14 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3268/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 01 березня 2024 року №907580149134 про відмову у переведенні на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу»; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області перевести з 27 грудня 2023 року на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ), пунктів 10, 12 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), здійснивши перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції довідки від 23 лютого 2024 року №874/16.7-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідки від 23 лютого 2024 року №875/16.7-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 01 березня 2022 року її в автоматичному режимі переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV). 23 лютого 2024 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», додавши до заяви довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 23 лютого 2024 року №874/16.7-24 та №875/16.7-24, але отримала рішення ГУ ПФУ в Харківській області про відмову у задоволенні заяви у зв'язку із відсутністю правових підстав.
Позивач не погоджується із таким рішенням, зазначивши, що станом на 06 березня 2017 року їй виповнилося 60 років, вона мала необхідний стаж роботи, здобутий на посадах державної служби (32 роки) та понад 20 років страхового стажу, тому виконуються умови для призначення пенсії за віком відповідно до Закону «Про державну службу». Вважає, що за приписами статті 37 Закону №3723-ХІІ має право на перерахунок виплату пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, тобто з врахуванням довідок Західного міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції від 23 лютого 2024 року №874/16.7-24 та №875/16.7-24. Зауважила, що рішенням Конституційного Суду України від 23 грудня 2023 року №3-р/2022 визнано неконституційними норми щодо неможливості перерахунку (осучаснення) пенсії державних службовців, право на який було передбачене статтею 37-1 Закону №3723-ХІІ, яка через законодавче упущення відсутня в підпункті 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві положення» Закону №889-VІІІ.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.65-67). В обґрунтування цієї позиції вказав, що умови, за яких зберігається право на отримання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, визначені пунктами 10, 12 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №889-VIII. Водночас чинним законодавством не передбачено проведення перерахунку пенсій державного службовця.
Відповідач 1 вважає, що його рішення є законним, а підстави для його скасування - відсутні.
У відзиві на позов відповідач 2 позовні вимоги теж заперечив, у задоволенні позову просив відмовити (а.с.41-44), зазначивши, що позивачу з 03 січня 2019 року призначено пенсію відповідно до Закону №889-VIII, а з 01 березня 2022 року ГУ ПФУ у Волинській області на підставі пункту 4-7 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV переведено ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно із Законом №1058-IV. Тобто таке переведення проводилося автоматично та за найбільш вигідних для позивача умов, оскільки в результаті проведеного перерахунку розмір пенсії збільшився до 5456,75 грн (до переведення - 5441,67 грн). Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 звернулася із заявою, яка по суті є заявою про перерахунок пенсії (а не про призначення), а чинне законодавство не регламентує умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям, то підстави для проведення перерахунку пенсії позивача за новими довідками відсутні.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Як видно з рішення Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України №90758014934 ОСОБА_1 07 вересня 2012 року призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV (а.с.46).
26 грудня 2018 року позивач припинила державну службу (запис №37 вкладиша трудової книжки НОМЕР_1 )та після цього більше не працювала (а.с.28).
Із рішення від 10 січня 2019 року №907580149134 вбачається, що з 03 січня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII (а.с.47).
З 01 березня 2022 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, про що видно з рішення ГУ ПФУ у Волинській області №907580149134 (а.с.52).
23 лютого 2024 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просила перевести її на пенсію за Законом України «Про державну службу» (а.с.51), надавши довідки Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23 лютого 2024 року №874/16.7-24 та №875/16.7-24 (про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державного службовця) (а.с.52-54).
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Харківській області з прийняттям рішення від 01 березня 2024 року №907580149134 про відмову у переході з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю правових підстав: ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» по 28 лютого 2022 року, з 01 березня 2022 року переведена на пенсію за віком відповідно до пункту 4-7 розділу ХV Закону №1058-ІV у зв'язку із збільшенням розміру пенсії. Можливість перерахунку пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця законом не передбачена (а.с.30-31).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом №3723-XI.
01 травня 2016 року набрав чинності Закон №889-VIII, пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як - 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18).
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а.
За обставин цієї справи ОСОБА_1 при стажі на посаді державної служби 31 рік 07 місяців 11 днів скористалася правом на призначення пенсії державного службовця за віком відповідно до Закону №889-VIII, на яку її було переведено з 03 січня 2019 року (рішення від 10 січня 2019 року №907580149134), а з 01 березня 2022 року її автоматично (без заяви) переведено з пенсії за віком згідно із Законом №889-VIII на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, внаслідок чого розмір пенсії збільшився 5441,67 грн до 5456,75 грн (а.с.47, 51).
Таке переведення передбачене абзацом першим пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, за змістом якого особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Положеннями пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV також передбачено можливість особи, пенсію якій переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Згідно з пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до такого переведення.
Отже, в особи, якій уже було призначено пенсію за Законом України «Про державну службу», але яку переведено на інший вид пенсії, є передбачене законом право повернутися назад на пенсію державного службовця, якщо, на її думку, це буде для неї бажаним.
Позивач отримувала пенсію державного службовця з 03 січня 2019 року, тобто, така пенсія призначена після набрання чинності Законом №889-VIII. Пенсія обчислена у розмірі 60 процентів від заробітної плати, з якої сплачено страхові внески (згідно з чинною редакцією статті 37 Закону №3723-ХІІ).
Наведене свідчить про те, що позивач реалізувало своє право на призначення пенсії державного службовця на умовах, визначених пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Подаючи 23 лютого 2024 року заяву про переведення на пенсію за Законом України «Про державну службу», позивач додала довідки від 23 лютого 2024 року №874/16.7-24 та №875/16.7-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державного службовця (а.с.52), що свідчить про її намір не повернутися на пенсію державного службовця із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, а про перерахунок пенсії на підставі нових довідок.
З цього приводу суд зазначає, що стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку» (далі - Постанова №865, в редакції до 01 грудня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (застосовується з 01 грудня 2015 року) внесено зміни до Постанови №865 й виключено пункт 4, а пункт 5 викладено в новій редакції наступного змісту: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Надалі Постанова №865 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій громадян».
Отже, з 01 грудня 2015 року по 01 травня 2016 року законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ.
При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
У зв'язку з набуттям з 01 травня 2016 року чинності Законом №889-VIII положення Закону №3723-ХІІ втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1, яка регламентувала порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII). Між тим ні Закон №889-VІІІ, ні Закон №1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку із збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону №3723-ХІІ.
Тож зі зміною законодавчого врегулювання підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», однак без урахування довідок Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23 лютого 2024 року №874/16.7-24 та №875/16.7-24, оскільки ці довідки видані позивачці, якій пенсія вже призначалась з 03 січня 2019 року відповідно до Закону №889-VIII. Правові підстави для перепризначення пенсії на умовах Закону №889-VIII у розмірі, визначеному статтею 37 Закону №3723-ХІІ, відсутні.
Оскільки вимоги ОСОБА_1 у заяві від 23 лютого 2024 року фактично направлені на здійснення перерахунку пенсії із застосуванням іншого показника розміру заробітної плати відповідно до довідок Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23 лютого 2024 року №874/16.7-24 та №875/16.7-24 для обчислення пенсії державного службовця, яку вона у період з 03 січня 2019 року по 28 лютого 2022 року отримувала у розмірі 60 відсотків заробітної плати, то ГУ ПФУ в Харківській області правомірно відмовило у проведенні перерахунку пенсії.
При вирішенні спору судом враховано рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 у справі №3-132/2018 за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців). Цим Рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ зі змінами. Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23 грудня 2022 року №3-р/2022 правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі №520/6418/21.
За встановлених обставин справи, в контексті наведених положень законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що підстави для проведення перерахунку пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» саме на підставі довідок про заробітну плату від 23 лютого 2024 року №874/16.7-24 та №875/16.7-24 відсутні, а у заяві від 23 лютого 2024 року позивач не висловила бажання поновлення виплати пенсії у попередньому розмірі, яку вона отримувала до 01 березня 2022 року (до її переведення на пенсію за Законом №1058-IV). Оскільки вимоги щодо врахування нових довідок про заробітну плату спрямовані на перерахунок пенсії державного службовця, що суперечить вимогам чинного пенсійного законодавства, то рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 01 березня 2024 року №907580149134 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Таким чином, відсутні підстави і для задоволення взаємопов'язаної позовної вимоги зобов'язального характеру.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк