справа № 756/2820/24
провадження № 33/824/1839/2024
02 травня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г. М.,
при секретарі Халепчук Д. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у складі судді Яценко Н. О., в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце служби і посада: військова частина НОМЕР_1 , головний сержант 2 механізованого взводу механізованої роти, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
встановив:
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
06.03.2024 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року та прийняти нову постанову, якою визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб або змінити постанову в частині накладення адміністративного стягнення та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги пом'якшуючу обставину, яка прямо передбачена п. 3 ст. 34 КУпАП, а саме вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, адже він на час скоєння адміністративного правопорушення дійсно перебував під впливом душевного хвилювання через загрозу життю у зв'язку з військовими діями.
Обставини, що обтяжують покарання у даній справі, відсутні.
Зазначив, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі та просто не має можливості сплатити такий великий штраф у вказаному розмірі.
У нього є двоє дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, він має діагноз: енцефалопатія змішаного ґенезу (гіпертонічна, посттравматична (24.07.2023) атеросклеротична) перманентно-пароксизмальна течія, стадія субкомпенсації. Наслідки МВТ 24.07.2023 хронічна нейросенсорна приглухуватість. Хронічний посттравматичний головний біль. Дистрофічно-дегенеративне ураження хребта, ураження ПВХ. Больовий міофасціальний синдром.
Зазначає, що не має на меті уникнути відповідальності, а просить застосувати до нього покарання у межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.
В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 02 травня 2024 року ОСОБА_1 не з'явився втретє, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся завчасно та належним чином. Після клопотання ОСОБА_1 від 02.04.2024 про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом, інших клопотань до суду не надсилав, про поважність причин неявки в судове засідання не сповіщав.
Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності скаржника.
Вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, 02 березня 2024 року командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_4 складено протокол №А7295 №13 про військове адміністративне правопорушення про те, що 02.03.2024 близько 01:30 працівниками поліції, за підозрою в скоєнні ДТП за адресою АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп'яніння на особистому автомобілі затримано головного сержанта 2 механізованого взводу механізованої роти молодшого сержанта ОСОБА_1 , який мав перебувати на лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №8. Близько 01:48 молодший сержант ОСОБА_1 був переміщений до місця розташування медичної роти військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ( тест №2385 від 02.03.2024) проба позитивна 2, 12 ‰ .
Таким чином молодший сержант ОСОБА_1 внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності своїми умисними діями, усвідомлюючи їх характер, порушуючи військову дисципліну, завідомо знаючи про відповідальність, порушив вимоги статей 9, 11, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби ІНФОРМАЦІЯ_4, статті 1-4 Дисциплінарного статуту ІНФОРМАЦІЯ_4, вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, кваліфікація вчиненого за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, в апеляційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції та застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб є необґрунтованими.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством ( ст. 1 КУпАП).
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
5-1) громадські роботи;
6) виправні роботи;
6-1) суспільно корисні роботи;
7) адміністративний арешт;
8) арешт з утриманням на гауптвахті.
Санкція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Тобто, судом першої інстанції стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян накладено в межах, визначених санкцією цієї статті.
Відповідно до частини 9 статті 294 КУпАП, у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб є посиленням відповідальності поряд з тією, яка була застосована судом першої інстанції.
З огляду на викладене, у апеляційного суду відсутні повноваження на посилення відповідальності особи за наслідками розгляду її апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кирилюк Г. М.