28 травня 2024 року місто Київ
справа № 754/1459/22
апеляційне провадження № 22-ц/824/9910/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва у складі судді Єросової І.Ю. від 22 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю та ведення спільного домашнього господарства, одержання права спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 у якому просила встановити факт, що вона та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю та вели спільне домашнє господарство з літа 2011 року; надати їй право на спадкування майна після померлого чоловіка ОСОБА_5 разом із спадкоємцем першої черги за законом; визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 в кооперативі "Кіровець", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 26 липня 2023 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року провадження у справі закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Закриваючи провадження, суд першої інстанції виходив із того, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник зазначає, що висновок суду є помилковим, оскільки ОСОБА_1 є дочкою і спадкоємицею ОСОБА_3 , а тому мала б бути залучена до участі у справі як правонаступник, спірні правовідносини носять майновий характер та не є нерозривно пов'язаними з особою позивача.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просила її задовольнити.
Інші учасники справив судове засідання не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Звертаючись до суду, ОСОБА_3 вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року після інсульту та злоякісного утворення підшлункової залози помер ОСОБА_5 , з яким вона проживала однією сім'ю протягом тривалого часу.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_3 просила суд встановити факт спільного проживання з ОСОБА_5 однією сім'єю та ведення спільного домашнього господарство з літа 2011 року; надати їй право на спадкування майна після померлого чоловіка ОСОБА_5 разом із спадкоємцем першої черги за законом; визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 в кооперативі "Кіровець", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 26 липня 2023 року, виданого Святошинським
відділом державної реєстрації актів цивільного стануу місті Києві Центрального міжрегіонального управління (том І а.с. 203).
Спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том І а.с. 217).
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року провадження у справі закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України (спірні правовідносини не допускають правонаступництва).
Постановою Київського апеляційного суду від 7 лютого 2024 року ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року скасована, справу направлено для продовження розгляду справи.
Позиція суду апеляційної інстанції, мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та
обов'язків до іншої особи - правонаступника. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) вказано, що "суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належить до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи в суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами".
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
У статті 1219 ЦК передбачено, що до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вказаних норм матеріального права не врахував та дійшов помилкового висновку, що дані правовідносини не передбачають правонаступництва.
З матеріалів справи убачається, що позовні вимоги мають майновий характер (визнання права власності на частину спадкового майна), що допускає правонаступництво.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що спірне питання вже було предметом розгляду суду апеляційної інстанції, за наслідком якого справа була повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ураховуючи викладене, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для
скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Судові витрати
У зв'язку із скасуванням ухвали суду і передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної скарги, здійснює суд, який приймає рішення за результатами розгляду спору по суті, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді: