11 червня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 04.03.2024, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Свеса Ямпільського району, Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,
Вказаним вироком встановлено, що 11.07.2023 приблизно о 10 год. 45 хв., водій ОСОБА_6 , керуючи технічно несправним автомобілем марки «VOLKSWAGEN CADDY», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись у третій (крайній лівій) смузі проїзної частини вул. Олександра Архипенка у м. Києві, зі сторони проспекту Володимира Івасюка в напрямку вул. Йорданська, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» та інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 - пішохідний перехід Правил дорожнього руху України.
В цей же час, водій ОСОБА_9 , керуючи трактором марки «МТЗ-82.1» з причепом марки «ПТС», без державного номерного знаку, рухаючись попереду, в попутному напрямку з автомобілем марки «VOLKSWAGEN CADDY», р.н. НОМЕР_1 та розташовуючись в межах другої (середньої) смуги проїзної частини вул. Олександра Архипенка, виконуючи вимоги пункту 18.1 Правил дорожнього руху України, застосував гальмування та знизив швидкість майже до повної зупинки транспортного засобу перед пішохідним переходом, з метою надання дороги пішоходу ОСОБА_10 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, справа наліво, відносно напрямку зазначених транспортних засобів.
Під час руху, ОСОБА_6 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 18.4, дорожніх знаків 5.38.1 - 5.38.2 та дорожньої розмітки 1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, які виявились у тому, що він, керуючи технічно несправним автомобілем марки «VOLKSWAGEN CADDY», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись у третій (крайній лівій) смузі проїзної частини вул. Олександра Архипенка в м. Києві, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.38.1 - 5.38.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував, що водій трактора марки «МТЗ-82.1» з причепом марки «ПТС», без державного номерного знаку, зменшує швидкість майже до повної зупинки перед нерегульованим пішохідним переходом, з метою надання переваги в русі пішоходу ОСОБА_10 , не зменшив швидкість керованого ним автомобіля і не зупинився, в результаті чого, створюючи загрозу життю та здоров'ю громадян, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де напроти будинку АДРЕСА_3 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_10 .
В результаті даної дорожньо-транспортної події, пішохід ОСОБА_10 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 18.4, дорожніх знаків 5.38.1 - 5.38.2 та дорожньої розмітки 1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, доведеність вини та правильність правової кваліфікації, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Зазначає, що суд у мотивувальній частині вироку жодним чином не вмотивував своє рішення не призначати додаткове покарання обвинуваченому. Вважає, що щире каяття жодним чином не виправдовує не призначення додаткового покарання.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а також наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу ОСОБА_6 , який раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, наявності обставини, яка пом'якшує покарання - щирого каяття, відсутності обставин, що обтяжують покарання, відшкодування шкоди потерпілій та відсутності з її боку будь-яких претензій морального та матеріального характеру, суд першої інстанції правильно визначив йому розмір основного покарання в межах санкції статті без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, а також обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Також апеляційний суд звертає увагу на позицію потерпілої, яка як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції просила суд не призначати обвинуваченому додаткове покарання.
Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі засудженого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Висновки суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_6 без призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, є обґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 04.03.2024 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3