вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"17" червня 2024 р. Справа№ 910/5094/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва 10.08.2023
по справі № 910/5094/23 (суддя - Приходько І.В.)
за позовом Національного заповідника "Києво-Печерська лавра"
до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічий монастир) Української Православної Церкви
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство культури та інформаційної політики України
про усунення перешкод у користуванні майном,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/5094/23 позов Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічий монастир) Української Православної Церкви, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Міністерство культури та інформаційної політики України - задоволено повністю. Зобов'язано Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру (Чоловічий монастир) Української Православної Церкви (Україна, 01015, місто Київ, вулиця Лаврська, будинок 15, корпус 42; ідентифікаційний код: 14351528) усунути перешкоди Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" (01015, місто Київ, вулиця Лаврська, будинок 9, корпус 8; ідентифікаційний код: 20073260) у користуванні майном, а саме: Хрестовоздвиженська церква, корпус № 36; Галерея та вхід до Ближніх печер, корпус № 37; Вхід в галерею до Ближніх печер, корпус № 37а; Дзвіниця на Ближніх печерах (Ковніровська), корпус № 38; Крамниця для продажу ікон та книжок, корпус № 39; Вхід до Ближніх печер, корпус № 41; Будинок доглядача Ближніх печер, корпус № 42; Братські келії, корпус № 43; Братський корпус на Ближніх печерах, корпус № 44; Кам'яна огорожа монастирського саду, корпус №44а; Братські келії на Ближніх печерах, корпус № 45; Братські келії, корпус № 46; Сторожка на Ближніх печерах, корпус №46а; Каплиця над артезіанською свердловиною, корпус №47; Трапезна церква Ближніх печер, корпус № 48; Тепла церква на Ближніх печерах, корпус № 48а; Будинок доглядача Дальніх печер , корпус № 49; Келії на Дальніх печерах, корпус № 50; Келії на Дальніх печерах № 51; Келії на Дальніх печерах № 52; Келії на Дальніх печерах № 53; Церква Різдва Богородиці, корпус № 59; Аркада-галерея на Дальніх печерах біля церкви Різдва Богородиці, корпус №61; Дзвіниця на Дальніх печерах (Ковніровська), корпус № 62; Келії гостинного двору, корпус № 63; Келії гостинного двору (свічковий завод), корпус № 64; В'їзна брама на територію Ближніх печер, корпус № 64б; Галерея до Дальніх печер, корпус № 66; Вхід до Дальніх печер, корпус № 66а; Аннозачатіївська церква, корпус № 67; Галерея від Ближніх до Дальніх печер, корпус № 72; Вхід до Дальніх печер (мощесушилка), корпус № 73; Ротонда підпірної стіни Дебоскета, корпус № 74; Ротонда з входом до галереї від Ближніх до Дальніх печер, корпус № 74а; Каплиця Святого Антонія, корпус № 75; Каплиця Святого Феодосія, корпус № 76; Підпірна стіна Дебоскета, корпус № 77; Огорожа підпірної стіни Дебоскета, корпус № 77а; Сходи підпірної стіни Дебоскета корпус № 77б; Каплиця на могилі генерал-губернатора О. П. Безака, корпус № 78; Лабіринт Ближніх печер, корпус №90; Лабіринт Дальніх печер, корпус №91; Фортечні мури навколо Нижньої Лаври, корпус № 93; Огорожа від підпірної стіни Дебоскета до оборонної стіни, корпус № 93б; Водосвятний ківорій на Дальніх печерах, корпус № 96; Ротонда на Ближніх печерах, корпус №97; Келії, корпуси №99, 99а, Лікувальний корпус, Лабораторний корпус, Матеріальний склад, Башта водонапірна, Огорожа, Ворота, Підвал, Доріжка асфальтна, Келії гостинного двору, корпус №54, Келії гостинного двору, корпус №55, Келії гостинного двору, корпус №56, Келії гостинного двору, корпус №57, Келії гостинного двору, корпус №58, Келії гостинного двору, корпус №60, Господарська будівля гостинного двору, корпус №64а, Лікарня з церквою для прихожан, корпус №68, Келії гостинного двору, корпус №69, Сучасний будинок, корпус №70, Келії гостинного двору, корпус №71, Сторожка гостинного двору, корпус №71а, Західна в'їзна брама та огорожа на в'їзді до Нижньої Лаври, корпус №716, Огорода на в'їзді до Нижньої лаври, корпус №71в, Вхід в галерею від Ближніх до Дальніх печер, корпус №72а, Північна в'їзна брама, корпус №93а, Келії гостинного двору, корпус №98, Трансформаторна підстанція, корпус №98б, Склеп Васильчикових, Гранітне замощення території Ближньопечерної площі, Туалет №1, Туалет №2, що передане за Договором №2 від 19 липня 2013 року про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю, який розірваний з 29.03.2023, шляхом звільнення вказаних об'єктів нерухомості (виселення). Стягнуто з Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічий монастир) Української Православної Церкви (Україна, 01015, місто Київ, вулиця Лаврська, будинок 15, корпус 42; ідентифікаційний код: 14351528) на користь Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" (01015, місто Київ, вулиця Лаврська, будинок 9, корпус 8; ідентифікаційний код: 20073260) 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд поновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/5094/23. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/5094/23. Залучити ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.08.2023 року у справі №910/5094/23 скасувати в повному обсязі. Ухвалити нове рішення у даній справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір" скаржник мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/5094/23 у розмірі 4 026, 00 грн.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів встановила, що скаржником не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Разом з тим, до апеляційної скарги скаржником долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_1 зазначає: «апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/5094/23 подається з метою захисту моїх житлових прав як ченця Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви, оскільки оскаржуваним судовим рішенням зобов'язано Монастир здійснити виселення. У зв'язку із своїм статусом ченця я проживаю у Монастирі, присвятивши себе молитві, праці та благочестивому життю, ніде не працевлаштований та не маю власного доходу, який надав би можливість сплатити судовий збір у розмірі 4026,00 грн».
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником додано довідку Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастр/Української Православної Церкви ОСОБА_1 про те, що він архімандрит Феогност, знаходиться на повному забезпеченні монастиря та не отримує грошової допомоги.
Проте, колегія суддів зазначає, що ця довідка не є належним доказом того, що ОСОБА_1 , перебуває у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.
Також, надаючи правову оцінку клопотанню скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що предметом спору в даній справі є усунення перешкод у користуванні майном.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є балансоутримувачем державного майна, визначеного в Договорі № 2 про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями від 19.07.2013. Вказує на те, що строк дії Договору № 2 від 19.07.2013 закінчився, проте відповідач створює перешкоди у реалізації права позивача щодо користування цим майном.
Проаналізувавши предмет та підстави позову, колегія суддів констатує, що предметом спору у даній справі не є захист житлових прав, що спростовує доводи скаржника, викладені в клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Як вже зазначалося вище, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або відстрочити чи розстрочити сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору.
Оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки скаржником не подано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому чинним законодавством порядку, апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 258 ГПК України, а відтак, підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.
Разом з апеляційною скаргою скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що про рішення Господарського суду від 10.08.2023 по справі №910/5094/23 йому стало відомо з медіа. Також скаржник зазначає, що 24.02.2022 через повномасштабний збройний напад російської федерації на Україну Указом Президента України №64/2022 було введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Одним із проявів військових дій, є зокрема повітряні тривоги, ракетні обстріли міста Києва, що ускладнює дотримання процесуальних строків.
Розглянувши заявлене скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 статті 261 цього Кодексу.
Враховуючи, що оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва проголошено 10.08.2023, а повний текст складено 14.08.2023, останнім днем для його оскарження в апеляційному порядку є 02.09.2023. Проте апеляційну скаргу подано та зареєстровано 10.05.2024.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником у обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/5094/23.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234,235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 по справі № 910/5094/23 залишити без руху.
3. Запропонувати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки, а саме,
- надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 4026,00 грн.
- подати заяву із зазначенням інших підстав та доказів на їх підтвердження для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/5094/23 протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
4. Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк