Справа № 538/2465/23 Номер провадження 22-ц/814/2349/24Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
13 червня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Абрамова П.С., Панченка О.О.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Панченко Оксана Володимирівна, на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2024 року (повний текст рішення складено 06 березня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Жук Тетяна Павлівна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,-
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до місцевого суду з позовом до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Жук Т.П., про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний дядько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20 квітня 2022 року серії НОМЕР_1 . На день смерті ОСОБА_3 проживав один за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті останнього відкрилася спадщина до складу якої, в тому числі, входить право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5322680700:00:004:0171 розміром 2,86 га, яка розташована на території Лохвицької територіальної громади (колишньої Білогорільської сільської ради) Миргородського (колишнього Лохвицького) району Полтавської області.
На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповітів не залишав. ОСОБА_2 останні роки життя спадкодавця доглядала та піклувалася про нього, провела за власні кошти його поховання.
У встановлений законом строк, після смерті двоюрідного дядька ОСОБА_3 , позивач звернулася до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Жук Т.П. із заявою про прийняття спадщини. У зв'язку з чим заведена спадкова справа № 1694/2022. Проте, постановою від 13 березня 2023 року за вих. № 103/02-31 ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що відсутні документи, в тому числі й актові записи, які б підтвердили родинні відносини між нею та ОСОБА_3 .
У зв'язку з відмовою, позивач 15 травня 2023 року звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Проте, ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 травня 2023 року у справі № 538/945/23 ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті провадження у справі з посиланням на частину четверту статті 315 ЦПК України з огляду на те, що в провадженні Лохвицького районного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Тобто між позивачем та ОСОБА_1 існує спір про право. В подальшому на адресу ОСОБА_2 надійшла ухвала Лохвицького районного суду Полтавської області від 17 травня 2023 року, постановлена судом у справі № 538/910/23 за розглядом позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Вимоги заяви ОСОБА_1 ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 08 серпня 2023 року у вказаній справі залишені без розгляду.
Тобто, на даний час склалася ситуація, коли позивач, що являється єдиним спадкоємцем за законом, яка в шестимісячний термін прийняла спадщину після померлого, не має змоги скористатися своїм конституційним правом та отримати у спадок майно після свого померлого двоюрідного дядька ОСОБА_3 .
Враховуючи вищенаведене, позивач просить: встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5322680700:00:004:0171, площею 2,86 га, що знаходиться на території Лохвицької територіальної громади (колишньої Білогорільської сільської ради) Миргородського (колишнього Лохвицького) району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного дядька ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Жук Т.П., про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом задоволено частково.
Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2024 року у частині задоволених позовних вимог не погодилася ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохала суд скасувати рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2024 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Жук Т.П., про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом відмовити у повному обсязі.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване судове рішення у частині задоволених позовних вимог є ухваленим з порушенням норм процесуального права, а також з неправильним та неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, а також висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають фактичним обставинам.
Відповідач вказує, що позивачем до місцевого суду не було надано належні та допустимі докази, якими б заявник зміг довести свої родинні відносини з померлим ОСОБА_3 .
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 прохав суд залишити рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2024 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник позивача наголошує на законності і обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, яке ухвалено відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
Представник ОСОБА_2 - адвокат Волторніст С.М., взявши участь у розгляді справи у режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наголошуючи на законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.
Представник Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області у поданому до суду апеляційної інстанції клопотанні прохав суд розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, на розгляд справи до Полтавського апеляційного суду не з'явилися.
Крім того, у поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Панченко О.В. прохала суд, зокрема розгляд справи проводити за її відсутності та відсутності особи, яка подала апеляційну скаргу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо меж перегляду оскаржуваного рішення
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги стосуються виключно незгоди ОСОБА_1 із встановленням факту родинних відносин, то підстави апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в іншій частині відсутні.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалам справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20 квітня 2022 року (а.с. 11).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20 червня 1962 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 , батьком якої є ОСОБА_5 (а.с. 13).
Із свідоцтва про укладення шлюбу, серія НОМЕР_3 , вбачається, що у зв'язку із одруженням 24 січня 1982 року ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с. 12).
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 21).
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 14 квітня 2023 року вбачається, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_8 - батько, та ОСОБА_9 - мати (а.с. 16-17).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , батьками ОСОБА_10 є ОСОБА_8 - батько, та ОСОБА_11 - мати (а.с. 70).
ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 68).
Батьками ОСОБА_1 , згідно відомостей зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , є ОСОБА_10 - батько, та ОСОБА_12 - мати (а.с. 69).
Відомості у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_5 відсутні (а.с. 18-20).
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_5 (а.с. 21).
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 (а.с. 22).
ОСОБА_2 зазначає, що її дід - ОСОБА_14 був рідним братом матері ОСОБА_3 - ОСОБА_9 .
Інформація у відповідних органах державної реєстрації актів цивільного стану, яка б підтверджувала родинні зв'язки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні, що підтверджується листами Державного архіву Сумської області № Б-41 від 25 квітня 2023 року (а.с. 25), № Б-40 від 25 квітня 2023 року (а.с. 26), № Б-42 від 25 квітня 2023 року (а.с. 27), № З-11 від 25 квітня 2023 року (а.с. 28).
На підтвердження факту організації та здійснення поховання ОСОБА_3 , позивач подала до місцевого суду документи з ритуального агентства (а.с. 81-83).
Білогорільський старостинський округ Лохвицької міської об'єднаної територіальної громади видав довідку 16 березня 2022 року, згідно якої ОСОБА_2 дійсно провела поховання свого дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за власні кошти (а.с. 23).
Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Жук Т.П. від 13 березня 2023 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 у зв'язку з неможливістю встановлення ступеня споріднення (а.с. 15).
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); сімейних відносин; відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).
Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених у ЦК України умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).
Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов'язків щодо доказування.
Відповідно до частин першої-другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 77, частин першої, п'ятої та шостої статті 81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 сформульовано висновки про те, що доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Зважаючи на викладене, необґрунтованими є доводи заявника про можливість підтвердження факту родинних відносин виключно письмовими доказами, оскільки такі обставини відповідно до норм процесуального права можуть бути встановлені і на підставі інших доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування і в своїй сукупності доводять обставини, на які посилається сторона.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц).
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження наявності факту родинних відносин між позивачем та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 подала до місцевого суду довідки органів реєстрації актів цивільного стану про відсутність актових записів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у частині встановлення факту родинних відносин, керувався виключно показаннями свідків, які були допитані під час судового засідання Лохвицьким районним судом Полтавської області.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дядьком ОСОБА_2 , виключно на підставі показань свідків не є можливим, оскільки такі докази не є достатніми.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц зауважила: «у справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду також зазначає, що вимога про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у справі позовного провадження про поділ майна подружжя є помилковими, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині рішення. У ній, зокрема, мають бути зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
В резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог. Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи».
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту другого частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2024 року у частині встановлення факту родинних відносин підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Жук Т.П., про встановлення факту родинних відносин слід відмовити.
В іншій частині рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2024 року слід залишити без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції фактично задовольняє вимоги апеляційної скарги та скасовує рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2024 року у частині задоволених позовних вимог, то із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі (1 позовна вимога немайнового характеру 2684,00 х 0,4 х 150 %) 1610,40 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Панченко Оксана Володимирівна - задовольнити.
Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2024 року у частині встановлення факту родинних відносин - скасувати та постановити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Жук Тетяна Павлівна, про встановлення факту родинних відносин - відмовити.
В іншій частині рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 лютого 2024 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1610,40 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 червня 2024 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді П.С. Абрамов
О.О. Панченко