Справа№751/4939/24
Провадження №1-кп/751/273/24
18 червня 2024 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270340001419 від 03.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виблі, Куликівського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3
26.04.2024, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 , перебуваючи в автомобілі «Skoda» біля будинку № 45 на проспекту Перемоги в м. Чернігів, шляхом вільного доступу з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою власного збагачення з автомобіля таємно викрав банківську картку № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк» з картковим рахунком № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_7 та яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документа та електронний документообіг», п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» є офіційним документом, тобто електронним платіжним засобом доступу до банківського рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_7 .
У подальшому 27.04.2024 ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, які належать ОСОБА_7 , з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, таємно, усвідомлюючи, що згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний етан, який у подальшому неодноразово продовжено і який діє на даний час, передав раніше викрадену ним банківську карту ОСОБА_8 , який не був обізнаний у злочинній діяльності ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , використовуючи раніше надану йому ОСОБА_3 банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 з чіпом, держателем якої являється ОСОБА_7 , без дозволу та відома останнього через безконтактний платіжний термінал (POS - термінал) з використанням безконтактної технології «PayPass» на прохання ОСОБА_3 о 12 годині 55 хвилин здійснив операцію з розрахунку за товари на суму 115 грн, о 12 годині 58 хвилин - на суму 486 грн та о 13 годині 00 хвилин - на суму 486 грн, а всього на загальну суму 1 087 грн 00 коп, що належать ОСОБА_7 , чим завдав матеріального збитку останньому на суму 1 087 грн 00 коп.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Показав, що 26.04.2024 з автомобіля «Skoda», біля будинку АДРЕСА_4 , таємно викрав банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», яка належить ОСОБА_7 . Наступного дня передав вказану банківську карту своєму знайомому ОСОБА_8 , який на його прохання, тричі розрахувався нею безконтактно в магазині за придбання товарів. Надалі знову намагався ОСОБА_8 розрахуватися у іншому магазині, однак картка була вже заблокована. Дану картку викинув. У скоєному щиро розкаюється. Просить суворо не карати. Наразі шкоду не відшкодував.
Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, та з врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом не досліджувались докази щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорювались. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність своїх позицій та усвідомлюють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Заслухавши обвинуваченого та дослідивши характеризуючи матеріали, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, а його дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд також враховує, що обвинувачений одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, за місцем проживання негативно не характеризується, до адміністративної відповідальності не притягувався, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався. Крім того, судом враховується вік, матеріальне становище та стан здоров'я обвинуваченого.
Враховуючи вищенаведені обставини, характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наслідки скоєного, особу обвинуваченого - зокрема, його відношення до скоєного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті, за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі в межах санкції вказаної статті.
При призначенні остаточного покарання обвинуваченому слід керуватись ч. 1 ст. 70 КК України, визначаючи його шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Разом з тим, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, наявності його бажання щодо позитивних змін на майбутнє, суд дійшов висновку, що мета виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень може бути досягнута при звільненні від покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.
Суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України саме таке покарання є достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався. З огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд не вбачає підстав для його обрання до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженню відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
Ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1