Справа № 554/11447/23 Номер провадження 33/814/574/24Головуючий у 1-й інстанції Горбунова Я. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
17 червня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2024 року,
Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №628423 від 24.11.2023, водій ОСОБА_1 , 24.11.2023,о 16:05 год. керував транспортним засобом Mercedes Benz, GLE 350D, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця Першого правобережного відділу ДВС у Шевченківському та центральних районах м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) ВП №54591180 від 09.12.2022, чим порушив вимоги ст. 31-1 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зокрема вказує, що він не знав про існування застосованих до нього державним виконавцем обмежень у праві керування транспортними засобами, оскільки в нього відсутня будь-яка заборгованість по сплаті аліментів.
Зазначає, що його тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами було скасовано державним виконавцем 29.11.2023.
Також звертає увагу, що він діяв в стані крайньої необхідності, оскільки приїхав в м. Полтаву для надання допомоги ЗСУ.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як встановлено судом, водій ОСОБА_1 , 24.11.2023 о 16:05 год. в м. Полтаві по вул. Київське Шосе, 50, керував транспортним засобом Mercedes Benz, GLE 350D, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами, постановою державного виконавця Першого правобережного відділу ДВС у Шевченківському та центральних районах м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) ВП №54591180 від 09.12.2022, чим порушив вимоги ст. 31-1 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме - протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №628423 від 24.11.2023, копією постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами від 09.12.2022, відеозаписом перебігу події.
Обґрунтовуючи підстави для скасування постанови місцевого суду, правопорушник вказував про свою необізнаність з винесеною державним виконавцем постановою про тимчасове обмеження в праві керування транспортними засобами, яка була прийнята останнім в межах виконавчого провадження, але після його звернення до державного виконавця була ним скасована 29.11.2023.
Разом з тим, вказані твердження апеляційний суд не бере до уваги, оскільки притягнутий був обізнаний про існування виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів, знав, що має борги по несплаті аліментів, оскільки на час винесення постанови про обмеження в нього існував борг по аліментах в сумі 62465,650 грн., а отже мав цікавитись ходом виконання судового рішення та свідомо здійснювати дії по зменшенню розміру вказаної заборгованості.
Наведене свідчить, що станом на день складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП, водій ОСОБА_1 являвся боржником у виконавчому провадженні, мав заборгованість по аліментам, щодо нього діяло застосоване державним виконавцем обмеження у праві керування транспортними засобами як захід, направлений на стимулювання боржника виконати судове рішення.
Також безпідставними вважає апеляційний суд доводи щодо керування транспортним засобом в стані крайньої необхідності.
Тобто, з одного боку ОСОБА_1 стверджує, шо він не знав про існування встановлених державним виконавцем обмежень щодо керування транспортними засобами, а з іншого вказує, що керував своїми автомобілем в стані крайньої необхідності, що в свою чергу виключає його необізнаність в частині застосованих обмежувальних заходів.
Крім того, останніми не було надано суду жодних доказів з приводу його дій в стані крайньої необхідності, які доводили б вказаний факт та свідчили про існування підстав для закриття провадження в розумінні ч.1 п 4 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до незгоди апелянта з постановою суду першої інстанції та спрямовані на уникнення правопорушником покарання за скоєне ним правопорушення.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна