Справа №2-255/2010 р.
Іменем України
25 серпня 2010 року Феодосійський міський суд АРК у складі:
Головуючого судді Терентьєва А.М.,
при секретарі Копосовой Н.І.,
за участю представника відповідача Білогуб Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним та відміну наказу про звільнення, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи позовні вимоги тим, що розпорядженням начальника ФРЕС від 01.12.2006 р. №134 його було відсторонено від виконання обов'язків як інженера групи аудиту після чого йому доручалася лише робота, не пов'язана з укладенням договорів з конкретними абонентами. Розпорядженням начальника Феодосійського РЕМ Яцкуляка Я.Й. №94 від 07.06.2007 р. його було призначено відповідальним за проведення паспортизації та відсторонено від виконання будь-яких інших робіт. За розподілом за зонами між конкретними інженерами абонентів за розпорядженням від 09.02.2007 р. №10 він не був закріпленим ні за жодним об'єктом та зоною. Згідно наказу генерального директора ВАТ «Крименерго» про звільнення №100-В від 18.03.2008 р., за ДПКЗ «Олімпійський» було закріплено інженера ОСОБА_4 згідно вказівки начальника РЕМ №10 від 09.02.2007 р. Тобто, він не був відповідальним за укладення договорів з вказаним підприємством та у наказі про звільнення №100-В від 18.03.2008 р. на нього покладені обов'язки, які він не виконував, в виконувала інша особа. Крім того, згідно наказу про звільнення, обставини нібито допущеного порушення стали відомі керівництву 20.12.2007 р., а згідно наказу його звільнено 18.03.2008 р., тобто дисциплінарне стягнення застосоване до нього з порушенням встановленого законом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності -три місяці від дня виявлення проступку, чим порушені норми ст..148 КЗпП України. Також, вважає звільнення незаконним оскільки наказ про звільнення №100-В від 18.03.2008 р. заснований на наказі ВАТ «Крименерго» № 108-В від 19.03.2007 р. про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, визнаного рішенням Феодосійського міського суду АРК від 20.02.2008 р. незаконним та скасованим. Вважає своє звільнення незаконним, просить суд скасувати наказ про звільнення та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити, визнати наказ недійсним, скасувати його, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час змушеного прогулу з моменту звільнення по день розгляду справи в суді.
Представник відповідача, що діє за належним дорученням, з позовними вимогами не згоден, пояснив суду, що позивачу на законних підставах оголошено догану наказом №100-В від 18.03.2008 р. та строк притягнення його до відповідальності не пропущено, оскільки керівництву ВАТ «Крименерго» стало відомо про обставини, викладені в листі директора ДПКЗ «Олімпійський» від 21.11.2007 р. про те, що ОСОБА_2 брав гроші за спожиту електроенергію особисто лише після проведення службової перевірки тобто 20.12.2007 р., крім того рішення суду від 20.02.2008 р. було оскаржено, не вступило в законну силу, та попередній наказ не вважався скасованим, ОСОБА_2 наказом від 25.02.2008 р. поновлено на посаді за рішенням суду з 23.07.2007 р., тобто строк для притягнення його до відповідальності не пройшов. Вважає дії підприємства правильними, просить суд у позові відмовити.
Згідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами, які беруть участь у справі і інших осіб, доказів.
Суд, вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи та вважає встановленими наступні факти.
Відповідно до ст.21 КЗпП України,трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою,за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою,з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства,установи,організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Судом встановлено, що рішенням Феодосійського міського суду АРК від 20.02.2008 р. було визнано незаконним та скасовано наказ №108-В від 19.03.2007 р. про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2, визнано та скасовано наказ №311-К від 23.07.2007 р. про звільнення ОСОБА_2 за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов'язків, та поновлено ОСОБА_2 на роботі з 23.07.2007 р.
Вказане рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 роботі було виконане та наказом від 25.02.2008 р. №71-К його було поновлено на роботі з 23.07.2007 р.
Наказ №108-К від 19.03.2007 р. яким ОСОБА_2 було оголошено догану за недобросовісне виконання своїх службових обов'язків, що призвело до безоблікового користування електроенергією підприємців в курортний сезон 2006 р., було скасовано рішенням Феодосійського міського суду АРК від 20.02.2008 р.
Рішення Феодосійського міського суду АРК від 20.02.2008 р. було оскаржене але залишено без змін.
Суд встановив, що наказом №108-В від 18 березня 2008 р. ОСОБА_2 було звільнено за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов'язків на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, та підставою звільнення у наказі було вказано на заяву директора ДПКЗ «Олімпійський» Присяжного та службову записку від 20.12.2007 р, а як на доказ систематичності невиконання службових обов'язків послалися на наказ №108-К від 19.03.2007 р.
Враховуючи, що наказ №108-К від 19.03.2007 р. скасовано рішенням Феодосійського міського суду АРК від 20.02.2008 р., рішення набрало законної сили, то посилання на вказаний наказ як на ознаку систематичності не є законним та обґрунтованим.
Відповідачем пропущено також місячний строк накладення дисциплінарного стягнення, встановлений ст..148 КЗпП України, перебіг якого починається з дня виявлення проступку. Враховуючи, що лист директора ДПКЗ «Олімпійський» датовано 21.11.2007 р., та у вказаний день його отримано керівництвом ВАТ «Крименерго», 20.12.2007 р. була підготовлена службова записка начальника ОВА А.П. Кирова за результатами службової перевірки, то датою виявлення можна вважати саме 20.12.2007 р. Але ОСОБА_2 за вказане порушення притягнуто до відповідальності через три місяці, тобто строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлений ст..148 КЗпП України є пропущеним. Зворотньої сили вказана стаття не має, посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 поновлено на посаді з 23.07.2007 р. та тому він має нести відповідальність не відповідає вимогам закону та судом до уваги не приймається.
Згідно п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовій договір за ініціативою власника може бути розірвано лише в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до п.22 Постанови Пленуму ВС України „Про практику розгляду судами трудових спорів” №9 від 06.11.1992 р., роз'яснюється, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявились порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.3 ст.40 КЗпП України, чи додержано власником передбаченого ст.ст.147-1,148,149 КЗпП правил та порядку застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувались вже за цей проступок дисциплінарні стягнення, чи враховувалась при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота.
На думку суду, встановлені судом обставини не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_2 з роботи за систематичне невиконання покладених на нього обов'язків, оскільки відсутня ознака систематичності.
В зв'язку з викладеним суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані.
Однак, суд вважає, що позивачем без поважних причин пропущено місячний строк звернення до суду по справах про звільнення, встановлений ст.233 КЗпП України, перебіг якого починається з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Як вбачається з наданої представником ВАТ «Крименерго» копії книги обліку руху трудових книжок та вкладишів до них, ОСОБА_2 отримав трудову книжку 18.03.2008 р. Тобто, останній строк його звернення до суду в даному випадку-18.04.2008 р. Але згідно до поштового штемпелю на конверті, документи здано на пошту 25.04.2008 р., тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду. Поважних причин пропуску строку звернення до суду позивач в судовому засіданні не надав.
Як встановлено у п.4 Постанови Пленуму ВС України „Про практику розгляду судами трудових спорів” №9 від 06.11.1992 р., встановлені ст..ст.228,233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також-навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Якщо місячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.
Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані, але ним без поважних причин пропущено строк звернення до суду, поважних причин пропуску строку звернення до суду позивач в судовому засіданні не надав, заяв про поновлення пропущеного строку не заявляв, то суд вважає, що у позові ОСОБА_2 необхідно відмовити в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.40 п.3,ст.148,233 КЗпП України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набуває чинності протягом 10 днів після його оголошення, якщо протягом зазначеного строку не буде подана апеляційна скарга.
Рішення може бути оскаржене в порядку апеляції в Апеляційний суд АРК через Феодосійський міський суд шляхом подачі у 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно. Суддя
Секретар