Справа № 524/1461/24 Номер провадження 33/814/694/24Головуючий у 1-й інстанції Гусач О. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
17 червня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гонтаря Валерія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2024 року,
Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 04.02.2024 року, о 00:16 год. в м. Кременчуці, по вул. Мрії, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Аveo, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора алкотестер Драгер 7510, результат позитивний 1,77% проміле. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник Гонтар В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити, в зв'язку з відсутністю складу та події правопорушення.
Зокрема вказує, що зібрані по справі докази винуватості ОСОБА_1 не доводять в своїй сукупності вину останнього у скоєному правопорушенні.
Так матеріали справи містять направлення водія до медичного закладу, натомість останній не був доставлений до закладу охорони здоров'я, що свідчить про порушення проходження процедури огляду.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №434942 від 04.02.2024 за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_2 ,
роздруківка з алкотестеру Драгер з позитивним результатом проходження тесту 04.02.2024 о 00:23 год. ОСОБА_2 - 1,77% проміле,
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння,
направлення на огляд водія транспортного засобу,
записи з бодікамер працівників поліції,
рапорт працівника поліції.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані в суді апеляційної інстанції.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вже зазначено вище адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння.
З долучених до матеріалів справи відеозаписів вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 був зупинений в зв'язку з порушенням комендантської години.
З огляду на ознаки алкогольного сп'яніння у водія, працівники поліції запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на місці зупинки ТЗ, на що останній погодився.
Після продуття газоаналізатору Драгер з позитивним результатом - 1.77 %, з яким водій був згоден (00:22 год.), працівниками поліції був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази, в тому числі і приєднані відеозаписи перебігу події, доводять факт керування ОСОБА_2 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та не були спростовані під час розгляду справи.
Посилання захисника на неналежність зібраних по справі доказів з підстав, що останні не доводять вину ОСОБА_2 у скоєному правопорушенні, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки вказане твердження суперечить матеріалам справи, які містять належні та допустимі докази, що в своїй сукупності доводять керування водієм транспортного засобу в стані сп'яніння та відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
Відсутність в складеному протоколі пояснень ОСОБА_2 не впливає на суть скоєного правопорушення, а дача пояснень є правом, а не обов'язком правопорушника. Імперативність надання пояснень водієм в разі скоєння правопорушення за ст. 130 КУпАП чинним законодавством не передбачена.
Доводи апелянта щодо не проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є безпідставними, оскільки у відповідності до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв ТЗ ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння, огляд в закладі охорони здоров'я проводиться в разі відмови водія від проходження на місці зупинки або його незгоди з результатом огляду.
В даному випадку, водій ОСОБА_2 погодився на запропонований йому працівниками поліції огляд на місці, а після здійсненого ним продуття алкотестеру не заперечував отриманий результат - 1,77% (00:22 год.).
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Гонтаря Валерія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна