати допомоги у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю, право на пенсія, може вплинути на розмір суми виплат, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про період роботи позивача з 01.01.2004 до 2016 року.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що у відповідач не має інформації та можливості здійснювати подання звітності, оскільки такі дії повинна вчиняти ліквідаційна комісія УМВС України в Сумській області, оскільки в період з 01.01.2004 до 07.11.2015 позивач проходила службу саме у зазначеному управлінні, яке на даний час знаходиться в стадії ліквідації, але не ліквідовано.
Таким чином саме на ліквідаційну комісію покладено обов'язок вчинити всі необхідні дії під час ліквідації Управління, виконати всі повноваження, передбачені п. 20 та п.21 Постанови КМУ №1074 від 20.10.2011, оскільки позивач почала працювати в ГУНП в Сумській області з 07.11.2015.
Разом із тим, в період з 07.11.2015 до 16.11.2016 позивач перебувала у відпустці без збереження грошового забезпечення для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а тому грошове забезпечення позивачу не нараховувалося, не виплачувалося, страхові внески не нараховувалися та не сплачувалися, до страхового стажу зазначений період не підлягає зарахуванню. Таким чином у період з 07.11.2015 по 31.05.2016 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого ( сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою №8 ДР та №1 ДФ подавався до податкової служби у визначені терміни.
Від позивача надійшла відповіді на відзив, в якій позивач зазначає, що саме ГУНП в Сумській області повинно вчиняти всі дії за ліквідаційну комісію УМВС України в Сумській області, оскільки є правонаступником.
Крім того, зазначає, що всі працівники УМВС України в Сумській області звільнені, функції міліції є припиненими. Також позивач зазначає, що у відзиві на позов відповідачем безпідставно покладається обов'язок на ПФУ стосовно відображення даних страхового стажу позивача.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб, судом було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про встановлення строку для подання відповіді на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 працювала в органах внутрішніх справ, а саме в спірний період з 01.01.2004 до 06..11.2015 в УМВС України в Сумській області, а в період з 07.11.2015 до 16.11.2016 проходила службу в ГУНП в Сумській області.
Під час проходження служби (УМВС України в Сумській області, ГУНП в Сумській області) в спірний період, ОСОБА_2 надавалася відпустки по вагітності і пологам, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустки по догляду за дитиною до досягнення дитиною шестирічного віку, що підтверджується даними послужного списку №0099118 з особової справи позивача, наданої ГУНП в Сумській області.
Позивач надіслала до ГУНП в Сумській області письмовий запит на інформацію від 10.05.2023. У запиті позивачем зазначала про проходження служби в органах внутрішніх справ з 10.03.2003, а також просила надати відповідну інформації про позивача, як застраховану особу, за період проходженні служби в органах внутрішніх справ, зокрема подання відповідної звітності до органів Пенсійного фонду. Також зазначала, що в разі неподання такої інформації просила забезпечити подання таких відомостей до територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідач листом №703/05/29/С-12зі від 17.05.2023 надав позивачу письмову відповідь, в якій зазначив норми законодавства, що регулюють порядок подання звітності, а також обов'язок подати відповідну інформацію про грошове забезпечення та сплату страхових внесків у разі звернення військовослужбовця за призначенням пенсії.
Не погоджуючись із змістом наданої відповіді, із тим, що відповідачем не направлено до територіального органу ПФУ звітності щодо неї в період проходження служби, позивач звернулася до суду, оскільки, як зазначає у позові, у ГУНП в Сумській області є обов'язок, в т.ч. і як правонаступник УМВС України в Сумській області, на вчиненні відповідних дій, передбачених законодавством про загальнообов'язкове пенсійне страхування (здійснити розрахунок, сплату та подання інформації про страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України) з метою приведення у відповідність до фактичних даних інформацію про застраховану особу за період з 01.01.2004 (дата набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування) до 2016 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Інформація про страховий стаж, яка відображається в “Особистому кабінеті” на вебпорталі Пенсійного фонду України, формується на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, починаючи з 01.01.2004.
Джерелами формування реєстру застрахованих осіб є, зокрема, дані персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що складається з відомостей, які подаються страхувальниками до Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464-VI) реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Статтею 6 Закону № 2464-VI зобов'язання подавати звітність до органів державної податкової служби України покладене на платника єдиного внеску (роботодавця).
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені статтею 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІУ).
Так, страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж, набутий до 01.01.2004, обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІУ.
До 01.01.2004 пенсійне забезпечення в Україні здійснювалось за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення” (далі-Закон № 1788-ХІІ).
Пунктом “в” статті 56 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується, зокрема: військова служба, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Починаючи з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, в місяцях, відповідно до сплачених страхових внесків.
Згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 03.04.2007 № 857-У статтю 11 Закону № 1058-ІУ доповнено пунктом 17 (на даний час пункт 11), згідно з яким військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Водночас, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 № 2148-УІІІ (далі - № 2148-УІІІ) внесені зміни до Закону № 1058-ІУ, що набрали чинності з 11.10.2017, згідно з якими надано можливість протягом п'яти років з дня набрання чинності Закону № 2148-УІІІ військовим частинам та органам, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, подати до Пенсійного фонду персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року.
Механізм, форма та строки подання до органів Пенсійного фонду України, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським, персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01.07.2000 по 31.12.2016, у разі їх відсутності у реєстрі застрахованих осіб, установлені Порядком подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 770 (далі - Порядок).
Так, пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, які Державна податкова служба передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Державною податковою службою. При цьому, Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за період, за який подано інформацію.
Відповідно до пункту 4 Порядку у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (далі - страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком. Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, у разі якщо за період з 01.07.2000 по 31.12.2016 у реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону № 1058-ІУ, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, передбаченої пунктом 2 Порядку зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) особам начальницького і рядового складу за період з 01.04.2004 по 31.12.2006, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 770.
Суд зазначає, що в даному випадку, позивач із заявами про призначення пенсії не зверталася, а тому право позивача на призначення пенсії не порушено.
При цьому норми Порядку №770 регулюють питання зарахування до страхового стажу періодів служби з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 р. військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу (далі - застраховані особи), які звернулися за призначенням пенсії, а також установлюють механізм, форму та строки подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - територіальні органи Пенсійного фонду України) необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р. у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином Порядок, на який посилається позивач регулюють питання поданні відповідної інформації щодо осіб, які звернулися за призначенням пенсії.
Стосовно посилання позивача на те, що не відображення в Реєстрі застрахованих осіб даних про період проходження служби порушує право на належний розрахунок суми допомоги в разі перебування позивача на лікарняному, отримання допомоги на безробіття, суд зазначає наступне.
На час спірних правовідносин розмір страхового стажу впливає не тільки на право отримати пенсійні виплати, а також гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання.
Як вбачається із листа ГУ ПФУ в Сумській області від 19.06.2023, наданого на звернення позивача, ГУ ПФУ в Сумській області роз'яснило позивачу, що для відображення інформації у реєстрі застрахованих осіб позивач самостійно можете надати документи про проходження служби в органах внутрішніх справ та про сплачені суми страхових внесків у вигляді сканованих копій документів, засвідчених кваліфікованим електронним підписом, та, які відповідають оригіналам документів і придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Для цього, в “Особистому кабінеті” вебпорталу електронних послуг в меню ліворуч “Комунікації з ПФУ” обрати пункт “Надання скан-копій трудової книжки”, де позивач зможете заповнити анкету та додати до неї скановані документи про проходження служби в органах внутрішніх справ, відсутні у реєстрі застрахованих осіб.
Як зазначило в листі ГУ ПФУ в сумській області відповідна інформація буде відображена у реєстрі застрахованих осіб». Крім того, ГУ ПФУ в Сумській області зазначило, що страхувальниками відповідно до статті 14 Закону № 1058-ІУ визначені підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію. Зазначені страхувальники подавали звітність до системи персоніфікованого обліку лише про загальну суму сплачених внесків по установі. Відомості щодо застрахованих осіб не подавались.
Таким чином позивач не позбавлена самостійно надати до ГУ ПФУ в Сумській області відповідну додаткову інформацію про період проходження служби для відображення її в Реєстрі застрахованих осіб без звернення із заявою про призначення пенсії, а в разі порушення прав позивача ГУ ПФУ в Сумській області звернення до суду за захистом порушеного права.
Крім того, суд звертає увагу, що відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, які Державна податкова служба передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Державною податковою службою.
Так, до 01 червня 2016 року відомості про сплату страхувальниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби) надавалися до органу доходів та зборів загальною сумою, без персоніфікації, на підставі постанов правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1"Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України", від 08 жовтня 2010 року № 22-2 "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування",наказу Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування",наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
З 01.06.2016 вступив у дію новий Порядок №435, який викладений на підставі наказу Міністерства фінансів України №441 Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зобов'язавши військові частини й органи подавати таблиці щодо нарахування ЄСВ на грошове забезпечення кожної особи.
Пунктом 7 передбачено, що таблицю 4 додатка 4 до цього Порядку формують та подають до органів доходів і зборів страхувальники, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".
Судом враховується, що позивач звернулася до відповідача із відповідним запитом на інформацію стосовно сплачених внесків, подання відповідної звітності під час проходження служби в органах внутрішніх справ, інформація стосовно наявності повинна бути у страхувальника, який нараховує та сплачує єдиний внесок.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Частина 3 цієї ж статті вказує на те, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Частиною 1 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 19 цього Закону передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Судом встановлено, що звертаючи до відповідача із відповідною заявою, ОСОБА_1 у зверненні просила надати відповідну інформацію стосовно сплачених внесків та вчинити дії стосовно неї щодо подання відповідної звітності до ГУ ПФУ в Сумській області.
Натомість у відповіді ГУ НП України в Сумській області жодної змістової інформації фактичних обставин, в т.ч. які стосуються сплати єдиного внеску, які запитував позивач ГУНП в Сумській області взагалі не з'ясував , інформації не надав, обмежившись посиланням виключно на норми законодавства, що регулюють пенсійне забезпечення. Разом із тим, інформації та підстав щодо сплати, чи відсутність сплати за позивача єдиного внеску за період проходження служби у запитуваний період лист від 17.05.2023 не містить.
У відзиві відповідача посилається на те, що частина запитуваних документів та інформації містилася у ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області, розпорядником такої інформації була інша юридична особа.
Разом із тим, суд зазначає, що у відповіді від 17.05.2023 ГУНП в Сумській області відсутня будь-яка інформація відносно позивача за період проходження служби саме ГУНП в Сумській області, в якій також проходила службу позивач з 06.11.2015 позивач. Підстав ненадання такої інформації стосовно сплати чи несплати єдиного внеску за позивача в період з 06.11.2015 лист від 17.5.2023 не містить.
Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність інформації стосовно позивача в ГУ НП в Сумській області та наявність такої інформації у ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області, яке на час розгляду запиту не було ліквідовано, а знаходилося в стадії ліквідації, суд зазначає, що такі посилання свідчать про бездіяльність відповідача щодо належного розгляду звернення позивача, оскільки у відповіді такої інформації відповідачем не зазначено, доказів того, що до належного суб'єкта розгляду звернення було передано на розгляд заява позивача матеріали справи не містять.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому випадку також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а (№ К/9901/23524/20), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
В даному випадку, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.04.2018 у справі № 815/1637/17 (№ 11-654апп18).
Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074), дія якого поширюється на територіальні органи центральних органів виконавчої влади, у разі приєднання права і обов'язки органу виконавчої влади переходять до іншого органу виконавчої влади, до якого здійснюється приєднання.
Відповідно до п.7 Порядку № 1074 майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта.
Крім того, пунктом 12 Порядку № 1074 передбачено, що орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.
На час розгляду заяви позивача державний орган, в якому проходила службу позивач, а саме УМВС України в Сумській області не було ліквідовано, тривала ліквідаційна процедура, а тому відповідна інформація на запит позивача повинна надаватися саме УМВС України в Сумській області. Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОПтаГФ УМВС України в Сумській області було ліквідовано лише 23.05.2024.
Так чином на час надання відповіді у ГУНП в Сумській області були відсутні повноваження щодо вчинення відповідних дій за орган, який не було ліквідовано в установленому порядку, і в якому проходила службу позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Таким чином, норми ч. 3 ст. 7 зазначеного Закону саме зобов'язували ГУНП в Сумській області переслати на розгляд відповідне звернення позивача в разі, якщо питання, порушені у запиті про інформацію, стосовно періоду служби в УМВС України в Сумській області, в разі, якщо питання, заявлені позивачем у запиті на інформацію, не входили до повноважень ГУНП в Сумській області.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідна інформація, в т.ч. і за час проходження служби в ГУНП В Сумській області повинна бути в наявності у відповідача, під час розгляду заяви позивача та надання відповіді відповідачем взагалі не досліджувалося, не встановлювалося яка сума нарахована та виплачена позивачу, чи було утримано з грошового забезпечення позивача та чи перераховувався до Пенсійного фонду України згідно з вимогами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний соціальний внесок в період проходження служби, а в разі неперерахування - правові підстави такої невиплати, чи були подані відповіді звіти до територіального органу ПФУ. Як свідчать матеріали справи ГУНП в Сумській області взагалі не дослідувало та не з'ясовувало питання та обставини, які позивачем заявлені у запиті на інформацію, не було направлено за належністю до органу, який зобов'язаний надати вичерпну інформацію стосовно того періоду, який відсутній у відповідача, стосовно позивача.
Крім того, стосовно посилання відповідача на перебування УМВС України в Сумській області в стадії ліквідації, суд звертає увагу відповідача, що станом на 23.05.2024 УМВС України в Сумській області ліквідовано, що підтверджується даними ЄДРЮОФОПтаГФ, а тому відповідач зобов'язаний на виконання судового рішення по даній справі надати вичерпну відповідь та документи на запит позивача про надання інформації.
Разом із тим, на даний час судом визнаються безпідставними вимоги позивача стосовно зобов'язання ГУНП в Сумській області вчинити дії, передбачені законодавством про загальнообов'язкове пенсійне страхування (здійснити розрахунок, сплату та подання інформації про страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України) з метою приведення у відповідність до фактичних даних інформацію про застраховану особу за період з 01.01.2004 (дата набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування) до 2016 року, враховуючи те, що позивач зазначає загальний період проходження служби, але в спірний період згідно даних послужного списку позивача ОСОБА_1 з 16.11.2013 до 16.11.2014, з 17.11.2014 до 16.11.2015 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, при цьому позивач перебувала на службі в УМВС України в Сумській області, яке на час наданні відповіді не було ліквідовано. Разом із тим позивач до ліквідаційної комісії УМВС України в сумській області не зверталося, а ГУНП в Сумській області за належністю запит позивача не надсилало. Крім того, судом враховується, що відомості про спірний період, а саме страховий стаж позивача (отримання відповідних виплат від Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (і.к. 26440890) та зарахування до стажу міститься в Реєстрі застрахованих осіб в період з 2011 року до 2013 року, тобто під час проходження служби. Крім того, судом враховується, що право на пенсію позивач не набула, а тому право на пенсію позивача не порушено.
Враховуючи вищезазначене, суд у відповідності до ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУНП в Сумській області повторно розглянути запит позивача про надання інформації від 10.05.2023 на надати відповідь по суті поставлених питань.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ч. 1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З системного аналізу наведених норм чинного законодавства України, наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу підлягає відшкодуванню сума судового збору, сплачена при зверненні до суду.
Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 122, 128, 158-163, 2442 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23,м. Суми, код ЄДРПОУ 40108777) повторно розглянути запит на інформацію від 10.05.2023 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ), та надати відповідь по суті запиту.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23,м. Суми,Сумська область, код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета