справа № 462/7981/23
18 червня 2024 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12023141390000813 від 18.08.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Енергодар, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, зокрема, 07.07.2023 року Галицьким районним судом м.Львова за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із випробувальним терміном 3 роки на шлях виправлення не встав та повторно вчинив новий корисливий злочин.
04.08.2023 близько 13 годин 30 хвилин ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (із подальшими змінами), в Україні введено воєнний стан, перебуваючи в приміщенні торговельного залу магазину «Рукавичка», в якому здійснює свою діяльність ТзОВ «Львівхолод», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, повторно, в умовах воєнного стану, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з стелажа, що розміщений в торговому залі, продукцію, що перебувала у власності магазину, а саме: 8 штук шоколаду молочного з арахісом та карамеллю «Milka», вагою 276 грам, вартістю 124,66 грн., без ПДВ за 1 шт, які заховав в свій рюкзак чорного кольору та не оплативши вартості товару покинув магазин.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України.
Окрім цього, 03.08.2023 близько 16 годин 54 хвилин ОСОБА_4 , усвідомлюючи що указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (із подальшими змінами), в Україні введено воєнний стан, перебуваючи в приміщенні торговельного залу магазину «Рукавичка», в якому здійснює свою діяльність ТзОВ «Львівхолод», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, повторно, в умовах воєнного стану, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з стелажа, що розміщений в торговому залі, продукцію, що перебувала у власності магазину, а саме: упаковку кави зернової «Jacobs Monarch», вагою 1 кілограм, вартістю 353, 84 грн., без ПДВ, яку заховав в свій рюкзак чорного кольору та не оплативши вартості товару покинув магазин.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв.., 24.02.2022 року, на підставі Указу президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, із подальшими змінами, у зв'язку із вторгненням російської федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав. Пояснив, що проживав у Запоріжжі, приїхав до ОСОБА_6 як внутрішньо переміщена особа, однак, не мав документів. У Львові намагався працювати, але не міг влаштуватися, тому почав заходити в магазини, де спочатку брав їжу, а потім почав викрадати товар. Обставини подій 07.07.2023 року та 03.08.2023 року відповідають викладеним в обвинувальному акті. Шкодує про вчинене. Цивільний позов визнає.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що є керівником магазину товариства Львівхолод, який розташований за адресою АДРЕСА_3 . Товар потрапляє до них в магазин через внутрішнє переміщення зі складу. Після надходження товарів вони отримують їх скан копії, які заливаються в комп'ютер. В базі даних є прихідна ціна товару та ціна реалізації.
На певні групи товарів у них в магазині періодично проводяться міні ревізії. Так, на шоколад такі міні ревізії відбуваються раз в місяць. Внаслідок проведення такої міні ревізії було виявлено відсутність шоколаду в магазині, про що вона повідомила охорону та вони переглянули відеозапис із залу магазину. Після цього нею було зроблено акт списання товару та написано заяву до поліції про крадіжку. Обвинуваченого ОСОБА_4 вона не впізнала, пояснила, що дуже багато людей проходить через магазин. Додала, що крадіжки в магазині відбуваються дуже часто.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він є старшим охоронником в ТзОВ Львівхолод. Кожен день він працює в іншому магазині товариства, зокрема, в магазинах по АДРЕСА_5 . В його обов'язки серед іншого входить здійснення міні ревізій на гарячі пропозиції товарів, серед яких кава. По цій групі товарів міні ревізії здійснюються кожен день.
Про крадіжку шоколаду у магазині по вулиці Патона, 2/4а йому повідомила керівник та він після цього переглядав відеозапис події. Факт викрадення кави у магазині по АДРЕСА_4 свідок виявив сам та сам переглянув відеозапис, оскільки кожен день перераховує товар.
Обвинуваченого свідок особисто не знає, однак дуже часто бачив його в магазинах, де він вчиняв крадіжки. ОСОБА_4 зазвичай був одягнутий в чорну кепку, сіру футболку, та мав при собі чорний рюкзак.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона працює керуючою магазину Рукавичка по АДРЕСА_4 . Особисто обвинуваченого не знає, однак впізнає після того, як особисто переглянула відеозапис з камер відео нагляду, де зафіксовано момент крадіжки, яка відбулася літом. Точну дату крадіжки не пам'ятає, також не пам'ятає, у що був одягнений обвинувачений. Ця особа викрала каву Якобз. Крадіжку виявила охорона, яка проводить міні інвентаризації. Після перевірки з'ясувалося, що дана особа викрала товар. Також свідок пояснила, що поступлення товару в магазин фіксується прихідними накладними з розподільчого центру, а всі документи, які стосуються товару, його ціни, формуються спеціальною комп'ютерною програмою.
У судовому засіданні суд дослідив письмові докази та відео докази:
накладну про внутрішнє переміщення 000001490926 від 31.07.2023, із зазначенням у такій організації - ТзОВ ТВК «Львівхолод», отримувача - РК Львів вул.Патона2/4а;
акт списання товарів №ЛХ000108736 від 10.08.2023 - шок мол арахіс/карамель 276 г мілка, із зазначенням причини - крадіжка;
оглянутий у судовому засіданні диск із відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «Рукавичка», що за адресою АДРЕСА_3 ;
протокол огляду предметів від 25.08.2023 року із фототаблицею, відповідно до якого об'єктом огляду є паперовий конверт із цифровим носієм, зчитано та переглянуто вмістиму на ньому інформацію;
накладну про внутрішнє переміщення 000001500664 від 02.08.2023 із зазначенням організації ТзОВ ТВК «Львівхолод», отримувача - РК Львів вул.Широка, 64;
акт списання товарів №ЛХ000073293 від 25.08.2023, підрозділ РК Львів вул.Широка, 64;
оглянутий у судовому засіданні диск із відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «Рукавичка», що за адресою АДРЕСА_4 ;
протокол огляду предметів від 07.09.2023 року із фототаблицею, відповідно до якого об'єктом огляду є паперовий конверт із цифровим носієм, зчитано та переглянуто вмістиму на ньому інформацію;
протокол демонстрації відеозапису камер відеоспостереження від 14.09.2023 року за участю ОСОБА_4 , у якому останній зазначив, що на даних пред'явлених йому відеозаписах зображений він ОСОБА_4 ;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 17.08.2023 року внесено відомості до ЄРДР із правовою кваліфікацією за ч.4 ст.185 КК України та 05.09.2023 року - за ч.4 ст.185 КК України;
постанову про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 13.09.2023 року відповідно до якої матеріали кримінальних проваджень №12023141390000813 від 18 серпня 2023 року та №12023141390000872 від 05.09.2023 року об'єднано в одне кримінальне провадження;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 17.08.2023 року внесено відомості до ЄРДР із правовою кваліфікацією за ч.4 ст.185 КК України;
постанови про призначення слідчого у кримінальному провадженні від 18.08.2023 року, про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні;
заяву керуючої магазину «Рукавичка» про вчинене кримінальне правопорушення від 17.08.2023 року;
довідку про вартість викраденого товару - шок мол арахіс/карамель 276 г мілка, загальна кількість 8 шт., сума без ПДВ 997, 28 грн.;
заяву від 18.08.2023 року про залучення до провадження як представника потерпілого;
постанову від 18.08.2023 року про залучення представника потерпілого;
постанову про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 25.08.2023 року;
протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 25.08.2023 року;
постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.08.2023 року, відповідно до якої DVD-R диск, на якому міститься відеозапис з камер внутрішнього спостереження в магазині «Рукавичка» за адресою АДРЕСА_3 визнано речовим доказом;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 05.09.2023 року внесено відомості до ЄРДР із правовою кваліфікацією за ч.4 ст.185 КК України;
постанову про призначення слідчого у кримінальному провадженні від 05.09.2023 року;
постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 05.09.2023 року;
заяву керуючої магазину «Рукавичка» про вчинене кримінальне правопорушення від 04.09.2023 року;
довідку про вартість викраденого товару - кава зер монарх 1 кг якобз, 1 шт., сума без ПДВ 353,84 грн.;
заяву від 06.09.2023 року про залучення до провадження як представника потерпілого;
постанову від 06.09.2023 року про залучення представника потерпілого;
постанову про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 07.09.2023 року;
протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 07.09.2023 року;
постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.09.2023 року, відповідно до якої DVD-R диск, на якому міститься відеозапис з камер внутрішнього спостереження в магазині «Рукавичка» за адресою АДРЕСА_4 визнано речовим доказом.
Відповідно до ст.23 КПК України, суд не бере до уваги протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
При цьому, суд критично ставиться до доводів захисника обвинуваченого у судовому засіданні про те, що вартість товару визначається прихідними накладними, а відтак докази, подані стороною обвинувачення на підтвердження вартості викраденого товару є неналежними.
У кримінальному провадженні під матеріальними збитками у п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК слід розуміти грошову оцінку (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди (втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення її прав та інтересів іншою особою), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування шкоди.
Таким чином, обов'язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об'єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК України); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.
Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, окрім експертизи, джерел доказування.
Суд бере до уваги покази свідка ОСОБА_7 щодо порядку переміщення товару між складом та магазином та оформлення такого переміщення, свідка ОСОБА_9 про те, що уся документація щодо переміщення товару, його ціни, формується лише за допомогою спеціального програмного забезпечення, а також зауважує, що сторона захисту не порушувала питання перед судом про призначення експертизи для визначення вартості викраденого майна, як не вживала і інших процесуальних заходів щодо обґрунтування іншого розміру заподіяної шкоди потерпілим.
За таких обставин, суд вважає належними та допустимими докази, подані стороною обвинувачення на підтвердження вартості викраденого товару.
Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення є тяжкими злочинами.
Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Обставиною, яка пом'якшує вину обвинуваченого ОСОБА_4 та передбачена ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Вчиненим кримінальним правопорушенням заподіяна матеріальна шкода у розмірі 1 351 гривня 12 копійок, яка не відшкодована.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, спосіб вчинення злочину і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, який усвідомив суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, беззаперечно визнав свою вину, у вчиненому розкаявся, однак, раніше неодноразово судимий, злочин вчинив під час випробувального терміну після засудження його до покарання у виді позбавлення волі за корисливий злочин, офіційно непрацевлаштований, на обліку в психоневрологічному диспансері та в наркологічному диспансері не перебуває, не є особою з інвалідністю, не є військовослужбовцем строкової служби, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Судом встановлено, що вироком Личаківського районного суду м.Львова від 16.05.2024 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15-ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України і остаточно призначено йому покарання 5 (п'ять ) років 3 (три) місяці позбавлення волі.
Відтак, при призначенні покарання, слід врахувати вимоги ч.4 ст.70 КК України.
У кримінальному провадженні генеральним директором ТзОВ ТВК «Львівхолод» ОСОБА_10 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування 1 351, 12 грн. завданої матеріальної шкоди.
У відповідності до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушення або іншими суспільно небезпечними діяннями, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншими суспільно небезпечними діяннями завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого за шкоду завдану діяннями обвинуваченого, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Враховуючи наведене та визнання обвинуваченим позовних вимог, цивільний позов ТзОВ ТВК «Львівхолод» слід задоволити повністю та стягнути з ОСОБА_4 на користь ТзОВ ТВК «Львівхолод» 1 351, 12 грн. матеріальної шкоди.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою судом не продовжувався.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368-371,373-374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Личаківського районного суду м.Львова від 16 травня 2024 року, яким ОСОБА_4 призначено покарання у виді 5 (років) 3 (трьох) місяців позбавлення волі, остаточно обрати ОСОБА_4 , покарання у виді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі, зарахувавши у строк відбуття покарання частково відбуте за попереднім вироком покарання, починаючи з 13.09.2023 року.
Цивільний позов представника потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-Виробнича Компанія «Львівхолод» до ОСОБА_4 - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-Виробнича Компанія «Львівхолод» завдану вчиненням кримінального правопорушення матеріальну шкоду у розмірі 1 351 (одна тисяча триста п'ятдесят одна) гривня 12 копійок.
Речові докази:
-DVD-R диск, на якому міститься відеозапис з камер внутрішнього спостереження в магазині «Рукавичка» за адресою м.Львів, вул.Патона, 2/4а, DVD-R диск, на якому міститься відеозапис з камер внутрішнього спостереження в магазині «Рукавичка» за адресою АДРЕСА_4 - залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Залізничний районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1