(додаткова)
18 червня 2024 року місто Чернівці справа №727/11088/23
провадження №22-з/822/54/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Височанської Н.К.,
суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.
секретар Собчук І.Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Мельник Степанії Георгіївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.
Короткий зміст рішень суду
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 28 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - відмовлено повністю.
Повний текст рішення складено 29 березня 2024 року.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Р.М. - залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 28 березня 2024 року - залишено без змін.
Повний текст постанови складено 12 червня 2024 року.
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення
13 червня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Мельник С.Г. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Посилалася на те, що ОСОБА_2 понесла судові витрати з оплати послуг з надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в сумі 5100 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткової постанови підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін
За приписами ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчать довідки про доставку електронних листів до електронного кабінету сторін в системі «Електронний Суд», які наявні в матеріалах справи (том 2 а.с.11-19).
Представник ОСОБА_2 - адвокат Мельник С.Г. в поданій заяві просила розглядати заяву у її відсутність (а.с.3), інші учасники справи про поважність причин неявки суд не повідомили.
Згідно із статтею 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі №755/20287/21.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Отже, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду заяви, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути заяву за відсутності сторін.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч.2-3 вказаної статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч.1 ст.1 зазначеного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статей 1, 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що:
«127.Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Тобто з аналізу викладеного слід зробити висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.
Оскільки підставою для ухвалення додаткового рішення, визначеною п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, є не вирішення судом такого питання, то вказане може мати місце лише за умови дотримання загального порядку надання стороною, яка ставить питання про відшкодування судових витрат, - подання не лише такого клопотання, але й відповідних доказів судових витрат.
Аналіз вказаних норм вказує на те, що для наявності підстав щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заявник повинен дотриматись вимог визначених ст.ст.133, 134, 137, 141 ЦПК України, а саме: подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи та до закінчення судових дебатів у справі сторона повинна зробити відповідну заяву про подачу відповідних доказів для стягнення судових витрат.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідача по справі ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції представляла адвокат Мельник С.Г. на підставі Ордеру Серія №1085899, який виданий на підставі Договору про надання правової допомоги у Чернівецькому апеляційному суді від 02 травня 2024 року (том 1 а.с.207).
В поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Мельник С.Г. зробила відповідну письмову заяву про те, що докази понесених судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції будуть ними надані протягом п'яти днів після винесення рішення по справі (том 1 а.с.206 на звороті).
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Р.М. - залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 28 березня 2024 року - залишено без змін.
Повний текст постанови складено 12 червня 2024 року.
Пунктом 1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, адвокатом Мельник С.Г. надано Договір на надання правової допомоги від 02 травня 2024 року, довідку-акт приймання-передачі виконаних робіт від 23 травня 2024 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 23 травня 2024 року про перерахування коштів клієнтом ОСОБА_2 адвокату Мельник С.Г., додаток №1 до договору про надання правової допомоги (том 2 а.с.4, 4-а, 5-6, 7).
13 червня 2024 року адвокатом Мельник С.Г. надіслано адвокату Марченко Р.М. на його електронну адресу зареєстровану в електронному кабінеті системи «Електронний Суд» копію заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками доданими до неї, що підтверджується фото листом (том 2 а.с.9).
Згідно з пунктом 4.1. Договору про надання правової допомоги від 02 травня 2024 року, вбачається, що довіритель за послуги сплачує представнику винагороду в розмірі: за домовленістю згідно додатку до договору (том 2 а.с.6).
Згідно Додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 02 травня 2024 року, клієнт ОСОБА_2 та адвокат Мельник С.Г. на виконання умов Договору про надання правової допомоги уклали Додаток №1, згідно якого адвокат надала правову допомогу у вигляді: надання консультації, складання відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на клопотання про виклик свідків та підготовки для подачі відзиву тривалістю три години, де вартість однієї години складає 1200 грн, що разом становить 3600 грн.; представництво інтересів довірителя в судових засіданнях, тривалістю одну годину, де вартість однієї години складає 1500 грн. (том 2 а.с.7).
Згідно довідки-акту приймання-передачі виконаних робіт від 23 травня 2024 року до договору про надання правничої допомоги №б/н від 02 травня 2024 року вбачається, що адвокатом Мельник С.Г. на надання послуг з правничої допомоги в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 було надано правову допомогу у вигляді: надання консультації, складання відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на клопотання про виклик свідків та підготовки для подачі відзиву тривалістю три години, де вартість однієї години складає 1200 грн, що разом становить 3600 грн.; представництво інтересів довірителя в судових засіданнях, тривалістю одну годину, де вартість однієї години складає 1500 грн. Загальна вартість виконаних робіт становить 5100 грн. Послуги надані в повному обсязі та відповідають домовленості сторін. Сторони підтверджують, що не мають претензій одна до одної щодо виконання робіт (том 2 а.с.4).
Отже, ОСОБА_2 документально довела, що нею понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5100 гривень у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Сторона відповідача не скористалася своїм процесуальним правом, звернутись до суду із клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене, оскільки в задоволенні позову відмовлено, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Мельник С.Г. про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат слід задовольнити та стягнути з позивача на користь відповідача 5100 грн. понесених судових витрат на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги, пов'язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Мельник Степанії Георгіївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5100 (п'ять тисяч сто) гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н.К. Височанська
Судді: І.Н. Лисак
І.М. Литвинюк