Справа № 155/721/24 Провадження №33/802/410/24 Головуючий у 1 інстанції:Санакоєв Д. Т.
Доповідач: Денісов В. П.
17 червня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , представника потерпілої - адвоката Бортніка О.Ю., розглянувши апеляційну скаргу адвоката на постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 07 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрите на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 19.04.2024 року близько 16:00 год. в м. Горохів по вул. Лисенка ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно своєї дочки ОСОБА_2 через телефонну розмову, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, що вчинила повторно протягом року, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник потерпілої сторони подав апеляційну скаргу. Вказує на те, що судове засідання здійснювалось без участі потерпілої сторони, не було повідомлено про судове засідання належним чином та у відповідності до законодавства, що призвело до однобічності та неповноти розгляду справи. Посилається на те, що ОСОБА_1 не вперше вчиняються дії протиправного характеру в сім'ї, які призводять до психологічної шкоди сім'ї, її членам, зокрема малолітній дитині. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника потерпілої - адвоката Бортніка О.Ю., який підтримував подану апеляційну скаргу і просив скасувати постанову суду першої інстанції та визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, ОСОБА_1 , яка заперечувала апеляційну скаргу та просила постанову залишити без змін, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Виносячи постанову суд першої інстанції дотримався вищенаведених норм.
Диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За частиною 2 цієї статті відповідальність настає щодо особи, яка протягом року вже була піддана стягненню за аналогічні дії.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП є наслідки і адміністративна відповідальність настає, якщо у результаті дій винної особи, зазначених у диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП могла бути чи була завдана шкода фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого.
За відсутністю інкримінування наслідків, як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу правопорушення дії ОСОБА_1 не можуть бути оцінені як такі, що містять склад адміністративного правопорушення.
Як дослівно вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 965249, ОСОБА_1 , яка постановою Горохівського районного суду Волинської області від 14.06.2023 притягалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та постановою Горохівського районного суду Волинської області від 08.08.2023 притягалась до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП - 19.04.2024 близько 16:00 год. в АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство відносно своєї дочки ОСОБА_2 , а саме: через телефонну розмову, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, що вчинила повторно протягом року, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, п.14 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд правильно вказав, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №965249 від 19.04.2024 року щодо ОСОБА_1 та долучених до нього доказів не можливо встановити настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілій.
Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки висновок судді підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів
Перевіривши доводи апеляційної скарги і оцінивши надані сторонами по справі докази апеляційний суд вважає, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого підтвердження.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відтак, апеляційна скарга адвоката Бортніка О.Ю. є безпідставною, оскільки доказів на спростування висновків місцевого суду в ній не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході апеляційного розгляду не здобуто.
Таким чином, підстав для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Бортніка О.Ю. - залишити без задоволення, а постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 07 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов