Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/323/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
13.06.2024 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 27.05.2024, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4, ст. 185, ч. 1,2, ст. 361КК України застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з 27.05.2024 до 16.06.2024, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 27.05.2024 задоволено клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з 27.05.2024 до 16.06.2024. Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4, ст. 185, ч. 1,2, ст. 361КК України.
Мотивуючи дану ухвалу, слідчий суддя зазначив, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчиняти нові кримінальні правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 22.00 год до 06.00 год.
При цьому захисник вважає, що вказана ухвала є необґрунтованою і невмотивованою з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.
Отже, захисник вказує, що визначальним аргументом, що став підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 у виді цілодобового, а не нічного домашнього арешту, як просив захист, стала тяжкість пред'явленої підозри та суворість можливого покарання.
Саме на підставі тяжкості підозри судом зроблено висновок про наявність ризику переховування від досудового розслідування та суду.
Однак, жодних доказів на обґрунтування реальності такого ризику надано не було: ні показань свідків про намір особи переховуватися, ні доказів придбання квитків, ні доказів наявності зв'язків в іншій місцевості, чи фінансових можливостей для такого переховування.
Також, захисник вважає, що відсутній ризик впливу на свідків, про наявність якого безпідставно зазначає слідчий суддя. Жодного доказу того, що ОСОБА_7 вчиняв такі дії або має намір їх вчиняти слідчим не надано та слідчим суддею не досліджено, а тому твердження про наявність такого ризику є лище необгрунтованим припущенням.
Вказує на те, що необхідно приймати до уваги, що ОСОБА_7 навіть без застосування до нього запобіжних заходів належним чином виконував свої процесуальні обов'язки, не чинив перешкод слідству та суду, добровільно приймав участь у слідчому експерименті, своєчасно з'являвся за викликом слідчого, а також до слідчого судді.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не спростовував своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення, висловлював каяття.
У ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу захист наполягав на обранні запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, в силу того що ОСОБА_7 не має родичів та членів сім'ї, які б могли забезпечувати його утримання. Він працює, хоч і не офіційно, однак має власне джерело доходу, яке дозволяє йому забезпечувати власні мінімальні потреби. В той же час застосування цілодобового домашнього арешту позбавляє його можливості працювати та заробляти собі на життя.
Застосовуючи цілодобовий домашній арешт, суду необхідно приймати до уваги, що забороняючи ОСОБА_7 цілодобово залишати місце проживання, він фактично позбавляється можливості навіть придбати собі продукти харчування, або буде змушений порушувати умови домашнього арешту.
За таких обставин вважаю, що суд дійшов неправильного висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також про неможливість запобігти можливим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу та безпідставно застосував один з найбільш суворих запобіжних заходів, який застосовується лише за виключних обставин та згідно практики Європейського суду з прав людини прирівнюється до позбавлення волі за ступенем обмеження свободи.
Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 ,які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України, визначено що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з ч. 2 цієї статті домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги процесуального закону слідчим суддею були дотримані.
Так, захисник в апеляційній сказі вказує, що її підзахисний своєї причетності до вчинення кримінальних правопорушень не заперечує, а тому обґрунтованість підозри не оскаржує.
Колегія суддів не погоджується з твердженнями скаржника про відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем та проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 190, частиною 4 статті 185, частиною 1,2 статті 361 Кримінального кодексу України, деякі з них є тяжкими злочинами, а тому, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що обвинувачений буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиняти нові кримінальні правопорушення,у зв'язку з чим клопотання слідчого задоволено та обґрунтовано застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Також, під час розгляду клопотання прокурора про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя врахував і обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вищевказаних кримінальних правопорушень та міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що застосований відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також повною мірою зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, а ухвалу районного суду слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 376, 177, 178, 181, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 27.05.2024, якою щодо ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з 27.05.2024 до 16.06.2024, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2