18.06.2024 Справа № 756/328/24
Справа № 756/328/24
Провадження № 2/756/1718/24
15 травня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участі секретаря судового засідання Косянчук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь безпідставно набуті грошові кошти у сумі 2 937 євро, а також витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування вказаного позову зазначено, що у лютому 2019 року до позивача звернулася його рідна сестра ОСОБА_2 з проханням надати їй грошові кошти на розвиток бізнес-проєкту.
За усною домовленістю щодо реалізації вказаного проєкту позивачем за період з 08.02.2019 по 09.10.2019 були перераховані грошові кошти на загальну суму 2 937 євро.
На підтвердження факту отримання вказаних коштів відповідач обіцяла надати розписки, а грошові кошти з часом повернути.
Разом з тим, відповідач розписки із зазначенням підстав отримання грошових коштів не надала, а грошові кошти не повернула. Позивач звертався до відповідачки з листом-претензією з вимогою повернути отримані нею кошти, яка була проігнорована відповідачем. У зв'язку з наведеним позивач змушений звернутись з вказаним позовом до суду.
Ухвалою суду від 18.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 30.01.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, в якій просила задовольнити позовні вимоги та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена у встановленому законом порядку, відзив на позов до суду не надіслала.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк», у період з 08.02.2019 по 09.10.2019 ОСОБА_1 зі свого карткового рахунку № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти на загальну суму 2937 євро: 08.02.2019 - 315 євро; 26.02.2019 - 300 євро; 18.03.2019 - 800 євро; 10.05.2019 - 800 євро; 01.10.2019 - 312 євро та 09.10.2019 - 410 євро.
Призначення платежу під час здійснених переказів не зазначене, разом з тим відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами того, що грошові кошти були перераховані позивачем на рахунок відповідача у якості допомоги на реалізацію бізнес-проєкту відповідача за умови їх повернення позивачу. Будь-яких розписок на підтвердження існування між сторонами правовідносин, що витікають з договору позики, із зазначенням підстав отримання грошових коштів ОСОБА_2 позивачу не надавала.
24.10.2022 позивачем на адресу ОСОБА_2 направлено лист-претензію з проханням повернути вказані грошові кошти, що підтверджується описом вкладення; фіскальним чеком та інформацією про відправлення (трекінг - 0200253791194).
Станом на день ухвалення рішення відповідачем не надано суду доказів повернення грошових коштів позивачу.
Главою 83 ЦК України регулюються правовідносини, що виникають внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутноcтi збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».
Таким чином, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22, зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов'язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 без правової на те підстави отримала грошові кошти від позивача та станом на день розгляду справи їх не повернула, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 2 937 євро.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1239,65 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 2 937 (дві тисячі дев'ятсот тридцять сім) євро 00 центів, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1239 (одна тисяча двісті тридцять дев'ять) гривень 65 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного судового рішення - 18.06.2024.
Суддя О.О. Тиха