Справа № 750/7109/24
Провадження № 3/750/2364/24
18 червня 2024 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
представника потерпілого - ОСОБА_1 ,
захисника - Кушнеренка Є.Ю.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи-підприємця, мешканки АДРЕСА_1 , - за ст. 124 КУпАП
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, 06.05.2024 о 23:27 год. ОСОБА_2 в м. Чернігові по пр. Миру, 42, керувала автомобілем «HONDA ACCORD», д.н.з. НОМЕР_1 , по пр. Миру зі сторони вул. Пирогова в напрямку проспекту Перемоги, та на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг проспекту Миру та вул. Івана Мазепи (світлофорний об'єкт не працював) не надала переваги в русі службовому транспортному засобу «TOYOTA Prius», д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні), який рухався зі сторони вул. Київська в напрямку вул. Реміснича з увімкненим проблисковим маячком червоного та синього кольору, виконуючи невідкладне службове завдання, не надала безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу, внаслідок чого трапилось зіткнення, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, осіб постраждалих немає, власникам завдано матеріальних збитків, чим порушила вимоги пункту 3.2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 з протоколом не погодилась, та пояснила, що не порушувала ПДР. Маячок червоний на патрульному автомобілі ввімкнувся за 1 секунду до зіткнення, вже на перехресті. Вона не порушувала ПДР, якби вона їх бачила, то звісно зупинилась би, а не наражала себе та інших на небезпеку. Вона рухалась по головній дорозі і лише на перехресті побачила світло автомобіля, намагалась уникнути зіткнення. Рухалась зі швидкістю приблизно 50 км/год, а після знаку «Головна дорога» приблизно 40 км/год. По напрямку її руху встановлені скляні конуси ТЦ «Акваріум» та кущі, що обмежувало оглядовість. Коли виїхала на перехрестя, одразу побачила автомобіль, до цього не бачила і світла маячків теж, якби бачила, то зупинилась обов'язково. При виїзді на перехрестя їй нічого не заважало, зіткнення відбулося одразу на перехресті.
Представник потерпілого - Департаменту патрульної поліції - ОСОБА_1 суду пояснила, що на її думку в даному випадку є вина обох водіїв. ОСОБА_2 не надала переваги в русі автомобілю, який рухався з червоними та синіми маячками. ОСОБА_2 повинна була бачити машину і переконатись в безпечності руху. Вона повинна була бачити автомобіль, але мабуть відволіклась. Поліцейське авто їхало до ЧОПНЛ, везли водія на освідування, крім того, водій був у форменому одязі, тому виконував службове завдання.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Кушнеренко Є.Ю. просив суд закрити провадження у справі, оскільки його підзахисна їхала по головній дорозі і була впевнена, що інші учасники виконують вимоги ПДР. З ліва обмежена оглядовість і тому вона побачила автомобіль поліції вже перед зіткненням за секунду і не було часу на реагування. Проблискових маячків вона не бачила, оскільки вони не проглядались через будівлі на ділянці дороги, звукового сигналу не було. У автомобіля патрульної поліції не було необхідності у відступі від правил у разі службової необхідності, було звичайне складання протоколу та огляд водія. Їзда з маячками не дає права на відступ від ПДР.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, представника потерпілого, захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Відповідно до ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи - учасники дорожнього руху, які порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктами 1.3, 1.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до ч.6 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що поліцейські, працівники військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, дорожньо-експлуатаційних служб та бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги при виконанні службових обов'язків можуть відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху лише у випадках і при виконанні умов, викладених у них.
Згідно з положеннями п. 3.2 Правил дорожнього руху у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).
Проте, вказаний пункт ПДР України неможливо оцінювати та тлумачити самостійно, оскільки він є продовженням та перебуває у взаємозв'язку з положеннями п. 3.1 ПДР України.
Відповідно до п. 3.1 ПДР України, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.
Комплексний аналіз вказаних положень ПДР України свідчить про те, що водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладене службове завдання, можуть відступати від вимог цих Правил, порушення яких ставиться у провину ОСОБА_2 , лише за умови обов'язкового ввімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та об'єктивної наявності обставин, які б вказували, що такий відступ від вимог ПДР України не порушить безпеку дорожнього руху та не створить загрози іншим учасникам дорожнього руху.
Крім того, порушення п. 3.2 ПДР України буде лише в тому разі, коли водій об'єктивно бачить наближення оперативного транспортного засобу та усвідомлює, що створює для нього перешкоду, в інших випадках відсутні достатні підстави для висновку про порушення водієм п. 3.2 ПДР України, тому, як правило, вказаний пункт має стосуватись водіїв автомобілів, що їдуть попутно або на зустріч автомобілю та відповідно не можуть застосовуватися до обставин, де була обмежена взаємна видимість (наприклад при перетині перехрестя за наявності інших автомобілів, зелених насаджень і таке інше).
З відеозапису вуличної камери відеоспостереження, яким зафіксований момент ДТП, зафіксовано, що транспортний засіб «HONDA ACCORD» під керуванням ОСОБА_2 рухався по головній дорозі, при цьому світлофорні об'єкти на вказаному перехресті не працювали. З ліва від неї перед перехрестям маються зелені насадження та два куполи від ТЦ «Акваріум», де на другорядній дорозі, на якій, перед перехрестям встановлено знак «Stop», з'являється авто патрульних поліцейських, коли авто ОСОБА_2 вже було на перехресті і за секунду до зіткнення в патрульному автомобілі вмикається проблисковий маячок червоного кольору.
Таким чином, як встановлено під час судового розгляду, водій ОСОБА_2 , за вказаних обставин була позбавлена можливості діяти у відповідності до вимог п. 3.2 ПДР України в частині обов'язку надати перевагу в русі транспортному засобу з увімкненим синім проблисковим маячком, оскільки огляд перехрестя був обмежений, автомобіль марки «TOYOTA Prius» рухався без спеціального звукового сигналу та увімкненого проблискового маячка червоного кольору, по другорядній дорозі.
Як вказувалось вище п. 3.2 ПДР України, порушення якого інкримінується ОСОБА_2 , нерозривно пов'язаний з п. 3.1. ПДР України, суть якого лише в тому, що водії оперативних транспортних засобів за обов'язкової та одночасної наявності ряду умов (виконання невідкладного завдання, увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху) можуть відступити від вимог деяких положень ПДР України і за умови дотримання вимог п. 3.1 ПДР України не нестимуть відповідальності за такий відступ від ПДР України. Якщо ж внаслідок такого відступлення від ПДР сталась дорожньо-транспортна пригода або виникла аварійна обстановка, - відсутні підстави стверджувати про дотримання п. 3.1 ПДР України, оскільки наслідки вказують на те, що умова забезпечення безпеки дорожнього руху не була дотримана.
Тобто, з наведеного слідує, що водій ОСОБА_3 , в разі дійсного виконання саме невідкладного службового завдання, мав можливість відступати від певних вимог Правил дорожнього руху, але за умови, що його дії не створюють небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
У свою чергу, ОСОБА_2 , з урахуванням положень п. 1.4 ПДР України, керуючи своїм автомобілем, мала право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ці Правила.
За таких обставин, складений відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом вчинення особою правопорушення та не може бути підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки викладені в ньому обставини вчинення, на думку посадової особи, яка склала протокол, правопорушення спростовуються дослідженими доказами та встановленими в судовому засіданні обставинами вчиненої дорожньо-транспортної пригоди.
Разом з тим, приведений вище аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до пояснень представника потерпілого ОСОБА_1 , які суперечать встановленим судом обставинам, оскільки доказів на підтвердження вказаних у протоколі обставин, в тому числі тих, що стосуються виконання саме невідкладного службового завдання працівником поліції - до матеріалів справи, які надійшли до суду з УПП, не долучено.
До того ж, суд зауважує, що така обставина як «виконання невідкладного службового завдання водієм службового транспортному засобу «TOYOTA Prius», д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) ОСОБА_3 », зазначена у протоколі, не була доведена в судовому засіданні і доказів на її підтвердження суду надано не було. Представник потерпілого посилалась в судовому засіданні на те, що останнім виконувалось саме невідкладне службове завдання, яке полягало в доставленні водія на освідування до ЧОПНЛ, однак суд не може погодитись з твердженням, що таке було саме невідкладним завданням, оскільки доставка водія в медичний заклад для проходження процедури освідування не є таким, оскільки таке не направлено на врятування життя або майна людини і вочевидь в даному випадку не дає права працівнику поліції відступити від виконання вимог ПДР України. А будь-яких доказів щодо цього до протоколу взагалі не долучено і суду надано не було.
Так, відповідно до положень пункту 5 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС України від 27.04.2020 року № 357 (далі - Інструкція), з урахуванням отриманої від заявника (інших джерел) інформації про вид, ступінь тяжкості, стадію та наслідок правопорушення або події, їх завершеності (закінченості), часу, який минув після вчинення правопорушення або виникнення події, місця перебування правопорушника та його суспільної небезпеки, заяви (повідомлення) поділяються на такі, що: мають високий ступінь загрози особам та поліцейським (повідомлення категорії «Альфа»); потребують негайного оперативного реагування (повідомлення категорії «Бета»); відпрацьовуються в звичайному режимі (повідомлення категорії «Гамма»); не потребують оперативного реагування (повідомлення категорії «Дельта»).
Пунктами 6, 7, 8, 9 вказаної Інструкції визначено, що до заяв і повідомлень з високим ступенем загрози особам та поліцейським (повідомлення категорії «Альфа») належать: 1) повідомлення осіб, у змісті яких наявна інформація про злочини, які тривають і вчиняються із застосуванням (використанням) вогнепальної зброї, вибухових пристроїв або/та речовин (інших пристроїв, що можуть завдати фізичну шкоду правопорушнику та особам, які його оточують, а також про перебування (місцезнаходження, переховування) осіб, які їх скоїли, та вчинення ними збройного опору; 2) повідомлення, за якими введено поліцейські операції «Сирена», «Грім», «Заручник». До заяв і повідомлень, які потребують негайного реагування (щойно вчинені або тривають) (повідомлення категорії «Бета»), належать повідомлення осіб, у змісті яких наявна інформація про правопорушення або події за умови, якщо: на час отримання повідомлення вони тривають, тобто відбуваються (продовжуються) в реальному часі; з часу їх учинення до моменту отримання повідомлення минуло не більше 15 хвилин (правопорушення, яке щойно вчинене). З урахуванням географічних, демографічних, економічних, соціальних та інших особливостей населеного пункту, місцевості та/або місця вчиненого правопорушення або події, а також криміногенної ситуації в регіоні (районі, місцевості) за рішенням начальника ГУНП (особи, яка виконує його обов'язки) зазначений час може бути збільшено; наявна інформація про місцезнаходження особи, яка причетна до вчинення правопорушення або події; особи, які постраждали внаслідок правопорушень (подій) та/або нещасних випадків, перебувають у безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я, і потребують невідкладної допомоги поліції (далі - особи, які потребують допомоги) - незалежно від часу, який минув з моменту їх учинення до отримання поліцейськими (працівниками поліції) такого повідомлення. До заяв і повідомлень, які відпрацьовуються в звичайному режимі (повідомлення категорії «Гамма»), належать повідомлення осіб, у змісті яких наявна інформація про правопорушення або події, які вчинені за відсутності умов, передбачених пунктами 6 - 8 цього розділу. До заяв і повідомлень, які не потребують оперативного реагування (повідомлення категорії "Дельта"), належать: заяви і повідомлення, у змісті яких відсутні будь-які ознаки правопорушення, а реагування на них не належить до повноважень поліції, звернення довідково-інформаційного характеру; матеріали органу досудового розслідування поліції або інших правоохоронних органів, заяви про вчинені правопорушення або події, що надійшли до поліції поштою та не потребують невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на місце події з метою припинення правопорушення, збереження слідів злочину, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції.
Отже, з огляду на положення вищевказаної Інструкції, суд констатує, що екіпаж патрульної поліції за участю ОСОБА_3 06 травня 2024 року о 23 год. 27 хв. не виконував саме невідкладеного службового завдання, оскільки таке, вочевидь не віднесено до категорії «Альфа» чи «Бета».
Тобто, дослідивши докази по справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №884817 від 07.05.2024, копію схеми місця ДТП від 06.05.2024, копії письмових пояснень учасників ДТП від 06.05.2024, копію протоколу серії ААД №884823 від 07.05.2024 складного відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, відеозапис до протоколу серії ААД №884817 від 07.05.2024, а також наданий захисником ОСОБА_4 диск з відеофайлами вуличної камери відеоспостереження, враховуючи, як пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності так і представника потерпілого, суд приходить до висновку, що не знайшло свого підтвердження порушення ОСОБА_2 пункту 3.2 ПДР України, і такі об'єктивні докази, що вказували б на її вину відсутні.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
За таких умов суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, щодо часу, місця та способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 284 п. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь