Ухвала від 04.06.2024 по справі 369/9034/24

Справа № 369/9034/24

Провадження № 1-кс/369/1835/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

ВСТАНОВИЛА:

До слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Скаржник просив зобов'язати службових осіб Відділу поліції № 1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Київській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_4 про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України та ч.1 ст.194 КК України.

В обґрунтування вимог зазначив, що 08 грудня 2023 року до Відділу поліції № 1 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області направлено Заяву ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України та ч.1 ст.194 КК України. Вказана заява зареєстрована 26.12.2023 вх.номер 23348. В заяві викладені обставини скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України та ч.1 ст.194 України ОСОБА_5 в наслідок чого, мені завдано матеріальної шкоди на суму 188 340 грн за наступних обставин: Між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 у травні 2023 року укладено усний договір (домовленість) щодо проживання останнього з сім'єю у будинку ОСОБА_4 , власником якого вона є. Оскільки у лютому 2023 року ОСОБА_4 з сім'єю, а саме: донькою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сином ОСОБА_7 та чоловіком ОСОБА_8 виїхали на лікування до Німеччини, так як син є інвалідом ІІІ групи, ОСОБА_4 - інвалідом ІІ групи (травма хребта отримана внаслідок вибухової хвилі під час здійснення евакуаційних рейсів - евакуації людей з зони бойових дій) і будинок залишався порожнім без догляду, було домовлено, що ОСОБА_5 буде безкоштовно проживати з сім'єю - дружиною (співмешканкою) ОСОБА_9 (моб.номер НОМЕР_1 ) донькою 15 років у будинку ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , та відшкодовувати вартість комунальних послуг. Весь час до вересня 2023 ОСОБА_5 вчасно сплачував комунальні платежі, проте іноді сусіди дзвонили ОСОБА_4 та говорили про те, що з будинку їм чутно голосні крики між подружжям схожі на сварки та бійки. З жовтня 2023 року оплата комунальних послуг припинилась і ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_5 знайти інше місце проживання та виїхати з будинку. З листопада 2023 року ОСОБА_5 з будинку не виїхав, кошти за комунальні платежі не сплачував, перестав виходити на телефонний зв'язок. 01.12.2023 на прохання ОСОБА_4 , її сусід ОСОБА_10 (моб. номер НОМЕР_2 ) та похресниця ОСОБА_11 (моб. номер НОМЕР_3 ) прийти до будинку, щоб перевірити, чи виїхав ОСОБА_5 з будинку. Коли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 увійшли до двору, то виявили біля хвіртки на землі 3 (три) зв'язки ключів, в дворі нікого не було, жодних ознак знаходження людей на території подвір'я не було. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 побачили відчинені двері до господарської будівлі (сарай) виявили відсутність генератора, який був придбаний ОСОБА_4 у 2022 році (чек на придбання генератора додається). Зайшовши до будівлі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 побачили гармидер у будинку, понівечені міжкімнатні двері на яких вбачаються пошкодження від ударів ніг, у дверях на кухню та в одну кімнату вибито скло (фото дверей додається), відсутність 3- х електричних конвекторів (батареї), розтрощені меблі, побиту посуду, розкидане сміття, крім того в одній з кімнат, було виявлено пропажу золотого наручного годинника приблизно 18 століття, що є подарунком бабусі ОСОБА_4 . Після виявлення крадіжки речей та побаченого у будинку ОСОБА_11 зателефонувала ОСОБА_4 та розповіла їй про побачене. Після неодноразових спроб додзвонитися до ОСОБА_5 , 01 грудня 2023 ОСОБА_4 вдалося додзвонитися та в телефонній розмові вона просила повернути викрадені речі та відшкодувати завдану матеріальну шкоду, проте ОСОБА_5 не був налаштований на проведення розмови і вживаючи нецензурну лайку і образливі висловлювання на адресу ОСОБА_4 сказав, що він нічого не знає і він нічого не брав та в подальшому перервав розмову та більше на зв'язок не виходив. ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне, незаконне заволодіння чужим майном, вчинив протиправні дії, ретельно продумавши та спланувавши їх. Свідченням цьому є той факт, що останній знав про неперебування в той час в Україні ОСОБА_4 , підібрав час її відсутності, і скориставшись моментом здійснив крадіжку та пошкодження майна. В заяві від 08.012.2023 року ОСОБА_4 просила: невідкладно внести відповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст.185, ч.1 ст.194 Кримінального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей, допитати в якості свідків ОСОБА_10 (моб. номер НОМЕР_4 ), ОСОБА_12 (моб. номер НОМЕР_5 ), ОСОБА_11 (моб. номер НОМЕР_3 ), ОСОБА_13 (моб. номер НОМЕР_6 ) та повідомити ОСОБА_4 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 про результати розгляду заяви про вчинення кримінального правопорушення.

В судове засідання представник скаржника не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. До канцелярії суду подала заяву, про розгляд справи без її участі, просила скаргу задовольнити в повному обсязі.

Слідчий ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області в судове засідання не з'явився, відсутність якого не є перешкодою для розгляду скарги у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України.

Фіксація під час розгляду клопотання за допомогою технічних засобів на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалась, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Проаналізувавши доводи скарги та вивчивши її матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Як вбачається зі змісту скарги, 08 грудня 2023 року до Відділу поліції № 1 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області направлено заяву ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України та ч.1 ст.194 КК України. Вказана заява зареєстрована 26.12.2023 року за вх.номер 23348.

Однак, підтвердження того, що Відділенням поліції № 1 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області внесено відомості про зазначене вище кримінальне правопорушення відсутні.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France)).

Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Діюче кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119) сторін цих відносин, відповідно.

У цьому випадку, запроваджені внутрішні процедури щодо порядку та строків внесення даних до ЄРДР кореспондуються з норми наведеної ст. 214 КПК України.

Як наслідок, з вище зазначеної правової норми (ст. 214 Кодексу) та запроваджених внутрішніх процедур випливає, що нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов'язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внесення за нею відомостей до ЄРДР так, як згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

При цьому, згаданий обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене підтверджується імперативними положеннями ст. 214 КПК, з даного питання, так як дискреційні повноваження суб'єкта оскарження, у цій ситуації, є обмеженими, а останній має вчинити прямо визначену у КПК дію, яка полягає у внесенні даних до ЄРДР за зверненням.

Тобто, норми КПК не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Бо, як зазначив ЄСПЛ у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

У даному випадку встановлено, що суб'єктом оскарження було отримано від особи, яка подала скаргу повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, але за ним, у строки визначені ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР унесено не було.

У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх порушень та уникати виконання своїх обов'язків, а у цій ситуації, суб'єкт оскарження не дотримався власних внутрішніх правил та процедур, щодо умов внесення відомостей до ЄРДР.

Тим самим позбавили особу, яка подала заяву про злочин, як сторону, у взаємовідносинах, що склалися між ними з моменту подання такого звернення про злочин, розумної можливості представити свою справу за таких умов, які б не ставили його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (суб'єктом оскарження).

За таких умов, з урахуванням наведеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів, на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в частинні зобов'язання суб'єкта оскарження вчинити дії передбачені ст. 214 КПК України.

Керуючись ст. 214, 216, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - задовольнити.

Зобов'язати посадових осіб відділу поліції № 1 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості на підставі заяви ОСОБА_4 від 08 грудня 2023 року, зареєстрованої 26 грудня 2023 року за вх.номер 23348, про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
119794576
Наступний документ
119794578
Інформація про рішення:
№ рішення: 119794577
№ справи: 369/9034/24
Дата рішення: 04.06.2024
Дата публікації: 20.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.06.2024)
Дата надходження: 27.05.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
04.06.2024 14:05 Києво-Святошинський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ФІНАГЕЄВА ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ФІНАГЕЄВА ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА