[1]
27 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року про продовження раніше застосованих до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним режимом нагляду,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_5 ,
особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру , - ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ з КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія»),
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року задоволено заяву директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» ОСОБА_8 про продовження раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з звичайним режимом нагляду ОСОБА_6 .
Ухвала суду обґрунтована тим, що відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, від 09 лютого 2024 року, проведеного у КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія», ОСОБА_6 має виражені порушення в емоційно-вольовій сфері, ознаки активного типу суспільної небезпечності, хворий продовжує становити небезпеку для суспільства та за своїм психічним станом потребує подальшого лікування в умовах психіатричного відділення зі звичайним режимом наглядом.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» про продовження раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з звичайним режимом наглядом відносно ОСОБА_6 .
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає, що 14 лютого 2024 року до Подільського районного суду міста Києва надійшла заява директора КНП Клінічна лікарня «Психіатрія» про продовження застосування примусових заходів медичного характеру, а 15 лютого 2024 року захисником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_9 на адресу Подільського районного суду міста Києва направлено клопотання про повідомлення про дату та час судового засідання з розгляду заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру.
З 19 лютого 2024 року захисник ОСОБА_6 кожного дня телефонував до апарату судді проте жодного разу про дату та час судового засідання захисника повідомлено не було. Черговий раз, 23 лютого 2024 року захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 телефонував до апарату судді ОСОБА_11 , де йому повідомили, що «сьогодні розгляду не буде, дивіться розклад судді на сайті».
Однак, о 13 годині 23 лютого 2024 року адвокату ОСОБА_12 стало відомо, що відбулося судове засідання з розгляду заяви директора КНП Клінічна лікарня «Психіатрія» про продовження застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 та заяву задоволено.
Прибувши до суду о 14 год. 30 хв. суддею ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_13 повідомлено, що його не допущено до участі в судовому засіданні, оскільки « ОСОБА_6 не може мати захисника за договором, справу розглянуто, до побачення».
26 лютого 2024 року захисник звернувся до районного суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та із заявою про отримання копії судового рішення, проте адвоката було повідомлено, що суддею не проставлено резолюції для того, щоб апарат судді зміг надати рішення суду та матеріали справи для ознайомлення. Станом на дату написання апеляційної скарги, адвоката ОСОБА_13 не повідомлено про результати розгляду його процесуальних документів.
Окрім того, захисник зазначає, що під час конфіденційного спілкування з ОСОБА_6 , останній повідомив, що суд не надав йому можливості розповісти про порушення процедури огляду його комісією лікарів та складеного відповідного висновку. Окрім того, ОСОБА_6 наполягав на розгляді заяви за участі його захисника.
Судове засідання з розгляду вищезазначеної заяви відносно ОСОБА_6 , здійснювалося без законного представника останнього, що свідчить про порушення порядку судового розгляду визначеного положеннями ст. 512 КПК України.
На думку апелянта, у разі допущення захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 до судового розгляду, останній би отримав належний процесуальних захист.
Окрім того, захисник вважає, що судом не взято до уваги діагноз ОСОБА_6 та необхідний час лікування останнього стаціонарно. Більш того, не взято до уваги його належну поведінку, щодо отримання щорічно (добровільно) лікування в КНП Клінічна лікарня «Психіатрія».
Також, судом не надано оцінки проведення огляду ОСОБА_6 комісією лікарів, якими складено висновок щодо необхідності продовження застосування примусових заходів медичного характеру.
Отже, сторона захисту стверджує, що Подільський районний суд міста Києва, при розгляді заяви директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» про продовження раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 допустив істотні порушення прав ОСОБА_6 , що призвело до ухвалення незаконного, необґрунтованого та невмотивованого судового рішення.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_14 просить апеляційну скаргу захисника ОСОБА_13 залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5 та особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру , - ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року щодо підстав для продовження раніше застосованих до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним режимом нагляду, ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.
Так, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, у зв'язку із вчиненням ОСОБА_6 суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 4 ст. 186 КК України, судом було застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги з звичайним наглядом.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13 вересня 2023 року ОСОБА_6 продовжено примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Відповідно до ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Директор КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» ОСОБА_15 звернувся до суду із заявою про продовження раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з звичайним режимом нагляду ОСОБА_6 .
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №7 від 09 лютого 2024 року, ОСОБА_6 , враховуючи недостатній термін медикаментозного лікування, нестабільний психічний стан, відсутність критики до скоєного та свого психічного стану, зберігається суспільна небезпечність, а тому за своїм психічним станом потребує подальшого активного лікування та спостереження в умовах психіатричного відділення з звичайним наглядом.
Отже, судом першої інстанції перевірено підстави для продовження примусових заходів медичного характеру, викладені у заяві директора КНП Клінічна лікарня «Психіатрія» та надано оцінку наданому висновку комісії лікарів-психіатрів, щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, а тому на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо необхідності продовжити ОСОБА_6 раніше установлені примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з звичайним режимом нагляду строком на шість місяців.
Доводи захисника про те, що ухвала Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року є незаконною та такою, що ухвалена з істотними порушеннями прав ОСОБА_6 є безпідставними.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою.
Як убачається з матеріалів провадження ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року, серед іншого, було доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м Києві призначити захисника особі, стосовно якої розглядається заява - ОСОБА_6 , з числа адвокатів центру та забезпечити прибуття захисника у судове засідання на 12 год. 30 хв. 23 лютого 2024 року в приміщення Подільського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 21 а.п. 13-14).
Згідно з дорученням №004-260002004 від 19 лютого 2024 року для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі за постановленою ухвалою суду у кримінальних провадженнях щодо продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру було призначено адвоката ОСОБА_16 (а.п. 15).
Згідно з журналом судового засідання та ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року судовий розгляд заяви директора КНП Клінічна лікарня «Психіатрія» щодо ОСОБА_6 відбувався в присутності захисника ОСОБА_17 , що свідчить про забезпечення можливості реалізації права на захист ОСОБА_6 .
Отже, твердження захисника ОСОБА_5 про істотні порушення прав ОСОБА_6 , пов'язані з участю захисника при винесенні оскаржуваного судового рішення є неспроможними.
Доводи захисника про те, що починаючи з 15 лютого 2024 року він звертався до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про повідомлення про дату та час судового засідання у провадженні щодо ОСОБА_6 , телефонував до суду матеріалами провадження не підтверджуються, оскільки у провадженні відсутнє клопотання такого змісту, а також документи на підтвердження повноважень захисника щодо участі в судовому засіданні суду першої інстанції.
Долучені до апеляційної скарги знімки екрана - скриншоти з електронної пошти захисника не підтверджують тієї обставини, що 15 та 26 лютого 2024 року до суду направлялись клопотання та заяви саме у провадженні щодо ОСОБА_6 .
З доданого до апеляційної скарги ордеру захисника ОСОБА_5 від 27 лютого 2024 року на ведення справи у Київському апеляційному суді убачається, що договір про надання правової допомоги з ОСОБА_6 був укладений 09 березня 2023 року, проте, документи на підтвердження повноважень захисника щодо участі в судовому засіданні суду першої інстанції суду надані не були.
Ні особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, - ОСОБА_6 , ні захисник не повідомляли суд про участь захисника ОСОБА_5 у провадженні щодо ОСОБА_6 , а відтак у суду не було підстав повідомляти цього захисника про час судового розгляду.
Посилання захисника на те, що за словами судді його не було допущено до участі в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_6 не може мати захисника за договором є голослівним, тому не може бути взятим до уваги.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що захисник ОСОБА_5 звертався до суду із заявами, зокрема, про ознайомлення з матеріалами провадження як до винесення оскаржуваного рішення, так і після його винесення, тому слід вважати неспроможними доводи апелянта про те, що суд не повідомив адвоката ОСОБА_13 про результати розгляду його процесуальних документів.
Отже, за відсутності даних про наявність у ОСОБА_6 захисника ОСОБА_5 та доказів на підтвердження його повноважень, суд виніс ухвалу про призначення захисника з Регіонального центру безоплатної вторинної правової допомоги, який брав участь у розгляді провадження, забезпечуючи право ОСОБА_6 на захист.
Доводи апелянта про те, що у разі допущення захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 до судового розгляду, останній би отримав належний процесуальних захист є неспроможними, позаяк захисник не навів конкретних доводів щодо неналежного процесуального захисту захисником з Регіонального центру безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_16 , яка брала участь у розгляді провадження.
Доводи захисника про порушення порядку судового розгляду визначеного положеннями ст. 512 КПК України, оскільки розгляд заяви відносно ОСОБА_6 здійснювалося без його законного представника є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ч. 1 вказаної статті участь законного представника є обов'язковою під час вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, а ст. 514 КПК України при продовженні, зміні або припиненні застосування примусових заходів медичного характеру участь законного представника не передбачена.
Посилання захисника на те, що судом не взято до уваги діагноз ОСОБА_6 та необхідний час для лікування стаціонарно, не може бути взятим до уваги, з огляду на те, що розгляді заяви директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» судом було враховано висновок лікарів-психіатрів стосовно необхідності подальшого продовження примусових заходів медичного характеру, а час необхідний для лікування встановлюється лікарями та не належить до компетенції суду.
Огляд ОСОБА_6 на предмет підстав для продовження примусових заходів медичного характеру проведено комісією лікарів-психіатрів, які у висновку від 09.02.2024, окрім іншого, виклали динаміку перебігу стану особи під час перебування у закладі охорони здоров'я, дані щодо досліджень психічного стану та перебігу хвороби, лікування, реабілітації тощо.
Посилаючись на результати проведення психіатричного огляду ОСОБА_6 , комісія лікарів-психіатрів обґрунтувала необхідність продовження примусових заходів медичного характеру недостатнім терміном медикаментозного лікування, нестабільним психічним станом, відсутністю планів на майбутнє, а також тим, що хворий продовжує виявляти ознаки суспільної небезпечності та становить загрозу для суспільства.
При цьому та обставина, що ОСОБА_6 має певних діагноз психічного захворювання та щорічно (добровільно) лікувався в КНП Клінічна лікарня «Психіатрія», не спростовує висновку комісії лікарів-психіатрів про необхідність продовження примусових заходів медичного характеру, які були застосовані щодо ОСОБА_6 у зв'язку із вчиненням суспільно-небезпечного діяння.
Відтак, колегія суддів, вважаючи ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року щодо ОСОБА_6 законною і обґрунтованою, не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року про продовження раніше застосованих до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним режимом нагляду, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 758/1721/24
Провадження №11-кп/824/3178/2024
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_11
Доповідач ОСОБА_1