17 червня 2024 року
м. Київ
справа № 127/14314/23
провадження № 51-3009 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року,
встановив:
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим та засуджено за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК), до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі частини 1 статті 71 КК шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2021 року призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців зі сплатою штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до частини 3 статті 72 КК невиконане покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2021 року у виді штрафу в розмірі 850 грн - допустити до самостійного виконання.
Постановлено на підставі частини 5 статті 72 КК строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 з 10 квітня 2023 року по день набрання вироком законної сили зарахувати до строку призначеного йому покарання з урахуванням один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Постановлено строк відбування кримінального покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року прийнято відмову від апеляційної скарги прокурора ОСОБА_6 , а апеляційне провадження в цій частині закрито. Апеляційні скарги захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 залишено без задоволення. Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_5 залишено без змін.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з вказаною ухвалою апеляційного суду щодо його підзахисного.
Перевіривши касаційну скаргу захисника на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК. Також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК, та застереження щодо участі особи в касаційному розгляді.
У частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до якихсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зокрема, захисник у касаційній скарзі зазначає про неповноту судового розгляду, що в силу вимог статті 438 КПК не є підставою для зміни або скасування судового рішення судом касаційної інстанції.
При цьому, захисник вказує на упередженість розгляду судом апеляційної інстанції цього кримінального провадження, що також не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, захисник, зазначаючи у касаційній скарзі про порушення вимог статті 419 КПК, не конкретизує які доводи його апеляційної скарги визнано апеляційним судом необґрунтованими.
Тобто, у касаційній скарзі захисник має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущено судом апеляційної інстанції при постановленні, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому, всупереч вимогам частини 3 статті 427 КПК захисник не зазначає в касаційній скарзі чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.
Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з вимогами частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК.
На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2024 рокузалишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3