Справа №567/718/24
Провадження №2/567/324/24
13 червня 2024 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про повернення стягнених коштів за виконавчим написом нотаріуса
ОСОБА_1 звернувся до Острозького районного суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Вердикт Капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький А.А., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., у якому просить стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» 10214,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконавчий напис, вчинений 10.01.2022 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.М. за реєстровим номером 1983, у судовому порядку визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому сплачені позивачем на підставі вказаного виконавчого напису кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу.
Ухвалою суду від 24.04.2024 було відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Від відповідача на адресу суду відзив не надходив.
Треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору правом подати суду письмові пояснення щодо позову не скористались.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи не подавали.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 10.01.2022 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1983 (далі - виконавчий напис), яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», який є правонаступником ТОВ «ІНФІНАНС» суму заборгованості, що становила 27361,98 грн. та складалась з: суми заборгованості по тілу кредиту - 2999,98 грн., заборгованості по відсоткам та комісії - 23862 грн. та плати за вчинення виконавчого напису.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. від 03.02.2022 відкрито виконавче провадження №6848685 з виконання вказаного виконавчого напису.
У листі від 20.03.2024 №18287 приватний виконавець Папроцький А.А. повідомляє, що в порядку примусового виконання виконавчого напису №1983 від 10.01.2022, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» боргу в розмірі 27361,98 грн. приватним виконавцем з боржника стягнуто на користь зазначеного товариства 10214,53 грн.
В подальшому рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 15.01.2024 у справі №567/1558/23, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький А.А., визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10.01.2022 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.М. за реєстровим номером 1983, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суми заборгованості в розмірі 27361,98 грн.
Предметом даного позову є вимоги про повернення грошових коштів, сплачених позивачем на підставі виконавчого напису нотаріуса, визнаного у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення 83 Глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз ст.1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Оскільки рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 15.01.2024 у справі №567/1558/23 виконавчий напис, вчинений 10.01.2022 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.М. за реєстровим номером 1983, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суми заборгованості в розмірі 27361,98 грн. визнано таким, що не підлягає виконанню, то отримані відповідачем на підставі вказаного виконавчого напису кошти в сумі 10214,53 грн. підлягають поверненню позивачу на підставі ст.1212 ЦК України, оскільки підстава, на якій вони були отримані, відпала.
При цьому, суд виходить і з того, що хоча кредитний договір, на виконання якого було вчинено виконавчий напис, є дійсним, однак це не спростовує факту визнання виконавчого напису, на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача, таким, що не підлягає виконанню, що є підставою для повернення таких коштів. При цьому, суд враховує, що питання наявності та/або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором може бути предметом окремого судового розгляду.
Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Позивач просить стягнути на свою користь витрати в сумі 1211,20 грн., понесені ним у зв'язку зі сплатою судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судове рішення ухвалене на користь позивача, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1211,20 грн. витрат на сплату судового збору.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до наданих доказів вбачається, що 15.03.2024 між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Волошин і партнери» в особі керуючого партнера Волошина Л.С. було укладено договір про надання правової допомоги №46 за вимогами ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал» про повернення стягнутого за виконавчим написом нотаріуса. На підставі зазначеного договору, виданого адвокатським об'єднанням «ВОЛОШИН І ПАРТНЕРИ» на ім'я адвоката Волошина Л.С. 11.04.2024 було видано ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 .
Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу, наданого разом з позовною заявою позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 передбачалось надати правничі послуги: підготовка позовної заяви до суду, опрацювання судової практики, законодавства, яке стосується предмету позову, підготовка інших процесуальних документів та вартість зазначених послуг становила 1500 грн., а також представництво інтересів в Острозькому районному суді Рівненської області та вартість зазначеної послуги становила 1500 грн.
15.03.2024 щодо вказаного договору було складено рахунок-фактуру №34.
З квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 27.03.2024 встановлено, що ОСОБА_1 сплатив отримувачу АО «Волошин і партнери» 3000 грн. гонорару згідно з договором від 15.03.2024.
Водночас, в судовому засіданні встановлено, що представник позивача - адвокат Волошин Л.С. участі в судових засіданнях в суді першої інстанції не брав у зв'язку з тим, що справа розглядалась без виклику сторін.
Таким чином, сума судових витрат, заявлених до відшкодування, не відповідає умовам договору про надання професійної (правничої) допомоги в цій частині.
Водночас, 15.05.2024 на адресу суду надійшло заперечення на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому представник позивача, зазначаючи, що таке клопотання відповідачем було подано 01.09.2024 та обґрунтовується тим, що до позовної заяви не додано документів, що визначені законом на підтвердження витрат на надання правової допомоги, відсутні документи на відшкодування таких витрат, а також тим, що правнича допомога вартістю 1500 грн. в частині представництва інтересів в суді не надавалась, представник позивача, погоджуючись з тим, що справа розглядалась без повідомлення (виклику) сторін, вказує на те, що позивачу було надано послуги у виді підготовки відповіді на відзив на позовну заяву, підготовка заперечення на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та наполягає на стягненні з відповідача 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
Розглядаючи справу в цій частині слід відмітити, що до суду у зв'язку з розглядом цієї справи ні відзив на позовну заяву, ні клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу від відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» не надходили. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про те, що у позивача не виникло право подавати до суду відзив на позовну заяву та заперечення на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Окрім того, попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, який було подано позивачем до суду разом з позовною заявою в п.1 містить відомості про те, що окрім підготовки позовної заяви до суду, опрацювання судової практики, законодавства, яке стосується предмету позову в перелік робіт, які було визначено сторонами договору про надання правової допомоги №46 було включено і роботи по підготовці інших процесуальних документів, а отже підготовка відзиву на позовну заяву та заперечення на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, як інші процесуальні документи, вже була визначена сторонами договору про надання правової допомоги №46 до оплати в розмірі 1500 грн. і додаткової оплати не потребувала. При цьому, суд бере до уваги, що стороною позивача зазначена послуга, саме у зв'язку з відсутністю надання послуги у виді представництва в Острозькому районному суді Рівненської області, була замінена на іншу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Окрім того судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що саме такий документ позивачем не було подано, а попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України, мав бути поданий разом з позовною заявою, позивачем було змінено, що не відповідає вимогам ЦПК України.
Водночас, з врахуванням того, що розмір витрат на надання правової допомоги, які просить стягнути позивач по тих видах робіт (наданих послугах), які дійсно надавались позивачу не є явно завищеним, то відповідно до приписів п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягають витрати, пов'язані з розглядом справи і понесені позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн., з врахуванням того, що послуга у виді здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції йому не надавалась.
Керуючись статтями 5, 12, 13, 141, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10214,53 грн., 1211,20 грн. витрат на сплату судового збору та 1500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (місце знаходження: м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5 Б, код ЄДРПОУ 36799749),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович (місце знаходження: м.Рівне, вул.Гетьмана Мазепи, 4а/6а, офіс 304),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович (місце знаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Є.Коновальця, буд.433, кім.28-29).
Повний текст рішення складено 18.06.2024.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.