Справа номер 237/1605/24
Номер провадження 3/237/2498/24
Іменем України
17.06.24 м. Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Ліпчанський Сергій Миколайович, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення,
передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Мар'їнського районного суду Донецької області надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНК-2/ 1667 вбачається, що в звітному періоді, з 01.01.2024 до 17.03.2024, в АДРЕСА_2 (в місці дислокації служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_3 ), перебуваючи на посаді начальника служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_3 , під час дії особливого періоду, що настав з моменту введення воєнного стану в Україні, будучі військовою службовою особою, відповідальною за організацію і ведення обліку військового майна в службі забезпечення військової частини, за забезпечення частини пальним, мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, які повинні відповідати вимогам державних стандартів і технічних умов, та технічними засобами служби, за правильне їх утримання, зберігання та витрати, на якого також покладено обов'язок знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності, проводити облік та звітність щодо пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів, недбало поставився до військової служби через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків, а саме:
1.Станом на 13.03.2024 не було відпрацьоване донесення про наявність та рух військового майна (додаток 17 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України пункт 13 розділ IV) за лютий 2024 року.
2.В порушення пункту 10.3.6 розділу 10 наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 № 300 “Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України”, інвентаризація по службі пального і мастильних матеріалів щомісячно не проводиться.
3.В порушення вимог, зазначених у пункті 1 розділу XVIII наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 “Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України” (зі змінами), в Книзі обліку наявності та руху військового майна складу пально-мастильних матеріалів (додаток 14 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, пункт 12 розділу IV) обік пального і мастильних матеріалів ведеться в літрах, а не в кілограмах.
4.До Книги обліку наявності та руху військового майна складу пально-мастильних матеріалів (додаток 14 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, пункт 12 розділу IV) разом з пально-мастильними матеріалами обліковані технічні засоби служби пального і мастильних матеріалів, що є порушенням наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 “Про затвердження Інструкції з обліку військового майн Збройних Силах України” (зі змінами), відповідно до пункту 2 до пояснення додатку 14 якого, облік отруйних і сильнодіючих речовин ведеться в окремій книзі обліку наявності та руху військового майна.
5.Під час проведення перевірки, у період з 13 по 17 березня 2024 року відсутні (не представлені) щоденні роздавальні (здавальні) відомості майна служби за березень 2024 року.
6.В порушення пункту 3 розділу XVIII наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 “Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України” (зі змінами), роздавальні (здавальні) відомості по службі оформлюються в кінці місяця.
7.В порушення пункту 12 розділу V наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 “Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України” (зі змінами), звірка служби пального і мастильних матеріалів з підрозділами у визначені строки не проводиться (підтверджуючи документи, записи відсутні).
Як наслідок, вказані порушення призводять до виникнення розбіжностей з регістрами обліку та створюють умови для зловживань в сфері обліку військового майна.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, провину не визнає, повідомляє суд, щодо суті порушень, зафіксованих в протоколі ДНК-2/ 1667 від 18.03.2024 року за результатами позапланової перевірки у військовій частині НОМЕР_3 згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.03.2024 № 176, проведеної у період з 13.03.2024 року по 10.03.2024 року (за напрямком діяльності). Військова частина НОМЕР_3 має низьку укомплектованість особовим складом, зокрема, на три посади діловодів тилу, передбачених згідно зі штатом №57/025, з вересня 2023 року в строю постійно знаходився лише один військовослужбовець. Через це виконання завдань служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_3 забезпечувалось безпосередньо начальником служби, тобто ним. З огляду на це, першочергово службою виконувались ті завдання, які пов'язані із забезпеченням боєздатності підрозділу та виконання ним бойових задач. Всі інші завдання виконуються службою за мірою можливості, але з урахуванням того, щоб в зоні ведення бойових дій не створювати загрози життю особового складу та забезпечення збереження військового майна. Основні підрозділи військової частини НОМЕР_3 виконують бойові задачі на першій лінії зіткнення, їхня потреба у пальному та мастильних матеріалах зазвичай є невідкладною, проте вони не мають можливості відряджати транспортні засобі та водіїв для заправки на значні відстані та тривалий час. У зв'язку з цим, видача їм пального і мастильних матеріалів та оформлення відповідних документів здійснюється максимально близько до позицій відповідних підрозділів тобто в зоні ураження артилерійською зброєю ворога. Це виключає, повне за своєчасне щоденне оформлення всіх документ відповідно до інструкцій, розрахованих на мирний та воєнний чає при розташуванні в місцях постійної дислокації (п.1.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України. Наказ МОУ від 16.07.1997 р №300) оскільки ставить під загрозу життя особового складу та військове майно. Також, з огляду на значні втрати, понесені військовою частиною НОМЕР_3 протягом кінця 2023 року - початку 2024 року, весь особовий склад основних підрозділів бере безпосередню участь в бойових діях, що унеможливлює своєчасне оформлення роздавальних відомостей то своєчасне проведення звірок з підрозділами через те, що відповідальні особи постійно залучаються до несення бойового чергування і не можуть виконувати свої обов'язки у строки, визначені інструкціями, які розраховані на військові частини, що в мирний час здійснюють підготовку військовослужбовців строкової служби. З урахуванням частої зміни відповідальних осіб у підрозділах він вимушений постійно проводити їх навчання, допомагати їм з оформленням документації і перевіряти на правильність.
ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю не погодився з вказаним у протоколі та вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу даного правопорушення.
У своєму додатковому письмовому клопотанні про закриття справи про адміністративне правопорушення , захисник додав, що посадовою особою, яка склала протокол було перелічено правопорушення, які начебто скоїв його підзахисний, але жодних доказів на підтвердження наявності цих порушень суду не надано. Письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просить суд не приймати до уваги. Зазначає, що об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те,що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду,нетривалість служби). Крім того зазначає, що матеріали справи не містять посилання на перелік посадових обов'язків, щодо яких ОСОБА_1 начебто, допустив недбале ставлення до військової служби. До протоколу не додано відомостей про ознайомлення останнього з Інструкцією з обліку військового майна у ЗСУ на яку посилається в протоколі, особа яка його складала. Також в процесі складання протоколу йому не роз'яснювались його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що є грубим порушенням права на захист. Враховуючи недоведеність недбало поставився до військової служби через не сумлінне ставлення до своїх службових обов'язків ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, виключається можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив наступне, дійсно ОСОБА_1 усупереч вимогам законодавства та інструкції не забезпечував належний облік та звітність щодо пального, вів обік пального і мастильних матеріалів в кілограмах, а не в літрах, як це передбачено Інструкцією з обліку військового майна в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 (далі Інструкція) у зв'язку із чим у останнього були розбіжності та нестачі пального. Підтвердив, що під час проведення перевірки у в/ч НОМЕР_3 , було виявлено, що облік в службі пального і мастильних матеріалів в/ч НОМЕР_3 заведений, але начальником служби пального і мастильних матеріалів старшим лейтенантом ОСОБА_1 допущені порушення, саме які викладені в протоколі.
З пояснень свідка ОСОБА_3 , встановлено, що ОСОБА_1 усупереч вимогам законодавства та інструкції не забезпечував належний облік та звітність щодо пального, вів обік пального і мастильних матеріалів в кілограмах, а не в літрах, як це передбачено Інструкцією з обліку військового майна в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 (далі Інструкція) у зв'язку із чим у останнього були розбіжності та нестачі пального. Підтвердив, що під час проведення перевірки у в/ч НОМЕР_3 , було виявлено, що облік в службі пального і мастильних матеріалів в/ч НОМЕР_3 заведений, але начальником служби пального і мастильних матеріалів старшим лейтенантом ОСОБА_1 допущено ряд порушень.
Всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінюючи докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, між іншим, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 254 КУпАП найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 серпня 2023 року № 451/2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 серпня 2023 року № 3275-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
У такий спосіб, з моменту видання первинного Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2023 року Про введення воєнного стану в України» на території України почав діяти режим воєнного стану (особливий період), який триває і до теперішнього часу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 вищевказаного Закону військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).
З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300, визначено наступне:
10.3.6. Інвентаризація матеріальних засобів як самостійна форма контролю у військовій частині (з'єднанні) проводиться внутрішньою перевірочною комісією у строки: пального, мастильних матеріалів і спецрідин - не менше одного разу на місяць;
Відповідно до п. 1 Р. XVIIІ Інструкції з обліку військового майна в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 (далі Інструкція), Облік пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин та спирту ведеться за такими стандартними одиницями виміру: у підрозділі, розміщеному або діючому зі своєю військовою частиною, - у літрах, за найменуваннями, марками та кількістю.
Відповідно до п.3. Р. XVIIІ Інструкції,Відпуск пального зі складу військової частини водію паливозаправника або автоцистерни для заправлення техніки здійснюється під підпис у книзі обліку військового майна, що видається в тимчасове користування. Одночасно начальник служби забезпечення військової частини видає під підпис у книзі реєстрації облікових документів водію паливозаправника (автоцистерни) роздавальну (здавальну) відомість, за якою водій паливозаправника (автоцистерни) проводить заправлення техніки пальним та приймання пального, яке зливається з неї. Заправлення та приймання пального оформляються окремими роздавальними (здавальними) відомостями.
Після закінчення заправлення (приймання) пального роздавальну (здавальну) відомість і пальне, яке залишилося (прийняте), водій паливозаправника (автоцистерни) здає на склад військової частини. Начальник складу ставить свій підпис у книзі обліку військового майна, що видається в тимчасове користування, про приймання від водія паливозаправника (автоцистерни) пального і роздавальних (здавальних) відомостей. У кінці кожного робочого дня начальник складу військової частини в роздавальній (здавальній) відомості підбиває підсумки видачі пального (у літрах і кілограмах) та здає її у відповідну службу забезпечення військової частини.
Відповідно до п.12. Р. V Інструкції, Облік бронетанкового озброєння і техніки, автомобільної техніки і майна, електрогазової техніки та майна, засобів інженерного озброєння та техніки служби пального ведеться командиром підрозділу в книзі обліку за номерами і закріплення військового майна.
Водночас, усупереч наведеним вимогам законодавства ОСОБА_1 з 01.01.2024 р. року до 17.03.2024 р. не забезпечив належний облік та звітність щодо пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів військової частини НОМЕР_3 .
Суд, вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме:
-протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ДНК-2/1667 в якому викладені обставини скоєного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП;
-витягом із наказу №406 від 25.12.2023;
-витягом із наказ №176 від 12.03.2024;
-приписом №161 від 13.03.2024;
-рапортом від 17.03.2024 № 578;
-поясненнями ОСОБА_3 ;
-поясненнями ОСОБА_4 ;
-донесення про наявність та рух пального поточного забезпечення у в/ч НОМЕР_3 ;
-книгою обліку наявності та руху військового майна (служба забезпечення) ПММ;
-книгою обліку наявності та руху військового майна (склад, підрозділ) ПММ;
-роздавальною (здавальна) відомістю №52;
-службовим листом №4234/1 від 16.03.2024;
-службовим листом №1403 від 17.03.2024;
-поясненнями ОСОБА_1 ;
-копією посвідчення офіцера ОСОБА_1 відповідно до якого він є військовослужбовцем;
-витягом із наказу №2 від 13.03.2022 згідно якого, ОСОБА_1 призначено начальником служби пального і мастильних матеріалів;
-довідкою №1411 від 17.03.2024;
-службовим листом №4343/1 від 18.03.2024;
-службовим листом №4350/1 від 18.03.2024;
-службовим листом №4594/1 від 20.03.2024.
Вище наведене спростовує доводи правопорушника та його захисника, про те, що ОСОБА_1 не мав реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків,що в/ч НОМЕР_3 має низьку укомплектованість особовим складом, основні підрозділи якої виконують бойові задачі на першій лінії зіткнення.
Тому, суд критично ставиться до зазначеної вище позицій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника щодо заперечення обставин вчиненого адміністративного правопорушення, оцінюючи їх як бажання уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, так як винність ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні зазначених вище доказів, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.
В сукупності ці докази підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 недбалого ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Сумніви щодо достовірності зазначених доказів у суду відсутні.
Частина 1 ст.172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби
Частина 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Суб'єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст. 172-13 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.
Відповідно до Указу Президента 24.02.2022 р. введено воєнний стан в Україні.
Відтак, станом на день вчинення адміністративного правопорушення в Україні діє особливий період.
Дослідивши надані матеріали, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 будучі військовою службовою особою, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків не належним чином поставився до своїх службових обов'язків в умовах особливого періоду.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-15 КпАП України.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КпАП України, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч.2 та ч.7 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, який є військовослужбовцем, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, визначених ст.ст. 34, 35 КУпАП України, не встановлено, суд піддає ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі, визначеному законом. Суд вважає, що саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчиненню ним нових адміністративних правопорушень.
Згідно п.12 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Керуючись ст. ст. 172-15 ч.2, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Дніпровського апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області.
Суддя Сергій Миколайович Ліпчанський
Дата документу 17.06.2024