вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 753/3445/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/5210/2024Головуючий у суді першої інстанції -Коренюк А.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
11 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Гуцолом Русланом Івановичем на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року про повернення заяви заявнику по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, як Орган опіки й піклування, про обмеження цивільної дієздатності, встановлення піклування, призначення піклувальника,
У березні 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника звернулась до суду із заявою про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (доньки) та встановлення піклування.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20.03.2023 заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику, на підставі пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України. Суд дійшов висновків, що заявник ОСОБА_1 (мати) не має права підписувати відповідну заяву, оскільки не являється особою, яка визначена ч. 1 ст. 296 ЦПК України, частинами другою-четвертою статті 3 Сімейного кодексу України, що наділена правом на звернення до суду у спосіб, обраний заявником.
Крім того, суд послався на частину другу статті 60 Цивільного кодексу України і вказав, що заявником не надано доказів про досудове звернення із аналогічною заявою до органу опіки та піклування (не використано позасудового права на врегулювання спірного питання).
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 , через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає, що ОСОБА_2 є рідною дочкою заявника, а тому ОСОБА_1 відноситься до кола осіб, що можуть звертатись до суду із заявою про обмеження цивільної дієздатності доньки та про призначення піклувальника.
Зазначає, що ОСОБА_2 є повнолітньою особою, а тому виключно у судовому порядку, може бути вирішено питання про обмеження її цивільної дієздатності, про встановлення піклування та про призначення піклувальника.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду, зазначену в пункті 6 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно з частиною 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК Українисудоверішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права іздотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першоїінстанціїне в повній мірі відповідаєвказанимвимогам закону, з огляду на наступне.
Згідно частин 4, 5 статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних родинних відносинах з підопічним, урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно частини першої статті 296 ЦПК України заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім'ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до статті 297 ЦПК України у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Пунктом першим частини другої статті 3 Сімейного кодексу України, зазначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом третім частини другої статті 3 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Відповідно до пункту 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Отже, член сім'ї - це особи, яка має тісний правовий зв'язок із сім'єю, що ґрунтується на шлюбі, спорідненні, тощо.
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є рідною дочкою заявника ОСОБА_1 , зазначені особи проживають разом, за адресою АДРЕСА_1 , і тим самим є підстава вважати їх однією сім'єю.
Звідси можна дійти висновку, що матір повнолітньої особи, є уповноважена на подання відповідної заяви.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, щодо того, що матір не є особою, яка може подавати відповідну заяву.
Щодо твердження суду першої інстанції, що заявник не надав суду разом із заявою про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, подання органу опіки та піклування, яке має передувати судовому зверненню із вказаною заявою, слід зазначити таке.
Згідно ч.1, ч.3 ст. 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її дієздатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно ч. 1 статті 37 ЦК України над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.
Згідно ч. 2 статті 60 ЦК України суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
За приписами статті 61 ЦК України орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Отже, з огляду на зазначені норми, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо того, що заявником не надано суду у порядку досудового звернення заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, подання органу опіки та піклування, оскільки ОСОБА_2 є повнолітньою особою, тому усі питання про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, встановлення піклування та про призначення піклувальника вирішується в судовому порядку.
Призначення піклувальника у разі обмеження судом цивільної дієздатності особи є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування.
Суд звертає увагу, що відповідно до Типової інформаційної картки адміністративної послуги «Видача особі подання про можливість призначення її опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена» затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 30.10.2023 № 413-Н умовою отримання адміністративної послугиє необхідність надати перелік документів, серед якихухвала суду про відкриття провадження у справі, якщо судом розглядається справа про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, встановлення над нею піклування та призначення їй піклувальника.
А відтак, на стадії подачі заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, встановлення над нею піклування та призначення піклувальника, у заявника відсутня можливість подати відповідне подання до суду.
Крім того, орган опіки та піклування, як третя особа, не буде позбавлений можливості надати до суду свій висновок у цій справі.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційнускаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Гуцолом Русланом Івановичем задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року про повернення заяви заявникускасувати, направити справу для продовженнярозгляду до суду першоїінстанції.
Постанова набираєзаконноїсили з дня їїприйняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягомтридцятиднів у випадках, передбаченихстаттею 389Цивільногопроцесуального кодексу України.
Суддя-доповідач
Судді