Справа № 740/5302/21
Провадження № 1-кп/740/31/24
17 червня 2024 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники справи:
- прокурор ОСОБА_3 ,
- обвинувачений ОСОБА_4 ,
- захисники обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про проведення повторної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України,
установив:
У Ніжинському міськрайонному суді Чернігівської області перебуває на розгляді вказане кримінальне провадження. Судовий розгляд відкладено на 17 червня 2024 року 11-30 год.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав до суду письмове клопотання про проведення повторної судово-медичної експертизи, проведення якої доручити експертам БСМЕ в Чернігівській області, на вирішення якої поставити такі питання:
Які тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_9 , який їх характер, механізм утворення, локалізація?
Від якої кількості ударів виник перелом щелепи у потерпілого ОСОБА_9 .?
Від якого удару міг виникнути перелом щелепи у потерпілого ОСОБА_9 , а саме від удару, нанесеного рукою, чи ногою?
Чи можливо з наданих матеріалів розмежувати, хто з обвинувачених, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , спричинив, які саме ушкодження?
Чи могли виникнути тілесні ушкодження, які виявлені в ОСОБА_9 , від падіння з висоти власного зросту на підлогу?
В якому положенні перебував потерпілий по відношенню до нападника під час нанесення удару, від якого стався перелом щелепи?
Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування на підставі постанови слідчого СВ Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області проведено судово-медичну експертизу стосовно потерпілого ОСОБА_9 . У висновку експерта № 49 на питання про можливість по наданих матеріалах визначити, хто з обвинувачених спричинив тілесні ушкодження і які саме, зазначено, що розмежувати та вказати точно, яке ушкодження виникло саме від якого удару - не є можливим. Під час судового розгляду допитано судово-медичного експерта ОСОБА_10 , яка повідомила, що для того, щоб відбувся перелом щелепи, удар повинен бути нанесений безпосередньо у щелепу, та, що перелом щелепи є болісною травмою, яка потребує тривалого лікування, після якої є порушення дикції. При цьому експерт зазначила, що при проведенні експертизи може взяти до уваги відео, а може і не взяти. Натомість у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що наносив удари потерпілому у верхню частину ділянки його голови, після цих ударів він не втрачав свідомості, а його дикція при розмові не була порушена, удару в ділянку щелепи ОСОБА_9 він не наносив. Свідомість потерпілий втратив після того, як йому в лежачому положенні нанесли удар ногою. За твердженням захисника, експерт не використав при проведенні експертизи надані їй матеріали, у висновку експерта є суттєві неясності, що унеможливлює подальше ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання захисника про призначення повторної судово-медичної експертизи, оскільки відсутні правові підстави для її проведення. Щодо доводів захисника обвинуваченого про неможливість розмежування, хто із обвинувачених спричинив тілесні ушкодження, зазначив, що обвинувачені обвинувачуються у заподіянні тілесних ушкоджень групою осіб, на відео зафіксовані конклюдентні дії трьох осіб, а тому їх дії неможливо розмежувати та з'ясувати, хто і які ушкодження наносив.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно із ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Так, під час судового розгляду судом досліджено висновок експерта № 49 від 15.04.2021.
Згідно з указаним висновком, відповідно до записів у медичній документації в ОСОБА_9 малися наступні тілесні ушкодження: черепно-мозгова травма у вигляді струсу головного мозку, перелом нижньої щелепи з права, забійна рана підочної ділянки з права, численні забої м'яких тканин обличчя, перенісся, губ, вушних раковин. Усі вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися 15.04.2021 року. Під час спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень взаємо-розташування нападника (нападників) та потерпілого могло неодноразово змінюватися. Оскільки всі ушкодження (відповідно до наданого слідчим відео) наносилися у короткий проміжок часу, руками та ногами, та майже всі в обмежену ділянку тіла, а саме в проекцію голови, то розмежувати та вказати точно, яке ушкодження виникло саме від якого удару - не є можливим. Оскільки голова - є обмеженою ділянкою тіла, тому кожен наступний удар, який спричинений в проекцію голови, обтяжує перебіг попереднього, отже, в сукупності весь комплекс вищевказаних тілесних ушкоджень, за ознакою тривалості розладу здоров'я на строк більше ніж 21 добу відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості.
Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_10 пояснила, що для проведення судово-медичної експертизи їй було надано медичну документацію потерпілого ОСОБА_9 та відеозапис, який вона переглянула. Зауважила, що відео та фото не є обов'язковими для виконання судово-медичної експертизи. У потерпілого ОСОБА_9 був наявний діагноз - черепно-мозкова травма у вигляді струсу мозку та багато інших ушкоджень, які були завдані в ділянку голови. Ділянка голови є обмеженою ділянкою, особливістю якої є те, що кожне наступне ушкодження обтяжує перебіг попереднього, а тому розмежувати важкість кожного з тілесних ушкоджень неможливо. До її повноважень не входить встановлення вини особи, хто, куди та як бив, оскільки це є прерогативою інших уповноважених державних органів.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
При розгляді питання щодо проведення експертизи під час судового розгляду суд виходить з того, що ст. 332 КПК України передбачені такі підстави для її призначення, а саме: є дійсними обставини, визначені ст. 242 КПК України, однак експертиза забезпечена не була, а для врегулювання певного питання необхідні спеціальні знання (ч. 1 ст. 332 КПК України); наявні обставини, визначені ч. 2 ст. 332 КПК України, а саме: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; під час судового розгляду виникли підстави, передбачені ч. 2 ст. 509 КПК України; існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
У вказаному кримінальному провадженні встановлено, що підстави, зазначені в ч. 1 ст. 332 КПК України - відсутні, оскільки стороною обвинувачення в порядку ст. 242 КПК України забезпечено проведення судово-медичної експертизи. Щодо підстав, обумовлених ч. 2 ст. 332 КПК України, то фактично захисник у клопотанні посилається на те, що існують достатні підстави вважати висновок експерта неясним та неповним.
Суд ураховує, що первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше, а повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Зокрема, істотними можуть визнаватися порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Згідно зі ст. 22, 26 КПК України вимога справедливого судового розгляду не покладає на суд зобов'язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під час слухання справи. Суд вважає, що захисник такої потреби не довів. Судово-медична експертиза, в результаті якої складено висновок експерта № 49 від 15.04.2021, проведена з дотриманням порядку її призначення, визначеного КПК України на час вчинення такої дії.
Відповідно питання, які порушує сторона захисту в клопотанні, можуть бути з'ясовані на підставі оцінки відповідного висновку в поєднанні з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду справи. Позаяк вони в силу ч. 2 ст. 84 КПК України є процесуальними джерелами доказів, а згідно із ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили. Відповідно до ч. 10 ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження.
Крім того, не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.
Зокрема, доводи, покладені стороною захисту в основу заявленого клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи, фактично зводяться до оцінки доказів, які були досліджені судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Разом з цим на вказаній стадії судового розгляду кримінального провадження суд не уповноважений надавати оцінку дослідженим доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, взаємозв'язку та достатності для підтвердження або спростування пред'явленого обвинувачення.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для призначення повторної судово-медичної експертизи, а тому в задоволенні відповідного клопотання захисника слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 22, 26, 335, 372 КПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про проведення повторної судово-медичної експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1