06 червня 2024 року м. Харків Справа №922/2714/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників:
від апелянта- адвокат Волошина Н.Л. особисто,
від боржника ОСОБА_1 - адвокат Камінська А.А.,
від кредитора ФОП Краснікова П.І. - ФОП Красніков П.І. особисто,
арбітражний керуючий - Єрьоміна О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги адвоката Волошиної Наталії Леонідівни (вх.№788Х від 25.03.2024) на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 у справі №922/2714/23 (м. Харків, суддя Прохоров С.А., повний текст ухвали складено 12.03.2024),
за заявою ОСОБА_1 ,
до ОСОБА_1 ,
про визнання неплатоспроможним, -
В провадженні Господарського суду Харківської області (суддя Прохоров С.А.) перебувала справа №922/2714/23 за заявою Фізичної особи ОСОБА_1 про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.07.2023 у справі №922/2714/23 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
06.07.2023 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 №70948.
В межах справи №922/2714/23 розглядалася заява ОСОБА_2 (вх.№28751 від 23.10.2023) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 в розмірі 31 357 881,10 грн та судового збору в сумі 5 368,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 та відхилені грошові вимоги до боржника.
Також, в межах справи №922/2714/23 розглядалися заяви ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 вх.№31454 від 16.11.2023 в розмірі 2 776 000,00 грн, що є еквівалентно 100 000 дол. США основного боргу та 5 368,00 грн судового збору та вх.№2507 від 29.01.2024 в розмірі 1 492 635,00 дол. США основного боргу та 6 056,00 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_3 та відхилені грошові вимоги до боржника.
З 16.02.2024 представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є адвокат Волошина Наталія Леонідівна (адреса 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 4, офіс 18, РНОКПП НОМЕР_1 , св-во №000378 від 07.07.2019).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 вх.№28751 від 23.10.2023 та заяв ОСОБА_3 вх.№31454 від 16.11.2023 та вх.№2507 від 29.01.2024 з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 у справі №922/2714/23 винесено окрему ухвалу відносно адвоката Волошиної Наталії Леонідівни (адреса 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 4, офіс 18, РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000378 від 05.07.2019). Окрему ухвалу направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області (вул. Архітектора Паученка, 69, м. Кропивницький, 25006). Доведено до відома Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області про факти, викладені в окремій ухвалі щодо виявлених порушень адвоката Волошиної Наталії Леонідівни (адреса 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 4, офіс 18, РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000378 від 05.07.2019) для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до п. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Разом з даною окремою ухвалою надіслано на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області копії заяв ОСОБА_2 про відвід судді, копії ухвал від 20.02.2024 та від 01.03.2023, копії заяв ОСОБА_3 про відвід судді та про залишення без розгляду заяви про відвід, копії ухвал від 06.03.2024 та від 11.03.2024, документи, що підтверджують повноваження адвоката та її вступ у справу, копії записів судових засідань від 29.02.2024, від 04.03.2024 та від 06.03.2024. Про результати розгляду окремої ухвали Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 у справі №922/2714/23 ухвалено повідомити Господарський суд Харківської області у місячний строк з дня отримання цієї ухвали.
Окрема ухвала суду мотивована тим, що дії як самих заявників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так і безпосередньо їх представника адвоката Волошиної Н.Л., у тому числі: заявлення завідомо безпідставного відводу та маніпулювання адвокатом Волошиною Н.Л. заявленими відводами, а саме повідомлення про його наявність у письмовому вигляді, однак не подання цього відводу до початку судового засідання; заявлення усного відводу адвокатом саме під час проведення судового засідання та розгляду його ж клопотання з проханням адвоката надати час для підготовки такого відводу у письмовій формі та в подальшому фактичної не подачі такого відводу, але з поданням вже підготовленого заздалегідь відводу, що підписаний саме заявницею ОСОБА_2 ; неповідомлення про направлену засобами поштового зв'язку заяву ОСОБА_3 про відвід судді під час проведення судового засідання у справі та відсутність узгодженості дій з особою інтереси якої представлялися; подання заяв які не передбачені процесуальним законодавством; намагання досягнути розгляду вже вирішеної заяви шляхом звернення до голови суду, ставлять під сумнів їх бажання розглядати подані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заяви з кредиторськими вимогами до боржника та спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, перешкоджають іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, чим порушують їх права та в своїй сукупності свідчать про намагання здійснити тиск на суд. Суд першої інстанції, враховуючи виявлене під час розгляду справи порушення приписів статті 43 ГПК України адвокатом Волошиною Н.Л. та з метою подальшого запобігання зловживання цим адвокатом процесуальними правами, дійшов висновку про необхідність постановлення окремої ухвали стосовно представника, порушуючи питання притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, з огляду на встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного порушення, що виявилось у недотриманні статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 11 Правил адвокатської етики, спробі адвоката здійснити тиск на суд та вплинути на процес розгляду справи.
Адвокат Волошина Наталія Леонідівна із вказаною ухвалою суду не погодилася та звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить апеляційну скаргу Волошиної Н.Л. на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 по справі №922/2714/23 - задовольнити; окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 по справі №922/2714/23 відносно адвоката Волошиної Н.Л. - скасувати; розгляд апеляційної скарги здійснювати за її участі.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат Волошина Наталія Леонідівна вказує про наступне:
- відвід суду першої інстанції 29.02.2024 заявлено представником в інтересах ОСОБА_2 , а не від адвоката особисто. Більше того, заявлені судді Прохорову С.А. відводи не можуть свідчити про зловживання процесуальними правами, оскільки подаючи такі відводи ОСОБА_2 реалізовувала свої процесуальні права задля об'єктивного розгляду її заяви з грошовими вимогами до боржника неупередженим судом;
- суд першої інстанції притягнувши до відповідальності ОСОБА_2 у вигляді стягнення штрафу за реалізацію нею своїх процесуальних прав, що не може бути покладено в обґрунтування наявності зловживання такими правами, постановляє окрему ухвалу щодо притягнення до відповідальності її представника з тих самих підстав (заявлення відводу), що свідчить про порушення судом статей 21, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
- дії представника Волошиної Н.Л. та дії ОСОБА_3 щодо подання клопотання від 07.03.2024 про залишення без розгляду заяви від 26.02.2024 про відвід судді Прохорова С.А., суд першої інстанції помилково розцінив як зловживання процесуальними правами та постановив, в тому числі, оскаржувану ухвалу, яка підлягає скасуванню;
- суд помилково розцінив направлення ОСОБА_2 скарги на дії судді Прохорова С.А. як втручання в діяльність суду щодо здійснення правосуддя під час розгляду справи №922/2714/23;
- постановлення окремої ухвали відбулося саме за відображення правової позиції клієнта та фактичне ототожнення клієнта з адвокатом, що суперечить прямій забороні, встановленою статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
- суд першої інстанції не зазначив конкретного порушення, вчиненого адвокатом, а посилання на статтю 21 Закону та статтю 11 Правил адвокатської етики є загальним, не конкретизованим судом, як і не конкретизовано сам дисциплінарний проступок;
- суд не врахував того, що позиція адвоката має відповідати позиції та інтересам його клієнта, а обов'язок адвоката дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов'язані з відносинами адвоката з судом.
Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.03.2024 для розгляду справи №922/2714/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., судді Склярук О.І., Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Волошиної Наталії Леонідівни (вх.№788Х від 25.03.2024) на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 у справі №922/2714/23.
Від ФОП Краснікова Павла Івановича надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5405 від 17.04.2024), в якому просить в задоволенні апеляційної скарги адвоката Волошиної Н.Л. на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 у справі №922/2714/23 відмовити.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу кредитор - ФОП Красніков П.І. вказує, що дії адвоката Волошиної Н.Л. в процесі розгляду справи, зокрема обставини щодо заявлених у справі відводів, ставлять під сумнів бажання адвоката розглядати подані заяви з кредиторськими вимогами до боржника та спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, перешкоджають іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, чим порушують їх права, що в свою чергу є з боку адвоката Волошиної Н.Л. зловживанням процесуальними правами. Зазначені в апеляційний скарзі Волошиної Н.Л. обставини, викладених фактів не спростовують, а навпаки підтверджують вчинення відповідних дій, які судом було визнано зловживанням процесуальними правами.
Від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5408 від 17.04.2024), в якому просить поновити строк на подання відзиву; прийняти цей відзив та долучити його до матеріалів справи; у задоволенні апеляційної скарги Волошиної Наталії Леонідівни (вх.788Х від 25.03.2024) на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 у справі № 922/2714/23 відмовити.
Щодо клопотання боржника про поновлення строку на подання відзиву колегія суддів вказує про наступне.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Частиною 8 ст. 165 ГПК України врегульовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 учасникам справи встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу. Вказаний строк є таким, що встановлений судом та відповідає встановленому законом строку.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана ухвала доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 в системі «Електронний Суд» 01.04.2024 о 17:50 год.
Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на вищезазначене, ухвала про відкриття апеляційного провадження вручена боржнику 02.04.2024.
Відзив на апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку представником боржника подано до суду через систему «Електронний Суд» 17.04.2024.
Отже, з огляду на обставини справи, п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу боржником не пропущено.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу боржник - ОСОБА_1 вказує, що дії адвоката Волошиної Н.Л. спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, перешкоджають іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, чим порушують їх права та в своїй сукупності свідчать про намагання здійснити тиск на суд, а доводи апеляційної скарги безпідставні, суперечать матеріалам справи та наданим сторонам доказам.
Від адвоката Волошиної Наталії Леонідівни надійшли додаткові пояснення (вх.№5687 від 22.04.2024), в яких остання не погоджується із доводами, викладеними у відзивах на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу Волошиної Н.Л. на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 по справі №922/2714/23 - задовольнити; окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 по справі №922/2714/23 відносно адвоката Волошиної Н.Л. - скасувати; розгляд апеляційної скарги здійснювати за участі заявника апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 призначено апеляційну скаргу адвоката Волошиної Наталії Леонідівни (вх.№788Х від 25.03.2024) на окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 у справі №922/2714/23 до розгляду на « 06» червня 2024 р. об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 задоволено клопотання адвоката Волошиної Наталії Леонідівни про її участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2714/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №922/2714/23, яке призначено на 06.06.2024 об 11:00 год та подальші судові засідання у даній справі ухвалено провести за участю адвоката Волошиної Наталії Леонідівни у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Камінської А.А. про її участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2714/23, яке відбудеться « 06» червня 2024 р. об 11:00 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/2714/23, яке відбудеться « 06» червня 2024 р. об 11:00 год ухвалено провести за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Камінської А.А. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 06.06.2024 адвокат Волошина Н.Л. підтримала вимоги апеляційної скарги, просила скаргу задовольнити, окрему ухвалу скасувати. Представник боржника, кредитор та арбітражна керуюча проти вимог скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, оскаржувану окрему ухвалу суду - без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзивах на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для постановлення оскаржуваної окремої ухвали з огляду на наступне.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч.5 ст.246 ГПК України).
Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена стосовно певного суб'єкта лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено вчинене ним правопорушення.
Таким чином, окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 Господарського процесуального кодексу України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду, зокрема, щодо порушення процесуальних обов'язків чи неналежного виконання професійних обов'язків адвокатом. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Як вказано вище, в оскаржуваній окремій ухвалі судом першої інстанції зазначено, що адвокат Волошина Н.Л. під час здійснення представництва інтересів заявників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушила приписи статті 43 Господарського процесуального кодексу України, статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 11 Правил адвокатської етики, а також вчинила дії, які свідчать про спробу адвоката здійснити тиск на суд та вплинути на процес розгляду справи.
Відповідно до приписів ст.ст. 59, 131-2 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу, для надання якої в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, а адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п. 1, 2 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Представництво, в розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; клієнт - це фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Відповідно частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник ( ч.1 ст.58 ГПК України).
Колегія суддів вказує, що право на професійну правничу допомогу та представництво в суді є абсолютними та поширюється також і на осіб, які беруть участь у справі про неплатоспроможність, зокрема, звертаються з грошовими вимогами до боржника.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для представництва своїх інтересів у суді під час розгляду справи №922/2714/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 скористалися послугами адвоката Волошиної Н.Л., що підтверджується наявними в матеріалах справи ордерами на надання правничої (правової) допомоги.
За положеннями ч. 1 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (пункт 1 частина 1 стаття 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Професійні обов'язки адвоката визначені у статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з ч.2 якої адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка визначає гарантії адвокатської діяльності, передбачено, що не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта.
Правила адвокатської етики затверджені 09.06.2017 Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року (зі змінами від 15.02.2019, затвердженими з'їздом адвокатів України 2019 року), у Преамбулі яких зазначено, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов'язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому.
Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Одним з основних принципів адвокатської етики є принцип законності, врегульований статтею 7 Правил адвокатської етики, відповідно до якого у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України.
У межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта (ст.8 Правил).
У розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво як вид адвокатської діяльності полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта, зокрема в господарському судочинстві, під час здійснення якої адвокат зобов'язаний діяти виключно в інтересах та волі свого клієнта та не використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.10.2018 року у справі №922/4083/17.
Як вбачається з матеріалів справи, відводи суду першої інстанції заявлені довірителями - ОСОБА_2. та ОСОБА_3 , про що свідчать їх особисті підписи на письмових заявах про відвід, які містяться в матеріалах справи. Безпосередня участь адвоката Волошиної Н.Л. у судових засіданнях під час розгляду відповідних заяв та оголошення їх змісту/суті свідчить про реалізацією прав клієнта (учасника справи), під час здійснення якої адвокат (представник) діяв згідно волі свого клієнта.
Положеннями статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України визначено обсяг прав учасників справи серед яких, зокрема, є право надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, подавати заяви про відвід.
Отже, межами здійснення процесуальних прав учасників справи, охоплюється право подавати заяви та клопотання, при цьому обмеження щодо кількості їх подання, вимоги кодексу не містять.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду справи.
Наведене свідчить, що сам факт подачі заяви про відвід судді не може бути беззаперечною підставою для винесення окремої ухвали.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу. Проте, якщо певна поведінка дозволена процесуальним законом, то підстави розцінювати її як зловживання правом мають бути доведені та підтвердженні відповідними фактами та доказами.
Колегія суддів вказує, що описані судом першої інстанції обставини, пов'язані із з'явленням таких відводів, зводяться до висновків місцевого суду про зловживання процесуальними правами заявниками грошових вимог, та знайшли своє відображення в ухвалах суду першої інстанції про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , правомірність яких розглядається в порядку окремих апеляційних проваджень.
При цьому, суд вказує, що згідно з п. 18 Основних положень про роль адвокатів, прийнятих VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам 01.08.1990, адвокати не повинні ідентифікуватися з клієнтами та їх справами у зв'язку з виконанням професійних обов'язків.
Крім того, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» також передбачено, що професійні права, честь та гідність адвоката гарантуються і охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.
Схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №9901/388/20.
Заявлення адвокатом Волошиною Н.Л. відводів в інтересах заявниці ОСОБА_2 не може вважатися зловживанням процесуальними правами, оскільки такі дії не мають системного характеру, заяви про відвід мотивовані посиланнями на обставини, які заявник вважав обґрунтованими, а зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається що такі обставини свідчать про намір створення перешкод у розгляді справи.
Суд вказує, що неповідомлення представником у судовому засіданні обставин щодо надіслання довірителем відводу не може бути однозначно трактоване як умисні дії, які зроблено з метою досягнення сторонніх цілей. Вказане додатково підтверджується надісланим суду клопотанням про залишення заяви про відвід без розгляду, що свідчить про відсутність наміру продовжувати розгляд цієї заяви.
Щодо клопотання представника від 07.03.2024, адресоване голові суду, про залишення поданої ОСОБА_3 заяви про відвід без розгляду, враховуючи описану скаржником хронологію надсилання такого клопотання, з огляду на порядок передачі заяви про відвід судді на автоматизований розподіл, колегія суддів вказує, що саме по собі таке клопотання не свідчить про зловживання апелянтом процесуальними правами та намагання вплинути на результати розгляду заяви про відвід судді. Суд не навів переконливих аргументів щодо того, яким чином відповідні дії могли б змінити результати розгляду клопотання та відводу. Більше того, з обставин справи не вбачається саме прохання щодо здійснення дій для повторного розгляду відповідного клопотання. З матеріалів справи вбачається лише намагання проінформувати суд про наявність заяви про залишення відводу без розгляду.
При цьому, відсутні підстави стверджувати, що клопотання про залишення заяви про відвід без розгляду впливає на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Відомостей про вчинення адвокатом будь-яких інших процесуальних дій, які свідчать про порушення нормативних приписів, від імені заявників грошових вимог матеріали справи не містять.
Отже, з матеріалів справи не вбачається беззаперечної наявності у адвоката Волошиної Н.Л. наміру щодо зловживання процесуальними правами та підстав для винесення окремої ухвали щодо представника.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Колегією суддів апеляційної інстанції враховано щорічну доповідь Вищої ради правосуддя за 2019 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів України», у якій зазначено, що подання адвокатами заяв про відвід судді не суперечить положенням процесуального законодавства та не є доказом спроби тиску чи впливу на суд і лише в окремих випадках може свідчити про зловживання процесуальними правами.
Щодо доданої до заяви про відвід копії заяви ОСОБА_2 до Вищої Ради Правосуддя щодо притягнення судді Прохорова С.А. до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає, що рішенням Ради суддів України №13 від 01.03.2019 змінено підхід до оцінки подання учасником скарги на дії судді до ВРП до закінчення судового розгляду справи. Так, у вказаному рішенні №13 Рада суддів України внесла зміни до рішення Ради суддів України від 08.06.2017 №34 «Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», а саме 2-й пункт цього рішення викладено в наступній редакції: «…Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.».
У даному випадку, скарга на дії судді у справі подана заявником грошових вимог, а не представником, а нормативні положення не місять заборони на подання скарги на дії судді до закінчення судового розгляду.
Як було встановлено вище, згідно з імперативними вимогами ч. 5 ст. 246 ГПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Однак місцевий господарський суд в оскаржуваній окремій ухвалі, посилався на статтю 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статтю 11 Правил адвокатської етики без зазначення конкретного положення вказаних статей, що підлягають застосуванню в даному випадку.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, на підтвердження наявності у діях адвоката Волошиної Н.Л. ознак зловживання процесуальним правом порушень процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків, як необхідних умов, згідно з ч. 2 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України, для постановлення окремої ухвали.
За змістом п.2 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
Відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
За таких обставин, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційна скарга адвоката Волошиної Наталії Леонідівни підлягає задоволенню, а окрема ухвала Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 у справі №922/2714/23 скасуванню.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 11.08.2024 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 №3684-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
З огляду на поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 273 ГПК України.
Керуючись статтями 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, ч.ч.2,3 ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Волошиної Наталії Леонідівни задовольнити.
Окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.03.2024 у справі №922/2714/23 скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 17.06.2024.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук